І хто з нас, зрештою, хоча би раз не мріяв опинитися на безлюдному острові? Десь подалі від надокучливих людей, нелюбої роботи, міської метушні або, навпаки, її дратуючої розміреності, від обов’язків та обіцянок? Чи відчували ви колись ниюче бажання усамітнитись, опинитися подалі від звичного плину життя та цивілізації? Франк Тільє розповість вам про ізоляцію, як ніхто інший, і повірте — вона не здаватиметься вам аж настільки привабливою.
Пан Тільє — сучасний французький письменник та автор бестселерів, котрий знає, як зіграти на людських емоціях. Як любителька моторошних історій, я читала чимало книжок, сюжет яких розгортається на далекому острові або у віддаленому маєтку.
Книжка нам розповідає про чоловіка Ілана, в минулому — затятого гравця, мисливця за скарбами, нині ж — звичайного працівника на заправці. Його батьки загадково зникли під час шторму, він страждає на пробіли в пам’яті і загалом, як ви могли зрозуміти, життя у нього — не мед, не цукор і навіть не фруктоза. Аж раптом в життя чоловіка повертається його колишня дівчина Хлоя, котра знову залучає його до гри — «Параної». Книжка розповідає нам про процес потрапляння головного героя у цей напівміфічний квест, де все реально, але не реальність, і про сам перебіг гри, головний виграш якої оцінюється мінімум в 300 тисяч євро. І все було б добре, але в усіх учасників гри трохи їде дах, а в місці, де відбувається змагання, рік тому за подібних обставин відбулося вбивство 8 людей. Усередині колективу — цілковита напруга та безумство, ззовні — гори й хурделиця. Звучить не надто заманливо, правда?
Жонатан Тув’є засинає у власному будинку, а прокидається у крижаній ущелині — прикутий, розгублений і очевидно знервований. Разом із ним в цій ущелині знаходяться ще двоє людей і одна собака, запаси їжі та води настільки обмежені, що майже відсутні, холод пробирає до кісток, а шанси на порятунок здаються мізерними. Тож чому Жонатан і його супутники опинилися в цьому місці, чи зможуть вони вибратися звідти та на що ця трійка здатна, аби тільки вижити (спойлер: багато на що) — дізнаєтеся на останніх сторінках. Мільйон моральних дилем, на які треба знайти відповіді, та дрижаки — вам забезпечені.
Ізоляція – справа нехитра. Інша річ, що людині потрібна людина, комфорт і звичний плин речей. Тож рекомендую книжки пана Тільє: після них звичайні дрібниці, на кшталт гарячої кави, світла та теплих речей, цінуються в рази більше.
