Якщо культура є на фронті, якщо там народжуються пісні та інші форми сучасного фольклору, то в тилу вона тим паче має виконувати свою місію. Первомайський краєзнавчий музей працює. Що змінилось у його роботі в умовах війни, розповіла завідувачка музею Олена Красіна.

Олена КрасінаОлена Красіна

— Як працює музей нині, під час воєнного стану?

— Первомайський краєзнавчий музей відкритий для відвідувачів. Щоправда, центральний вхід замкнено. Однак, в музей можна потрапити через двері з двору, з 9.00 до 15.30 ми чекаємо на відвідувачів. Хочеться якось допомогти і підтримати психологічно, адже всім зараз важко. Уже майже місяць триває війна. Як дорослим, так і дітям важко сидіти вдома, і відвідування музею може бути гарною розрядкою.

Наразі в музеї працює яскрава виставка робіт одеського художника Сергія Кириченка, учасника Майдану, а нині — учасника територіальної оборони Одеси. Є й інші експозиції, тимчасові й постійні. Крім того, можемо проводити майстер-класи для дітей — напишемо писанку чи зробимо мотанку. Або ж приходьте просто поспілкуватися, отримати підтримку, випити чаю. Ми скучили за відвідувачами і будемо раді кожному гостю.

— Що робите під час сирен? Де ховаєтесь?

— У нас чудове сховище! Експозиція «Селянська хата»: тут гарно та затишно, і енергетика заспокійлива, і тут безпечно, адже з усіх боків по декілька стін, тож правила двох стін дотримано.

— Що робить музейна спільнота для військових та цивільного населення, яке потребує допомоги?

— Зараз українське суспільство таке згуртоване. Тож, ми також намагаємось бути корисними. Чим можемо, тим і допомагаємо. Трохи нам вдалося зібрати карематів для фронту, також люди приносили речі для поранених в лікарні, постіль, вішаки для крапельниць. Все це ми передали волонтерам. Печемо пиріжки, передаємо хлопцям. Також публікуємо інформацію на наших сторінках у соцмережах.

Наразі майстрині виготовили обереги для військових, щоб передати хлопцям і дівчатам на фронт. Ми знаємо, що для них важливі такі речі, адже в кожній є тепло та енергія, які оберігають. Це дуже важливо, щоб вони розуміли, що ми про них пам'ятаємо, ми їх любимо і чекаємо додому. Завжди в українського народу були обереги: дівчина давала хлопцеві вишиту хустку, мати робила мотанку для сина, щоб захищала. Тож це також підтримка.

Крім того, проводимо роз'яснювальну роботу. Спілкуємось з відвідувачами, щоб всі ми могли в цей складний час зберегти людяність і толерантність. Пояснюємо, чому не всі чоловіки мають бути на фронті, адже комусь потрібно працювати і тримати на плаву економіку, забезпечувати тил, волонтерити, підтримувати родину. Адже навіть серед козаків єдину дитину в родині в бою оберігали більш захищені побратими та не пускали на вірну смерть, розуміли, що це остання гілочка роду. Та й хлопці без досвіду на фронті можуть принести більше шкоди, ніж користі. В тилу вони потрібніші: на заводі, в пекарні, в музеї, кафе чи на сцені. Тому згуртованість і толерантність — те, що ми доносимо до своїх відвідувачів. Ми маємо пам'ятати, що ми люди, а не рівнятись на орду.

— Як наразі вчинили з найціннішими музейними експонатами? Чи сховали їх, чи вони й досі у виставкових залах?

— Поки що ні, і я вірю в те, що нам не доведеться це робити. Я з роду характерників, і в мене є тверде внутрішнє чуття і розуміння того, що вороги сюди не прийдуть. Я в це вірю. А думки матеріальні.

Якщо ви маєте бажання отримати порцію краси і спокою, ходіть до музею. Нагадуємо: відвідати Первомайський краєзнавчий музей можна в робочі дні, з 9.00 до 15.30. Адреса: вул. Театральна, 10.

Читайте також: Первомайський краєзнавчий музей є візитівкою краю: перевірте
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися