Ляльки в дорослому світі. Це скоріше естетичне задоволення, елемент інтер’єрного дизайну або ж цікаве хобі. Для Ірини Семаки лялькарство уже не просто захоплення, це творчість, яка переросла у справу життя. Вчителька початкових класів за освітою, Ірина поділилася з нами, як прийшла у світ лялькарства, що надихає її на творчість і скільки зароблених коштів від продажу ляльок перераховує на ЗСУ.
Інтерв’ю з Іриною було заплановане задовго до 24 лютого. Втім, як частенько буває, якісь інші справи відволікли від планів — і зустріч перенеслася на невизначений час. Слушна година не забарилася. Якось інтуїтивно, навіть того і не підозрюючи, ми домовилися про зустріч напередодні Всесвітнього дня ляльки, який відзначається 11 червня. Ірина прийшла не одна, разом зі своєю онучкою, яка, власне, і стала поштовхом до занять лялькарством. Поки малеча гралася на дитячому майданчику, ми мали змогу поговорити.
— Коли ти почала займатися лялькарством?
— Я почала років п’ять тому, пошила першу ляльку для своєї онучки, коли вона народилася. Потім була перерва, бо було багато роботи, працювала в культурі, і тоді, коли з’явився вільний час, я знов повернулася до творчості. Мене надихнули ляльки Тетяни Конне. Мені так сподобалося її лялечки з маленькими очками. Начебто дві намистинки, але в кожної є свій характер. Так мені захотілося створити щось своє, і я почала відтворювати своє. Для того щоб не повторюватися за майстринею Конне, я додала своїм червоні-червоні щічки. Хотіла так і назвати «Червоні щічки», але подумала, може, комусь буде незрозумілим, то називаю просто «лялечки».
— Кажуть, що кожна лялька має свій характер, свій внутрішній світ?
— Я виготовляю як інтер’єрні, ігрові, так і портретні ляльки. От вони, дійсно, всі мають свій характер. Мені надсилають фото, а я уже за фото намагаюся повторити ляльку. Потрібно вибрати саме те, що людині притаманне: її характер, професію, вподобання, манеру одягатися, зачіску — це все повторюється в ляльці. Я не можу пошити дві однакових ляльки. Навіть, якщо я створюю просту інтер’єрну лялечку — дві крапочки, але буде зовсім інше обличчя! Тому що кожна лялечка сама себе створює. От починаєш шити, в тебе задум один, але коли створюєш цю ляльку, процес сам починає тобою керувати. Дивишся: ага, зачіска така, до неї треба отаке взуття, такий колір одягу чи спідничку. Тобто, лялька сама себе створює, вона індивідуальна. Я не можу повторитися.
— Звідки матеріали?
— Все купую, все новеньке. Замовляю в інтернеті і у нас в магазинах, тому що це має бути кольорово, яскраво і лялечки повинні приносити радість.
— Воєнний час. Він щось змінив у вашій творчості?
— Так, спочатку це був ступор, як і у всіх. Але потім бачу, що життя продовжується, і почала створювати ляльки на патріотичну тематику. От мене надихнули і я створила три інтер’єрні лялечки. Перша — це захисниця, мене надихнули наші захисниці, друга — жінка, українка-мати, і третя лялька — дівчина, за таврійськими мотивами. Далі продовжую створювати, поки виношую все в думках. До речі, ляльки непогано продаються. 20 відсотків від продажу лялечок я передаю на потреби ЗСУ.
— Рахували кількість своїх лялечок?
— Мабуть, вже більше 50-ти, але я вже збилася з ліку.
— Ніколи не мріяли про власну виставку або про проведення майстер-класів?
— Мріяла, я навіть записалася на конкурс восени, він мав відбутися в травні: створення ляльок за таврійськими мотивами. Тобто модельєри наші мали створити одяг, а я мала пошити десять ляльок за їхніми мотивами. Але війна розрушила наші плани
— Іринко, а звідки талант ваш?
— Я з дитинства любила щось створювати. Ще маленькою разом із подружкою ми шили на лялечок одяг. Згодом пробувала все — і м’яку іграшку, і в’язала, ну, якось воно все приходить. А взагалі я за фахом вчитель початкових класів, а там потрібно вміти все. І цим все сказано.
— Своїх учнів в лялькарстві ще немає?
— Ні, дівчата мене запитують, чи буду я навчати. Також готувався цей проєкт з навчання, вже ми підготували все, що потрібно, розрахували, але ж знову таки — порушила війна.
— Можливо, це відкриття дверей в інші можливості?
— Так, я вірю, що про мої ляльки дізнаються у всьому світі. У мене тільки такі плани – творити, творити і творити!
— Щиро дякую і нам Перемоги!
— Перемоги всім нам і мирного неба!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
