Чергове заняття в розмовному клубі «Єдині» у Первомайську присвятили народній традиції робити ляльки-мотанки. На майстерклас запросили майстриню Ірину Семаку, яка допомогла учасникам клубу виготовити народну берегиню. Традиційно заняття проходили в місцевому краєзнавчому музеї за чашечкою запашного трав’яного чаю. Всі захоплено мотали ляльки та загадували бажання.
Мотанка — ніби ниточка, що поєднує рід
Дванадцяте грудня. Післяобідня пора. В краєзнавчому музеї людно. Тут зібралася на репетицію ватага колядників та учасниці розмовного клубу «Єдині». Різдвяні пісні усіх захоплюють у вир свого дійства. Велично звучить : «Добрий вечір тобі, пане господарю». Допоки колядники вивчають партії, «Єдині» розпочинають майстерклас. Короткий вступ про обряди, традиції та про родинних берегинь. Модераторка розповідає про ляльку-мотанку як про прадавній сакральний оберіг, акцентуючи увагу на мовних тонкощах та різдвяній атмосфері.
Виготовляючи такий оберіг, предки вкладали у мотанку свою енергію, думки і побажання. Ляльку мати передавала доньці, коли видавала її заміж, а донька — своїй дитині. «Це ніби ниточка, що поєднувала весь рід, — каже модераторка. — Можна багато говорити про символіку, яку втілює в себе мотанка, але найголовніше те, що вона єднає нас із нашими предками та оберігає нас на енергетичному рівні».
Далі нитку розмови підхоплює майстриня Ірина Семака. Вона розповідає, із чого робиться мотанка і як правильно її мотати, при цьому не порушуючи основних традицій. Ірина має великий досвід майстрині. Ляльки почала мотати з десяток років тому. Має власні колекції та набір різноманітних ляльок, в тому числі і мотанок. Каже: головне в цьому процесі виготовлення ляльки — не поспішати. Вони не люблять поспіху. «Є дуже багато ляльок-мотанок, — розповідає Ірина, — святкова, наречена, подорожниця, травниця. Втім, яку б ви не робили, скрізь має бути душа та енергетика. Виготовляючи ляльку, маєте думати про хороше та вкладати свої бажання. Мотанка виконується винятково шляхом намотування ниток або клаптиків (клаптики матерії для виготовлення вузлової ляльки називаються крамом). Також вона може бути плетеною із соломи або трави, навіть без застосування нитки. Усі вузли закріпляються завдяки тому матеріалу, з якого робиться мотанка. В основі мотанки лежить хрестоподібна фігура, єдина об’ємна деталь — голова, що називається куклою. Виготовляємо голову по спіралі (скручений циліндр), що символізує безкінечність буття, покриваємо її шматком тканини, вкладаємо в неї свої думки та наміри. Обличчя ляльки — це знак сонця, яке вважалося центром Всесвіту і джерелом життя, тому хрест на обличчі символізує саму людину, її життя, гармонію духовного і фізичного. Утворений хрест на обличчі — символ веселки. Мотанка навіть може не мати рук, вона лише обгортається тканиною. А ще мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками, а лише мотається, тому вона так і називається — мотанка».
Ірина Семака
Процес виготовлення ляльки зайняв близько двох годин. Учасники із захопленням робили магічні дії і в кінці кожен мав свою власну берегиню. Наталія Філатова уже прийшла з власноруч виготовленою лялькою. Тож по завершенню майстеркласу мала їх дві. Вона залишила їх на пам'ять музею.
Мотав ляльку з учасницями клубу і Андрій Нестєров, який долучився до нас після основної репетиції. Ця людина — майстер на всі руки: грає, співає, пише картини і скульптури робить. Тепер навчався мотати ляльки. «Це важливо, — каже він, — знати традиції нашого народу. Особливого значення набуває цими різдвяними днями, коли наші люди моляться і просять у Бога захисту для своїх родин та для нашої України».
Серед учасників заходу студенти та співаки, які теж залюбки знайомляться з традиціями наших предків. Тепер вони точно знатимуть: мотанка є сакральним символом української духовності, а земля — наша українська, де жили наші предки. І де б ми не були, завжди будемо відчувати поклик рідної землі. Бо лише той, хто знає історію, культуру, традиції свого народу, той, хто поважає і пишається цим, завжди буде відчувати тепло своєї родини, віру у свою країну та її щасливе майбутнє.
Працювали того дня у музеї допізна, разом зачиняли двері та прощалися до наступного заняття. А що буде далі у проєкті «Єдині»? Про це можете дізнатися, поцікавившись у модераторки — авторки матеріалу. Телефон для довідок: +38 (066) 188-21-01, або пишіть у приватні у фейсбуці.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
