Про російську пропаганду та наративи в умовах сучасної російсько-української війни говорили медійники семи українських вишів. Експерткою виступила міжнародна медійниця Медіацентру української громади в Австрії Оксана Ставров. Організацією зустрічі опікувалася кафедра журналістики НУК імені адмірала Макарова. Всього було присутніх близько сотні студентів та викладачів кафедр журналістики різних вишів України.
Хто така Оксана Ставров?
Оксана СтавровФото: Наталія Клименко
Оксана Ставров — австрійська громадська діячка, юристка, журналістка, письменниця, науковиця, українка за походженням. Ще у 2000-х роках обрала собі для прожиття Відень. Юристка за фахом, в минулому кореспондентка «Юридичного вісника України». Тепер вона експертка Медіацентру української громади в Австрії та підприємниця, яка виробляє дощовики для велосипедистів. Коли почалася повномасштабна, кинулася на допомогу Україні. Має низку аналітичних статей про Україну та російсько-українську війну для німецьких та австрійських медіа, доповіді, інтерв’ю для преси. Добре знається на німецькій політичній системі. Від початку великої війни її як медіаекспертку запрошують місцеві ЗМІ на ефіри, де вона коментує ситуацію в Україні та аналізує те, що відбувається. У 2023 році в Австрії вийшла її книжка «Факти та перспективи», яка різнобічно і водночас стисло інформує про російсько-українську війну.
Як виникла ідея запросити експертку на зустріч?
Поїздка українських журналістів на навчання до Чехії, яка відбулася в грудні 2023 року в рамках проєкту «Підвищення якості навчання журналістів в Україні», який здійснює чеська громадська організація «Асоціація з міжнародних питань» (АМО, www.amo.cz) за підтримки МЗС Чехії, передбачала зустріч з експерткою українського медіацентру в Австрії Оксаною Ставров. Українські журналісти та викладачі мали можливість почути про австрійські медіанаративи щодо України (наприклад, війну називають «українська війна»), про історичні корені «теплого емоційного ставлення австрійців до росіян» і загалом про сучасний медіаландшафт Австрії. Тоді й виникла ідея організувати зустріч українських студентів-медійників та викладачів з медіаексперткою.
Всього було присутніх близько сотні студентів та викладачів кафедр журналістики різних вишів УкраїниФото: Наталія Клименко
Хто взяв участь?
Сумський державний університет, кафедра журналістики та філології, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, кафедра журналістики, реклами та PR-технологій, Державний університет «Житомирська політехніка», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра журналістики, Національний університет «Дніпровська політехніка», Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, кафедра журналістики.
Головне, про що говорили
Тему для дискусії обрали таку: «Дискурси медійного середовища Німеччини та Австрії, в яких відбувається висвітлення російсько-української війни».
Означили поняття дискурсу та історичного контексту, який визначає ставлення трьох країн, а саме: Німеччини, Австрії та Швейцарії до України та російської агресії.
На німецьку реальність дуже впливає історичний досвід Другої світової війни. Цей досвід глибоко врізався в колективну пам'ять. У німців почуття історичної вини, у австрійців — «стокгольмський» синдром та опортунізм, у швейцарців — нейтралітет з особливістю озброєння.
Про найпоширеніші меседжі в медійному просторі німецькомовних країн
«Україна — нацистська країна». «росія воює не з народом України, а з нацистами в українській владі», а «мета росії — знищити режим нацистів». Найчастіше їх озвучують російські політики й дипломати тоді, коли виникає потреба відвести увагу від росіян та їхніх воєнних злочинів. Росіяни перекладають відповідальність за «звірства» на «українських нацистів».
«Це не війна росії проти України, а конфлікт НАТО і рф». Заяви, що це не російська агресія проти України, а протистояння росії із Заходом, підвищує геополітичну вагу росії (біполярний світ) та применшує роль України як суверенної держави, незалежного міжнародного гравця й потужної сили, яка стримує російську агресію.
«Україна — корумпована держава». Звучить російська ідея про буцімто історичну тяглість та всеохопність корупції в Україні.
«Україна понад усе» сприймається в Австрії як лозунг фашистський, а «Смерть ворогам» розцінюється як мілітаризм.
«Російське перо»
Наративний дискурс медіапростору формується на основі запитів та очікувань суспільства, фактично він репрезентує не об’єктивні реалії, а очікування людей: люди охоче вірять у те, що хочуть, і готові шукати цьому підтвердження на рівні медіаконтенту. Суспільство чує і бачить те, що хоче, і рідко сприймає факти, які суперечать їхнім очікуванням. Теми війни завжди виграють у плані популярності.
Яка ситуація наразі
Україну «відкрито» після російського повномасштабного вторгнення. Нас усвідомили, нас побачили й ментально виокремили з «руского міра». Якщо раніше ми були «темною плямою» й асоціювалися передовсім із корупцією та олігархами, то тепер образ діаметрально змінюється. Ми постаємо мужнім народом, що бореться за свободу Європи. Переосмислення наших поточних взаємин із росією змушує переглядати й історію: ліпше знають про Голодомор і попередні періоди нашої боротьби за незалежність; переоцінюють нашу роль у Другій світовій.
Який висновок?
Українська громада та українські медіа мають активно працювати над піднесенням свого голосу, представленням своїх поглядів у Європі, та чинити спротив російській пропаганді в європейському суспільстві.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
