У Первомайському університеті третього віку запровадили серію тренінгів з української мови: запропонували слухачам розмовні майстеркласи. Запросили проводити тренінги нашу колегу, журналістку Гард.City. Як проходять заняття та що мотивує людей відвідувати університет, читайте.

Слухачі та викладачка університету третього віку у ПервомайськуСлухачі та викладачка університету третього віку у ПервомайськуФото: Наталія Клименко

Передмова від авторки

Уже давно збиралася написати про слухачів університету третього віку та їхню мотивацію у вивченні української. Нарешті, як то кажуть, руки дійшли, а, можливо, визрів матеріал, яким готова поділитися. Розпочну з того, що досвід ведення курсів з української маю від початку повномасштабного вторгнення. І, напевне, лише з великою війною прийшло розуміння важливості їх проведення та популяризації на місцях. Мені завжди здавалося дикістю, коли люди в Україні не розуміли української. Пам’ятаю свої перші кроки у професію, коли в одній зі шкіл мені, молодій вчительці української, несли заяви-відмови від вивчення мови. Я щиро не розуміла, чому так відбувається і заздрила західній Україні, де не було такого. З часом прийшло усвідомлення та розуміння глобальності цієї проблеми. І зараз, коли точиться кровопролитна війна, і нарешті почалося усвідомлення важливості вивчення солов’їної, я навіть десь радію: час української прийшов. Днями зустріла свою ученицю, яка нагадала ситуацію, коли масово не вивчали мову. Вона — одна із тих, хто мав право не відвідувати уроки, але їй просто було цікаво спостерігати і слухати. Тепер, коли пройшло стільки часу, Світлана дякує, що мала можливість чути рідну мову та, хоч і не достеменно, але вивчати. Нині вона засвоює техніки української вишивки у майстрині Жанни Семененко, і я розумію, що зерно, закладене ще на початку дев’яностих, дало гарний врожай.

Тепер вони розуміють, що мова — це їхній рятівний острівець

Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Вивчати йдуть мову ті, хто ніколи і не думав про це. Серед них і слухачі університету третього віку. Багато з них переселенці, яким довелося покидати свої домівки через російську агресію. Тепер вони розуміють, що мова — це їхній рятівний острівець. Серед слухачів лікарі та вчителі, бухгалтери та інженери, пенсіонери та активісти. Практично кожен із них хоче навчитися не лише говорити, а думати українською.

Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко

Мова — це наш психологічний захист та зброя, говорять ті, хто записався на розмовні курси, а це близько двох десятків слухачів.

Пані Любов каже, що їй потрібні курси для удосконалення, «то наголос неправильно, то слово не так вимовляється і дуже хочеться бути серед однодумців».

Пані Наталія переїхала до Первомайська ще в 2022 році. Каже, що «українка, тому хоче українською розмовляти».

Хтось закінчував російськомовну школу, хтось переїхав з окупованої території, хтось повернувся з-за кордону, власне, у кожного своя історія, але мотивація одна — вивчити рідну мову, бо і її важливість сьогодні очевидна.

«Це моє внутрішнє переконання, що я повинна зараз розмовляти якомога більше і частіше українською, — говорить пані Ірина, — це вже війна була, як Рубікон. Ще більш досконало, я б сказала, вивчати українську мову. Не тільки думати, але й говорити постійно в спілкуванні».

«Підбираю так, щоб було цікаво, живо й не нудно»

Щодо тематики курсів, то вони переважно побутові, бо ж людям хочеться розуміти, як правильно запитати, як правильно сказати, як спілкуватися в магазині чи в будь-якому іншому місці. Щоразу у нас нова тема. Підбираю так, щоб було цікаво, живо й не нудно, щоб люди могли швидко запам’ятати й користуватися. Дуже добре заходить мова через пісню, тому ми уже розпочали розучувати окремі і мріємо, що хтось із професіоналів-вокалістів допоможе нам оволодіти технікою співу глибше. Окремою темою пройшли фразеологізми, які просто-таки урізноманітнили вимову слухачів. Заняття проходять в інтерактивній формі: багато дискутуємо, обговорюємо, і найголовніше — українською.

Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко

Вони свідомі свого вибору і живуть з Україною в серці

Для себе я зробила висновок: більш вдячної аудиторії годі шукати. Тут є мудрість і досвід, тут є розуміння і бажання. Вони свідомі свого вибору і живуть з Україною в серці.

Раніше ми писали: у вересні 2024 року в Первомайську розпочинаються заняття в «Університеті третього віку». На безкоштовне навчання запрошують людей поважного віку, ВПО, людей із інвалідністю, які бажають дізнатися нове, знайти цікаве дозвілля та друзів, з користю проводити час.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися