На перший погляд, це милі, ніжно-рожеві та білі дзвіночки з тонким ароматом, які літньою порою щедро вкривають землю і навіть стебла рослин на луках, в полях, садах, поблизу доріг. Коли росте вона в городі, тоді вже сприймаємо її, як звичайнісінький бур'ян, з яким ми частенько і не дуже успішно ведемо боротьбу на знищення. А виявляється, берізка — дуже корисна цілюща рослина.
Про рослину
Берізка польова (Convolvulus arvensis) в народі має й інші назви: «оплітка», «повійка», «в'юн», «припонець». Її тонкі повзучі стебла іноді можуть досягати 1,5 метрової довжини, коріння цієї рослини заглиблюється в землю на 1,5-3 метри. Берізка швидко розмножується вегетативним способом, тобто, за допомогою відростків та обрубків кореневищ. Квітне берізка польова з червня по вересень, а її насіння може зберігатись у землі більше 20 років.
Слід зазначити, що одна квітка виділяє протягом доби таку кількість нектару, яка містить близько 2 мг цукру. Тож, берізка забезпечує підтримуючий медозбір протягом майже всього літа-осені.
За народними прикметами, якщо з самого ранку квітки берізки розкриті — чекаємо сонця, а якщо закриті — похмурої та дощової погоди.
Фото: Вікіпедія
Чим корисна берізка
У всіх частинах берізки є велика кількість мінералів і вітамінів:
- в листях — аскорбінова кислота, до 110 мг, каротин (провітамін А), токоферол (вітамін Е), сапоніни, флавоноїди, глікозид конвольвулін, смолисті та гіркі речовини, протеолітичні ферменти;
- в корінні є холіноміметичні з’єднання, дубильні речовини (до 8%), смоли (5%);
- в насінні — алкалоїди і жирні масла (47-48%).
Найбільше корисних речовин у свіжій рослині, в сушеному вигляді березка втрачає корисні речовини майже вдвічі.
Цю рослину успішно застосовують в народній медицині багатьох країн світу, а також в гомеопатії та ветеринарії.
У лікувальних цілях використовують в основному корені і пагони з листям, рідше, насіння та квіти. З корінням витягують берізки з землі, відрізають свіжу зелень від коренів, і сушать окремо один від одного.
І коріння, і зелень необхідно сушити в тіні, щоб рослина не втратила своїх корисних властивостей. Для того щоб трава не запрівала, необхідно постійно її перевертати. Добре висохлу траву дрібно нарізають і кладуть в посуд, який щільно закривається кришкою. Зберігають не більше ніж рік.
Фото: growex.ua
Препарати з берізки польової, виготовлені з насіння рослини, мають потогінну дію, а ліки з листя — кровоспинні та послаблюючі властивості. Кореневища рослини інколи застосовують при безсонні, а квіти — для лікування запалень дихальних шляхів та при запамороченнях. Свіжий сік і траву використовують, як знеболюючий та ранозагоювальний засіб. Відваром листя і коріння лікують гнійничкові захворювання шкіри, лишай та коросту, а якщо вірити старовинним джерелам, то подрібнене листя берізки польової здатне допомогти від укусів змій.
Тибетські лікарі використовують надземну частину берізки для зняття симптомів лихоманки, лікування атеросклерозу і навіть легеневого туберкульозу. Лікарями Монголії берізка використовується для лікування захворювань горла, вух, носа. Відвари і настій з цієї частини рослини знайшли своє застосування в усуненні симптомів респіраторних хвороб, жіночих хвороб і навіть при хронічних бронхітах.
Проти тривалих і стійких закрепів корейські медики використовують насіння березки як м’який проносний засіб. Також насіння допомагає від сильного і тривалого кашлю, набряків різної природи, нефриту, ниркової або серцевої недостатності.
З додаванням соку березки польової роблять мазі, які використовуються як анестезуючий засіб і здатні знищувати дерматити і дерматози.
Сік також використовують як жовчогінний засіб, для зняття нестерпного вушного болю, для детоксикації укусів отруйних рептилій, для виведення веснянок і заспокоєння головного болю.
Сік берізки, змішаний з оцтом, оливковою олією або медом — чудовий засіб від артритів, виразок, опіків, ран, а також для зняття набряків.
Не так давно було досліджено гіпотензивні властивості галенових препаратів з березки польової. А ще дослідження вчених показали, що ця трава згубно впливає на злоякісні пухлини.
Настоянку з квітів та свіжих стебел готують у співвідношенні 1:5, тобто на 1 частину сировини додають 5 частин 70-% спирту. Вживають таку настоянку по чайній ложці на добу у якості сечогінного та проносного засобу.
Важливо пам’ятати: у свіжому вигляді берізка — дуже отруйна рослина, через що необхідно точно виконувати інструкції зі збору, приготування та прийому ліків із неї. Обов’язково треба проконсультуватися щодо такого лікування з вашим лікарем-професіоналом.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
