Ніколи не могла би подумати, що волонтерство стане одним із основних видів моєї діяльності. Втім, війна розпорядилася по-своєму, і в перший же день повномасштабного вторгнення окупанта на рідну землю, 24 лютого, я опинилася в числі тих, кого називають людьми доброї волі.
Бралася за будь-яку роботу: від допомоги військовим, цивільним, дітям, хворим, інвалідам до інформування населення. Знаєте, це окремий відрізок життя, окремі страхи і переживання, неординарні рішення і усвідомлення того, що відбувається навколо. Про це обов’язково коли-небудь напишу. Зараз скажу те, що стосується інформування. Зробила висновок, що неважливої інформації не буває, навіть найдрібніша, на перший погляд, у військовий час є нагальною. Людям важливо знати, коли працюватиме аптека чи магазин, ходитимуть потяги чи ні, де взяти ліки і де купити хліба. І таких запитань безліч. Тож усвідомивши ще раз важливість журналістської діяльності, переключилася на основну свою роботу.
Хоча волонтерство крокує поруч. І я не покидаю зв’язки з тими, з ким протягом усього цього часу комунікувала, співпрацювала та робила спільну справу.
Одягаємо бойову Берегиню
І ось під Різдво ми зібралися усі разом: і ті, хто пік пироги, і ті, хто виготовляв бронежилети, і ті, хто забезпечував гуманітаркою. Словом, усі люди доброї волі, які своєю діяльністю наближають День Перемоги! Згуртували навколо себе нас такі ж волонтери та патріоти країни: Православна церква України, настоятель храму Святого Архистратига Михаїла Володимир Головчак, Kat.rina Art студія та її засновниця Катерина Баранюк, Первомайський краєзнавчий музей, інтернет видання Гард.City та БФ «Первомайщина — наш оберіг». Тож усім подяка за ініціативу та народне визнання. І далі про потужну енергетику свята та важливість таких зустрічей у цей час.
Це було потужно, сильно, феєрично, необхідно та вперше у Первомайську
День 24 грудня 2022-го, як і 24 лютого, назавжди увійдуть в моє життя. Але з різними емоціями та різними відчуттями. 24 лютого — це біль, відчай, розпач та переосмислення. 24 грудня — це світла радість, яскрава емоція та велика віра у незламність мого народу. Такої потужної енергетики давно не відчувала. Такої кількості світла давно не бачила. Такої щирості людських стосунків та теплих обіймів давно не переживала. І, напевне, уперше за час війни дозволила собі радіти. Атмосферою Різдва та світла було просякнуте усе — інтер’єр, мистецькі роботи, ярмаркові вироби, майстер-класи, різдвяні виступи колективів «Атомс» (керівниця Тетяна Гавриленко), «Джерельце» (керівниця Ольга Островська), «Граймікс» (керівники Алла та Андрій Скакуни). Та найважливіше — люди, які зібралися тут: творчі, неординарні, патріотичні і самовіддані. Це вони робили атмосферу та випромінювали тепло. Це і господарка музею Олена Красіна разом зі своїм колективом, це і авторка ідеї Катерина Баранюк та її студія, це і натхненниця ідеї — народна майстриня Жанна Семененко, це і неперевершений ведучий Олександр Висоцький, представники фонду «Первомайщина — наш оберіг» Володимир Вовк, Григорій та Оксана Телятники, Артем Христенко, Катерина Драганова, редакція Гард.City, настоятель храму Святого Архистратига Михаїла Володимир Головчак, це творча Ірина Відмиш, Оксана Кадук та багато інших. З ними практично усіма вдалося поспілкуватися та набутися. Це так важливо в сьогоднішніх умовах!
Тож далі про Різдво та сам захід говорять ті, хто творив це Різдвяне диво.
Володимир Головчак, священник: «Якщо ворог думав, що просто так можна нас зламати, то він не врахував, що ми як один станемо на захист Батьківщини»
Напередодні Різдва Христова за юліанським календарем ми надіємося, що Різдвяна зірка, яка сповіщає про народження Месії Богомладенця, принесе нам радість, принесе мир, мир душевний, мир, той, який потрібен кожній родині, та мир і Перемогу нашій рідній Батьківщині. Ми дуже-дуже очікуємо на Перемогу і просимо Бога, щоб Господь все ж таки змилостився і допоміг нам насамперед перемогти ворога. Бо миру без Перемоги не може бути.
Надіємося, що завдяки нашим нескореним людям — волонтерам, тим які взяли на себе непосильну ношу, ми переможемо. Вони жертвують, тому що милосердя — означає серце й милість, милість від серця. Люди згуртувавшись: хтось на передовій, це воїни, хтось в тилу — це наші волонтери, і всі люди доброї волі, які стали, дійсно, на захист. Ми нація незламна! І якщо ворог думав, що просто так можна нас зламати, то він не врахував, що ми як один станемо на захист Батьківщини. Нехай Господь нам благословляє це Різдво, щоб ми могли відсвяткувати його з радістю, можливо, навіть і без світла, можливо, десь і в якихось перепонах, але ми будемо розуміти, що це Різдво — дійсно має цінність. Тому дай Боже всім дочекатися. А в кого є великі проблеми, в кого є великі переживання — нехай Господь Отець загладить ці їхні болі, терпіння і потішить їх, тому що це дійсно перший рік повномасштабної війни, коли ми будемо святкувати Різдво. Хтось в окопах, хтось без світла, хтось в підвалах, а хтось звичайно, так само, як було, але все одно з переживанням і хвилюванням на душі, тому що в когось діти на війні, в когось батьки на війні. Я думаю, що ця Різдвяна радість повинна все-одно поновити нас, тому що Христос прийшов в цей світ щоб сказати: «Людина стала Богом подібна». Ця радість дуже приємна нам, ми віщаємо і несемо цю радість людям, щоб вони розуміли, що Христос народився! Славімо його!
Олена Красіна, завідувачка Первомайського краєзнавчого музею: «Ми раді, що музей може долучитися то такої благодійної акції»
Більшість країн світу відзначають Різдво саме в ці дні, і це дуже радісно, що Україна повертається до великої родини європейської і Різдво повертається те справжнє, яке було завжди. Сьогодні, дійсно, такий захід, трішки в незвичному форматі для нас, але ми сподіваємось, що він в нас не останній буде, і свята продовжуватимуться. Тому ми всіх запрошуємо. У нас є чудова фотозона, чудова виставка, яка буде продовжувати свою роботу, виставка-продаж від майстрів художньо-ужиткового мистецтва. Всі кошти, які будуть зібрані, передамо на допомогу ЗСУ. І це чудово! Ми раді, що музей може долучитися то такої благодійної акції і виконувати таку волонтерську роботу. Ми цим пишаємося і дуже радіємо цьому. Зі святом!
Олександр Висоцький, ведучий свята: «Прийшла нова доба, нова епоха і це час нових людей»
Для мене це дуже приємний дзвіночок, що в нашій громаді і в нашому рідному місті хороші люди тягнуться до об’єднання, не до вічного розділення, до того, щоб разом, проходячи через труднощі війни, створити щось таке цінне, що буде довгі роки справжнім ком’юніті громадян (ком’юніті — спільнота, громада — ред.), первомайців, які, я впевнений, будуть допомагати не тільки військовим і переселенцям, а й одне одному. Будуть розвивати це місто, бо прийшла нова доба, нова епоха і це час нових людей. Ми не нові, але змінимо свої думки, ми оновимо свій світогляд, ми переоцінимо те, що раніше недооцінювали і станемо кращими! Це краще нам потрібне — його час настав! Тому для мене це велике натхнення, і я вірю, я впевнений, що це не разова акція. Я чомусь думаю, що ми на порозі чогось нового, хорошого, до чого ми ще, може, не готові, але обов’язково будемо, коли звикнемось, що ми живемо в прекрасній громаді, яка знає, хто вона, яка є українською, яка цінує свої традиції, яка може сама собі допомогти.
Жанна Семененко, народна майстриня: «Нарешті ми повертаємося до свого коріння, тисячолітнього коріння»
Сьогоднішній захід дуже багато означає. По-перше, нарешті ми повертаємося до свого коріння, тисячолітнього коріння. По-друге, тут зібралися люди, можна сказати, культурний цвіт міста, і в мене ось вже виникла інша ідея: на базі музею можна проводити, як сьогоднішній захід показав, святкові ярмарки, творчі. Подивіться! Тільки в цьому залі можна поставити. Ну, і потім, безумовно, таким шляхом — мистецьким, збирати гроші для допомоги Збройним Силам України.
Галина Давидова, редакторка інтернет-видання Гард.City: «Нам потрібно гуртуватися, щоб відбудовувати Україну. А Перемога буде, я в цьому впевнена!»
Я дуже вдячна за те, що Катерині Баранюк прийшла в голову ідея взагалі це розпочати. І коли вона звернулася до мене з пропозицією підключитися до оргкомітету і допомогти рекламно та організаційно — я відразу зголосилася. Наші читачі і підписники бачили, що ми збирали інформацію, зверталися до людей за даними про волонтерів, тому що одна людина і одна редакція не може всіх знати. Я рада, що сьогодні зібралося стільки людей, давно я вже не бачила такого заходу. І рада, такі заходи плануються, якщо дасть Бог, щорічними, традиційними. Нам потрібно гуртуватися, щоб відбудовувати нашу Україну. А Перемога буде, я в цьому впевнена!
Володимир Вовк, голова БФ «Первомайщина — наш оберіг»: «Я вірю в те, що ми на шляху до Перемоги»
Я впевнений, що зараз не тільки ніч стає коротшою, а й світла стає більше. Я вірю в те, що ми на шляху до Перемоги. Я вірю в те, що попереду в нас багато роботи, але ця робота має дати нам можливість почувати себе справжніми українцями! З українським святом!
Катерина Баранюк, натхненниця ідеї, очільниця студії Kat.rina Art: «Ставили задачу зібрати і з’єднати між собою волонтерів»
В першу чергу ставили задачу зібрати і з’єднати між собою волонтерів, оскільки зараз волонтер — це не тільки той, хто їздить на передову, передає броніки, а й творчі волонтери — це маленькі діти, які роблять мотанки, малюють картини, це й їхні батьки, які допомагають, це люди, які допомагають речами, харчами і всім необхідним. По-перше, чекаємо свята, чекаємо якогось дива, а по-друге, хочеться, щоб люди поспілкувалися і подивились, наскільки велика, потужна, рушійна сила єднання. У нас велика команда, а все почалося з маленької ідеї — зібрати волонтерів-жінок і створити мотанки-берегині, які після нашої Перемоги будуть нагадувати про ці часи. Це такі потужні сакральні символи, і якось все навколо мотанки закрутилося і вона притягнула до себе потрібних людей. Люди, які задіяні в цьому проєкті, мають таку потужну енергетику і світлі душі, що я в захваті! Принаймні, на сьогоднішній день. Я дуже рада, що познайомилася з новими людьми і спілкуємося, займаємося спільною гарною справою.
Знаєте, якось відразу про все і не розкажеш, бо все, що відбувалося того дня, має велику цінність. Тож далі про бойові обереги-мотанки, про зустріч волонтерів, їхнє віншування та про виступ братів Капранових обов’язково напишу, але згодом. Щоб посмакувати якомога більше всім дійством та зустріччю з тими, кого вважаєш однодумцями і партнерами. Тож далі буде. А поки — всіх з Різдвом!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
