До вашої уваги «Випадок із Рейчел», написаний Керолайн О’Доног’ю. Ви можете залишити цю книгу двадцятирічним у якості підтримки — не універсального посібника, але лагідного нагадування: все владнається. Це глибока й переконлива історія про економіку, сексуальну орієнтацію, інтуїтивні рішення та помилкові припущення, а ще — про Ірландію, і про те, як все це визначає людську долю.
Молодість часто вважається перевагою. Вона здається безмежним джерелом сил, енергії, світлої наївності, невичерпних веселих історій та здоров’я, яке породжує цілодобові розваги. Безтурботність — ось про що йдеться, ось про що безумовно думається, коли ми говоримо про молодість.
І все ж, погане має властивість забуватися, юність — ідеалізуватися, тим часом як не все в «найкращих роках нашого життя» здається саме таким у моменті. Бути молодою людиною, що тільки-но закінчила університет, в країні з нестабільною ситуацією — м’яко кажучи, бентежно.
Рейчел живе у невеличкому ірландському місті та закінчує навчання на факультеті англійської філології. Їй лише двадцять, вона працює у книгарні і мріє залишитися у цій галузі й надалі: писати тексти, читати рукописи, одним словом — творити. Дівчина знімає житло з ліпшим другом, закохується у свого професора, і все звучить потенційно непогано, якби не кілька нюансів. Наприклад, якби її тільки-но згаданий ліпший друг Джеймз не закрутив роман із тільки-но згаданим (і, слід зазначити, одруженим) професором із літератури, майже вдвічі за нього старшим. Або якби дружина доктора Бірна не стала єдиною провідницею Рейчел в омріяну книжкову індустрію. Можливо, якби в бурхливому 2008 році не було кризи, або ж якби питання абортів в Ірландії не стояло так гостро, якби соціальний статус нічого не вирішував, а хороша освіта була доступною для всіх бажаючих — усе би дійсно склалося інакше.
Та якби люди були ідеальними, а системи — досконалими, якби не існувало економічних, політичних та соціальних криз і особистих драм — ми би знудилися. Нам не було би про що читати книжки. Аж от ми тут — читаємо, рекомендуємо, пишемо! Про вигадані катастрофи на тлі реальних проблем. Про пошуки роботи без досвіду, оренду першого житла, ми читаємо про безумовну дружбу і закоханість — інколи таку, що переростає у щось довготривале й міцне, а інколи — нерозділену й болючу. Про підтримку близьких, переїзди у чужі міста, нові колективи, про зради, про дорослішання: про все те, що здається далеким і незначним, і все ж про те, що насправді впливає на наше становлення. Всі ці теми — на сторінках бестселеру 2023 року за версією The New York Times.
З часом ми забуваємо про всі ці труднощі. Людям взагалі властива здатність загоювати рани, тож не дивно, що всі ті непереборні, здавалося б, негаразди, цілком можна перебороти й успішно забути. Ви можете залишити цю книгу таким само двадцятирічним у якості підтримки — не універсального посібника, але лагідного нагадування: все владнається. Втім, інколи приємно озирнутися назад на свій шлях і переосмислити пройдене: хіба ні, товариство?
