Музикант і журналіст Олександр Гурський розповів, чому доєднався до команди Вінграновський ART FEST та як знайомився із творчістю нашого видатного земляка.
Довідково. Амбасадор — соціально-активна особистість, яка представляє й рекламує продукт або подію. У нашому випадку — фестиваль Вінграновського. Слово походить з англійської мови: ambassador перекладається як посол. Аналогічно з дипломатичним послом, посол фестивалю представляє його та інколи навіть діє та говорить від імені.
Олександр Гурський
«Я пройшов досить специфічні, але цікаві етапи знайомства з Вінграновським»
Розпочати, мабуть, варто з того, як саме я дізнався про Вінграновського. Вперше про Миколу Степановича я почув у школі. Але тоді, за партою, для мене це було просто черговим прізвищем із підручника, не більше. Вже набагато пізніше, коли я працював телеоператором на телебаченні, я досить часто відвідував місцеві заходи, присвячені поетам і митцям Первомайська, зокрема й Вінграновському — там школярі і старші люди частенько зачитували твори Миколи Степановича, один із яких я просто не зміг не запам’ятати, його читали найчастіше, зветься він — «Сеньйорито акаціє». Сильний вірш. Тож не дивно, що з часом я як музикант таки спокусився поєднати ці рядки з музикою і оформити у пісню. Також чимало нового про Миколу Степановича я дізнався вже працюючи в команді Гард.City. Пройшов досить специфічні, але цікаві етапи знайомства з Вінграновським. Відтак, це можна назвати першою причиною, чому я у команді Вінграновський ART FEST – цьогоріч, до речі, то буде вперше.
Олександр Гурський
Також однією із ключових причин, чому я без вагань можу долучитися до фестивалю Вінграновського, є те, що організатор заходу — людина, яка не перестає дивувати і вражати своїми організаторськими здібностями і неймовірною енергією. Мова про Олександра Висоцького. Тут все взагалі просто: виходячи із проведених Сашком івентів, на яких я був присутнім, можу впевнено заявити: Висоцький робить усе на крутому рівні.
Засновник Вінграновський ART FEST Олександр Висоцький і головна редакторка Гард.City Галина Давидова на арттолоці у дворі Первомайського краєзнавчого музею. Територію приводили до ладу, аби вона стала однією з локацій майбутнього фестивалю
І звісно ж — команда, яку навколо себе зібрав Сашко Висоцький. Це волонтери, митці, майстри і ще багато-багато крутих, позитивних і талановитих людей. До речі, нещодавня толока у дворику краєзнавчого музею мені вчергове показала, що усі ці люди ще й неабиякі завзяті у фізичній праці. Словом — це сильна команда людей різного віку і різних напрямків діяльності, які об’єднані спільною метою: творити щось прекрасне і робити цей світ кращим.
Наостанок наголошу й на просвітницькому моменті фестивалю. Первомайськ, як на мене, — це в певному сенсі місто-бульбашка, мушля, яка деякі речі просто не випускає із себе, а щось не пропускає всередину. Зазвичай це стосується речей, які багатьом з різних причин просто не хочеться вдягати на голову: чи то перейменування, чи то заглиблення в якісь історичні аспекти тощо. Це місто, де на старовинних могилах пасуться кози, серед кам’яних хрестів, аналогів яким немає в усій країні. Це місто, в якому архітектурні пам’ятки чекають на вирок невблаганного часу, або на «металопластикових» архітекторів.
Залишки млина. Первомайськ
І, власне, повертаючись до теми про нашого талановитого земляка, хочеться підсумувати: Микола Вінграновський — почутий світом, але чомусь недочутий рідним містом. Так не має бути. І Олександр Висоцький активно взявся це виправляти. Ось, в принципі, основна сукупність причин, чому я доєднався Вінграновський ART FEST і тепер я — амбасадор.
