Деякі вулиці з часу утворення поселень на місці сучасного Первомайська і до сьогодні встигли змінити 3-4 назви, інші спочатку були безіменними та вперше отримали назви тільки після 1917-го року. Щоби потім знову їх змінити. Нещодавно Гард.City пропонував визначити, як нині називаються вулиці, які змінили радянські назви на українські. Нині задача складніша: пропонуємо пройти тест та дізнатися, як називалися деякі вулиці на початку їх існування.

У ХІХ столітті багатьох сучасних вулиць ще не існувало, а з тих, що вже були, мали власні офіційні назви лише декілька основних вулиць в Ольвіополі. Як же мешканці орієнтувалися? Решта вулиць була поділена на квартали із номерами, що видно на мапі Ольвіополя, датованій 1913-м роком.

У ті часи було аж три Великих вулиці: по одній в кожній із трьох частин майбутнього Первомайська.

Якщо кілька Ольвіопольських вулиць могли пишатися наявністю назв, то в Богополі та Голті вулиці тривалий час залишалися безіменними.

Олексій Миколайович Мурзак пише у книзі «Історія міста Первомайська»:

«Містечко забудовувалося хаотично. Торгові лавки та хати ставили де кому заманеться. Рівних довгих вулиць в Богополі не було, офіційних назв їм ніхто не давав...

В Ольвіополі також було мало порядку, але розмежування декількох невеликих вулиць було. Хати тягнулися впродовж берега Синюхи та Південного Бугу і починали утворювати перші три вулиці.

До 1917 року жодна вулиця пристанційної Голти не мала офіційної назви».

Втім, у вулиць були ще й народні назви. Які? Зараз ми це дізнаємося! Пропоную пройти тест на знання ретро-топоніміки нашого краю.

Авторка статті щиро дякує краєзнавцеві Тетяні Хмарі за цікаву інформацію!

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?

Отже, яка з сучасних вулиць колись мала назву...

Пройти
Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Вулиця Соборна, Ольвіополь
  • Київська

    Соборною називалася нинішня вулиця Романа Шухевича (до 2016 Григорія Петровського, під час Другої світової — Миколи Костомарова), тому що на ній розташовувалася церква.

  • Генріха Бебеля

    Соборною називалася нинішня вулиця Романа Шухевича (до 2016 Григорія Петровського, під час Другої світової — Миколи Костомарова), тому що на ній розташовувалася церква.

  • Романа Шухевича

    Так, Соборною називалася нинішня вулиця Романа Шухевича (до 2016 Григорія Петровського, під час Другої світової — Миколи Костомарова), тому що на ній в ті часи розташовувалася церква.

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Вулиця Миколаївська, Ольвіополь
  • Вознесенська

    Ні. Миколаївською називалася нинішня вулиця Сидора Білого (до 2016 року   Климента Готвальда).

  • Сидора Білого (Готвальда)

    Так. Миколаївською називалася нинішня вулиця Сидора Білого (до 2016 року   Климента Готвальда).

  • Київська

    Ні. Миколаївською називалася нинішня вулиця Сидора Білого (до 2016 року   Климента Готвальда).

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Вулиця Велика, Ольвіополь
  • Автодорівська

    Насправді Великою називали вулицю Київську, яка за час свого існування змінила кілька назв, нинішня є шостою!

    Ця вулиця виникла майже водночас із фортецею Орлик. У верхній частині вулиці мешкали переважно ковалі, тому в народі вона носила назву Кузнечна. Першу офіційну назву вулиця отримала, як Велика. 

    У 1925 році її перейменували на вулицю Лассаля (на честь німецького філософа, політичного діяча Фердинанда Лассаля). В роки німецької окупації  вулиця називалася Полтавська, а протягом 1953-1956 років — вулиця Сталіна.

    З 1956 року і дотепер вулиця носить назву Київська.

  • Пилипа Орлика

    Насправді Великою називали вулицю Київську, яка за час свого існування змінила кілька назв, нинішня є шостою!

    Ця вулиця виникла майже водночас із фортецею Орлик. У верхній частині вулиці мешкали переважно ковалі, тому в народі вона носила назву Кузнечна. Першу офіційну назву вулиця отримала, як Велика. 

    У 1925 році її перейменували на вулицю Лассаля (на честь німецького філософа, політичного діяча Фердинанда Лассаля). В роки німецької окупації  вулиця називалася Полтавська, а протягом 1953-1956 років — вулиця Сталіна.

    З 1956 року і дотепер вулиця носить назву Київська.

  • Київська

    Так, Великою називали вулицю Київську, яка за час свого існування змінила кілька назв, нинішня є шостою!

    Ця вулиця виникла майже водночас із фортецею Орлик. У верхній частині вулиці мешкали переважно ковалі, тому в народі вона носила назву Кузнечна. Першу офіційну назву вулиця отримала, як Велика. 

    У 1925 році її перейменували на вулицю Лассаля (на честь німецького філософа, політичного діяча Фердинанда Лассаля). В роки німецької окупації  вулиця називалася Полтавська, а протягом 1953-1956 років — вулиця Сталіна.

    З 1956 року і дотепер вулиця носить назву Київська.

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Вулиця Велика, Голта
  • Михайла Грушевського

    Насправді Великою вулицею в Голті народ називав нинішню вулицю Тараса Шевченка, яка йде від центральної площі до залізничного вокзалу.

  • Тараса Шевченка

    Дійсно, Великою вулицею в Голті народ називав нинішню вулицю Тараса Шевченка, яка йде від центральної площі до залізничного вокзалу.

  • Одеська

    Насправді Великою вулицею в Голті народ називав нинішню вулицю Тараса Шевченка, яка йде від центральної площі до залізничного вокзалу.

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Вулиця Велика, Богополь
  • Немає точних відомостей

    Дехто вважає, що Великою до революції називали Радянську вулицю (нині Миколи Вінграновського). Проте не все так просто. Якщо нині пройтися вулицями Богополя та пошукати будинки, схожі на ті, що зображені на старовинній листівці початку ХХ століття, не знаходимо відповідності. Старі будинки на Богополі збереглися, подекуди вони значно змінилися, і саме тих обрисів, фасадів та вікон, тієї забудови, що бачимо на листівці, мандрівка вулицями не виявила. Виникає питання: чи дійсно на листівці зображений Богополь, адже деякі будинки мали б зберегтися?

    Цитуємо книгу «Історія міста Первомайська» :

    «Центром Богополя у той час були "Торгові ряди": це була кількасотметрова й дуже брудна вулиця, на якій ліпилися одна впритул до другої крамнички... Й ця вулиця офіційної назви не мала. В народі вона називалася "Велика"».

    Якщо уважно роздивитися мапу тих часів, бачимо три вулиці. Одна йде від переправи на Синюсі (з Ольвіополя в Богополь) до переправи через Південний Буг (з Богополя на Голту). Друга вулиця йде паралельно їй, від берега Бугу до місця розташування Покровської церкви. Третя вулиця йде перпендикулярно цим двом та паралельно річкам (ймовірно, це і є майбутня Вінграновського).

    ​Великою могла називатися будь-яка з цих трьох, ймовірніше за все, то була все ж таки вулиця, яка йде від переправи до переправи. Але жодна з сучасних вулиць повністю не відповідає тим, що зображені на старій мапі. Втім, якщо придивитися та поблукати вуличками, то побачите, що ділянка, схожа на ту вулицю, що могла б іти від переправи до переправи, все ж таки є. Це провулок між вулицею Свободи та академіка Корольова, а через дорогу —  провулок Олекси Довбуша, з краю якого є спуск до ріки просто навпроти міського парку.

  • Миколи Вінграновського (колишня Радянська)

    Дехто вважає, що Великою до революції називали Радянську вулицю (нині Миколи Вінграновського). Проте не все так просто. Якщо нині пройтися вулицями Богополя та пошукати будинки, схожі на ті, що зображені на старовинній листівці початку ХХ століття, не знаходимо відповідності. Старі будинки на Богополі збереглися, подекуди вони значно змінилися, і саме тих обрисів, фасадів та вікон, тієї забудови, що бачимо на листівці, мандрівка вулицями не виявила. Виникає питання: чи дійсно на листівці зображений Богополь, адже деякі будинки мали б зберегтися?

    Цитуємо книгу «Історія міста Первомайська» :

    «Центром Богополя у той час були "Торгові ряди" це була кількасотметрова й дуже брудна вулиця, на якій ліпилися одна впритул до другої крамнички... Й ця вулиця офіційної назви не мала. В народі вона називалася "Велика"».

    Якщо уважно роздивитися мапу тих часів, бачимо три вулиці. Одна йде від переправи на Синюсі (з Ольвіополя в Богополь) до переправи через Південний БУг (з Богополя на Голту). Друга вулиця йде паралельно їй, від берега Бугу до місця розташування Покровської церкви. Третя вулиця йде перпендикулярно цим двом та паралельно річкам (ймовірно, це і є майбутня Вінграновського).

    ​Великою могла називатися будь-яка з цих трьох, ймовірніше за все, то була все ж таки вулиця, яка йде від переправи до переправи. Але жодна з сучасних вулиць повністю не відповідає тим, що зображені на старій мапі. Втім, якщо придивитися та поблукати вуличками, то побачите, що ділянка, схожа на ту вулицю, що могла б іти від переправи до переправи, все ж таки є. Це провулок між вулицею Свободи та академіка Корольова, а через дорогу —  провулок Олекси Довбуша, з краю якого є спуск до ріки просто навпроти міського парку.

  • Набережна

    Дехто вважає, що Великою до революції називали Радянську вулицю (нині Миколи Вінграновського). Проте не все так просто. Якщо нині пройтися вулицями Богополя та пошукати будинки, схожі на ті, що зображені на старовинній листівці початку ХХ століття, не знаходимо відповідності. Старі будинки на Богополі збереглися, подекуди вони значно змінилися, і саме тих обрисів, фасадів та вікон, тієї забудови, що бачимо на листівці, мандрівка вулицями не виявила. Виникає питання: чи дійсно на листівці зображений Богополь, адже деякі будинки мали б зберегтися?

    Цитуємо книгу «Історія міста Первомайська» :

    «Центром Богополя у той час були "Торгові ряди" це була кількасотметрова й дуже брудна вулиця, на якій ліпилися одна впритул до другої крамнички... Й ця вулиця офіційної назви не мала. В народі вона називалася "Велика"».

    Якщо уважно роздивитися мапу тих часів, бачимо три вулиці. Одна йде від переправи на Синюсі (з Ольвіополя в Богополь) до переправи через Південний Буг (з Богополя на Голту). Друга вулиця йде паралельно їй, від берега Бугу до місця розташування Покровської церкви. Третя вулиця йде перпендикулярно цим двом та паралельно річкам (ймовірно, це і є майбутня Вінграновського). Логічно припустити, що найбільш активний рух відбувався на вулиці між двома переправами, яка вела від річки до річки. 

    ​Великою могла називатися будь-яка з цих трьох, ймовірніше за все, то була все ж таки вулиця, яка йде від переправи до переправи. Але жодна з сучасних вулиць повністю не відповідає тим, що зображені на старій мапі. Втім, якщо придивитися та поблукати вуличками, то побачите, що ділянка, схожа на ту вулицю, що могла б іти від переправи до переправи, все ж таки є. Це провулок між вулицею Свободи та академіка Корольова, а через дорогу —  провулок Олекси Довбуша, з краю якого є спуск до ріки просто навпроти міського парку.

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Велика Фортечна, Ольвіополь
  • Пилипа Орлика

    Так, нині це вулиця Пилипа Орлика (колишня Григорія Котовського). Під час Другої світової — Богдана Хмельницького. Розповідає краєзнавець Тетяна Хмара: «Вулиця Котовського, теперішня вулиця Пилипа Орлика, — центральна вулиця, яка проходила на шляху фортеці і ділила її навпіл».

    Пилип Орлик — гетьман війська Запорозького, Генеральний писар, український громадський, військовий та політичний діяч, поет та публіцист. Упорядник  «Договорів і постанов Прав і вольностей війська Запорозького», які називають першою у світі Конституцією. Є версія, що за ініціативи та за участю Пилипа Орлика відбувалася перебудова укріплення Орлик.

  • Шовковична

    Ні. Великою Фортечною називалася вулиця Пилипа Орлика (колишня Григорія Котовського). Під час Другої світової — Богдана Хмельницького. Розповідає краєзнавець Тетяна Хмара: «Вулиця Котовського, теперішня вулиця Пилипа Орлика, — центральна вулиця, яка проходила на шляху фортеці і ділила її навпіл».

    Пилип Орлик — гетьман війська Запорозького, Генеральний писар, український громадський, військовий та політичний діяч, поет та публіцист. Упорядник  «Договорів і постанов Прав і вольностей війська Запорозького», які називають першою у світі Конституцією. Є версія, що за ініціативи та за участю Пилипа Орлика відбувалася перебудова укріплення Орлик.

  • Автодорівська

    Ні. Великою Фортечною називалася вулиця Пилипа Орлика (колишня Григорія Котовського). Під час Другої світової — Богдана Хмельницького. Розповідає краєзнавець Тетяна Хмара: «Вулиця Котовського, теперішня вулиця Пилипа Орлика, — центральна вулиця, яка проходила на шляху фортеці і ділила її навпіл».

    Пилип Орлик — гетьман війська Запорозького, Генеральний писар, український громадський, військовий та політичний діяч, поет та публіцист. Упорядник  «Договорів і постанов Прав і вольностей війська Запорозького», які називають першою у світі Конституцією. Є версія, що за ініціативи та за участю Пилипа Орлика відбувалася перебудова укріплення Орлик.

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Верхня Фортечна, Ольвіополь
  • Шовковична

    Насправді межа фортеці проходила трохи нижче. Тож Верхньою фортечною була вулиця Січнева (колишня 9 Січня), під час Другої світової — Чехівського.

  • Степова

    Насправді межа фортеці проходила нижче. Тож Верхньою фортечною була вулиця Січнева (колишня 9 Січня), під час Другої світової — Чехівського.

  • Січнева

    Так, Верхньою фортечною була вулиця Січнева (колишня 9 Січня), під час Другої світової — Чехівського.

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Нижня Фортечна, Ольвіополь
  • Автодорівська

    Насправді межа фортеці проходила вище, тому Нижня фортечна — нинішня Ніла Хасевича (колишня Степана Халтуріна), під час Другої світової — Панаса Мирного.

  • Антіна Головатого (колишня Сергія Лазо)

    Насправді межа фортеці проходила вище, тому Нижня фортечна — нинішня Ніла Хасевича (колишня Степана Халтуріна), під час Другої світової — Панаса Мирного.

  • Ніла Хасевича

    Так Нижня фортечна — нинішня Ніла Хасевича (колишня Степана Халтуріна), під час Другої світової — Панаса Мирного.

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Вулиця Олександрівська, Ольвіополь
  • Олександріївська

    Якщо поглянути на старовинну мапу, видно, що Олександрівська йде від річки угору паралельно Великій (Київській), на своєму шляху впирається у квартал, за яким була церква, а тоді продовжується аж до Базарної площі (нині на тому місці 4-а школа). На сучасній мапі їй відповідає вулиця Олександріївська (колишня Жданова, Піонерська).

     

  • Олександра Копиленка

    Ні. Спочатку легко переплутати: адже сучасна вулиця Олександра Копиленка також йде паралельно Київській. Але, як придивитися уважніше, побачите, що Копиленка починається не від річки, а вище, а потім впирається у вулицю Романа Шухевича (раніше Соборна).  Якщо поглянути на старовинну мапу, видно, що Олександрівська йде майже від самої річки угору паралельно Великій (Київській), на своєму шляху на своєму шляху впирається у квартал, за яким була церква, а тоді продовжується аж до Базарної площі (нині на тому місці 4-а школа). На сучасній мапі їй відповідає вулиця Олександріївська (колишня Жданова, Піонерська). ​А Олександра Копиленка  то була безіменна вулиця між Олександрівською та Великою (Київською).​

     

  • Олександра Герцена

    Ні.  ВулицяОлександра Герцена йде паралельно Київській ліворуч, а  Олександрівська то нинішня Олександріївська, котра йде такожж паралелльно Київській, але праворуч. Якщо поглянути на старовинну мапу, видно, що Олександрівська йде майже від самої річки угору паралельно Великій (Київській), на своєму шляху на своєму шляху впирається у квартал, за яким була церква, а тоді продовжується аж до Базарної площі (нині на тому місці 4-а школа). На сучасній мапі їй відповідає вулиця Олександріївська (колишня Жданова, Піонерська).

Які назви мали вулиці міста до 1917 року?
Вулиця Пушкіна
  • Вулиця Пушкіна в Голті, біля ГЕС

    Ні. То дві різні вулиці. Вулиця Пушкіна в Голті з'явилася згодом і є нині, а колишню Пушкінську в 1925 році чомусь перейменували на вулицю Олександра Герцена, якою вона є і сьогодні.

    Автор: Фото з книги В.Л. Войтенко «На три держави півень тут співав…»

  • Олесандріївська

    Ні. Олександріївська — то колишня Олександрівська з попереднього питання. Пушкінську вулицю в Ольвіополі в 1925 році чомусь перейменували на вулицю Олександра Герцена.

    Автор: Фото з книги В.Л. Войтенко «На три держави півень тут співав…»

  • Олександра Герцена

    Так. Пушкінською вдячні містяни назвали вулицю в Ольвіополі, що йде паралельно Київській, ліворуч від неї, на честь великого поета після його візиту до містечка в 1820-му році. В 1925-му, невідомо чому, Пушкінську перейменували на Герцена.

    Автор: Фото з книги В.Л. Войтенко «На три держави півень тут співав…»

Поділитись результатом

Далі
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися