Цікавою знахідкою поділилася із журналісткою первомайська краєзнавиця Тетяна Хмара. Цій керамічній плитці понад 100 років, виготовлена вона була наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття в Харкові, а знайдена улітку 2024 року в Первомайську.
Бергенгеймівську плитку дореволюційного виробництва досі можна знайти в багатьох старих будівлях
Плитку подарував Тетяні Олександрівні місцевий житель Віктор, котрий знайшов артефакт у районі колишнього «залізничного містечка» в Голті (нинішній р-н «Агапіту»).
Плитка заводу Бергенгейма, знайдена у Первомайську
Нагадаємо: у другій половині ХІХ століття стартувало будівництво 1-ї першої в Україні залізниці Одеса-Балта, яку будував німецький барон Карл Карлович Унгерн-Штернберг. У 1867 році введена в експлуатацію залізнична ділянка Балта — Голта. В 1873 році в Голті відкрили Ольвіопольське залізничне училище. Довкола залізниці утворилася велика інфраструктура: крамниці, лазня, залізничний парк, де гуляли містяни, доки міського парку ще не було.
Приблизно в той же період, у 1876 році, в Харкові розпочалося будівництво заводу з виробництва теракотових та інших глиняних виробів. Його заснував шведський підприємець Едуард Бергенгейм (Edward Bergenheim), інженер, промисловець родом з фінського містечка Або, котрий згодом переїхав у Харків і працював на будівництві залізниць на території тодішньої Харківщини. Там знайшов багаті поклади глини і заснував завод. У 1887 розпочалося виробництво керамічних каналізаційних труб. У 1891 році створене «Товариство з виробництва вогнетривкої цегли, гончарних виробів» барона Едуарда Едуардовича Бергенгейма.
Реклама підприємства БергенгеймаФото: Харківський календар. 1892 рік
А з 1892 року налагоджене виробництво вогнетривких плиток для підлоги й тротуарів. Продукцію заводу використовували під час будівництва будинків, заводів, храмів. Бергенгеймівську плитку дореволюційного виробництва досі можна знайти в багатьох старих будівлях, особливо в церквах, школах, під’їздах будинків Харкова. Цікаво, що плитка, якою викладали вхід у під’їзди, мала особливий рельєф, щоби люди, які заходять з вулиці у дощову чи снігову погоду, не посковзнулися.
Сайт «Харків, що манить» пише про каталог продуції заводу Бергенгейма на 67 сторінках: «Цікавий тим, що в ньому був повторений рельєф плитки тисненням на папері — якщо плитка була рельєфна у реальному житті». Плитки славетного виробника кераміки можна знайти не лише в Харкові, а й у таких відомих спорудах, як Лівадійський палац і київський Будинок з химерами.
Продукція заводу Бергенгейма у Музеї керамічної плитки та сантехнікиФото: https://moniacs.kh.ua
Впізнати плитку виробництва Бергенгейма можна за штампом на її зворотному боці.
Зворотний бік керамічної плитки БергенгеймаФото: http://kramatorsk.info/talk/index.php?topic=24322.375
Плитка дуже якісна, це зрозуміло, коли береш її в руки: вага відчувається в руках, а якщо легенько постукати плитки одна об іншу, чути характерний дзвін, який видає кераміка.
Плитка Бергенгейма, знайдена у Первомайську у 2024 році
В 1903 році на заводі сталася пожежа: загорівся старий корпус, де виробляли труби. Новий корпус, де виготовляли плитки, залишився неушкодженим.
За часів радянщини завод був націоналізований і отримав назву «Керамічний завод 8-ї річниці Жовтня». Нині будівлі заводу збереглися лише частково; сучасний завод з виробництва плитки розташований за іншою адресою. Проте досі зберігся прибутковий будинок, де розташовувалося Товариство, харків’яни звуть його Будинком Бергенгейма. Дуже гарна старовинна будівля із автентичною брамою помаранчевого кольору чомусь не є пам’яткою архітектури.
Велика експозиція продукції заводу Бергенгейма представлена у харківському Музеї керамічної плитки та сантехніки, створеному у 2003 році. На фасаді будівлі музею під охоронною табличкою вмонтована плитка з клеймом заводу.
Плитка зі штампом на зворотному боці на будівлі музею в Харкові
Яким чином ця плитка примандрувала у Первомайськ? Певно, що залізницею. А от коли саме і як, ми навряд чи дізнаємося. Але такі цікаві знахідки мотивують пильніше дивитися довкола, зокрема, під ноги: інколи знайоме місто приховує дивовижні знахідки, неначе привіт з пройдешніх століть.
Матеріал створений у рамках проєкту «Голоси України» в рамках ініціативи Ханни Арендт за підтримки фонду European Centre for Press and Media Freedom та Federal Foreign Office Germany. Партнери не впливають на контент і не несуть за нього відповідальності.
