Питання про те, як ставитися до братів наших менших, було і буде одним із найбільш спірних, бо поступатися у своїй позиції не хоче жодна із сторін. Тож поки хтось сперечається, чи гідні собаки і коти того, аби дихати з нами одним повітрям, інші їдуть із чотирилапими по медичну допомогу більше як за сто кілометрів. Що саме змушує везти хворих тваринок до Умані? Розповідаю із власного досвіду.
Захочеш здоров'я? Доберешся й до Умані
Одразу розставимо крапки над і: я не розумію тих людей, які заводять тварину, а потім шкодують їй купити нормальної їжі чи полікувати. Є таке поняття: відповідальність. Первомайськ — чимале містечко, за статистикою, Умань всього на неповні 20 тисяч більше. Та чому саме туди змушені їхати первомайчани, що не хочуть махнути рукою на здоров'я домашнього улюбленця?
Перш за все, це послуги. Незрозуміло, чому і досі у Первомайську немає стаціонару для тварин, чому немає рентгену та лабораторії. Все те, без чого неможливо провести дослідження та поставити точний діагноз. Повірте, чим витрачати кошти на дорогу (до речі, чималі), власники тварин скоріше згодні будуть заплатити дорожче у власному місті. Бо ж це і час, і нерви.
А поки у Первомайську місті відсутня клініка, що проведе необхідні аналізи та дослідження, господарі змушені шукати порятунку у інших містах.
Як нас лікували
До Уманського ветеринарного центру «Айболит» мене погнала ситуація, із якою не могли впоратися у Первомайську. Точніше, відсутність діагнозу та страх за життя тварини. На прийом записалися у суботу, у мене розпитали про скарги, наявність щеплень та загальні відомості про тварину. Ускладнювалося все тим, що пацієнтом був сфінкс, у якого із хутра на зиму виростає рівно одна вусина, і та коротенька.
Дякувати Ользі Федюкіній, ми домовилися про спільну подорож із Лєрою Омельченко, яка везла у клініку одразу чотирьох тваринок. Взагалі у первомайській зоозахисній групі зараз уже створюється тенденція домовлятися про спільні поїздки, аби скоротити витрати на дорогу. Тож якщо зацікавилися, пишіть, обов'язково знайдете попутників.
Перше, що звернуло на себе увагу, — ставлення. Тварин у кліниці «Айболит» дійсно люблять. Причому всі без виключення. І адміністратор, і лікарі. А потік відвідувачів чималий. Записуватися до клініки краще заздалегідь, тим більш, всі телефони є у мережі.
Що дійсно справило враження: привозили стерилізувати породних тварин, молодих! А це особисто для мене справжній показник. Людей було чимало (як з'ясувалося, із Первомайська того дня приїхали семеро). Тож, дочекавшись своєї черги, потрапили ми із Мішкою, який весь час перелякано сидів під курткою, до лікаря Олександра Заболотного.
Звісно, кіт одразу вирішив, що його мають вкрасти, тож заспокоївся, лише поклавши на мене лапки. Лікар поставився до переляку тваринки із розумінням, оглянув, поставив діагноз, призначив лікування та наступний прийом. При клініці працює ветеринарна аптека, тож якщо виникають питання, все можна вирішити на місці. Там ми одразу і придбали ліки. Огляд тварини та ін'єкції обійшлися у 100 гривень.
Важливо, що у клініці можна і здати аналізи, і замовити гістологію новоутворення. Виникає обгрунтоване запитання: скільки часу потрібно Первомайську, аби у нас створили можливість не їхати із хворими тваринами за більше як сотню кілометрів?
Два запитання до читачів: конкретне та риторичне
А тим часом дві наші супутниці дуже хочуть потрапити у власні родини. Зараз вони обидві на домашній перетримці, але, як і кожна собака, хочуть мати господаря та рідну домівку. Дівчатка дуже товариські, лагідні та цікаві. Ану дивіться, можливо, ви упізнаєте серед них свою собаку? Якщо зацікавилися, пишіть волонтерам.
А тим, хто розповідає про необхідні напрямки інвестування у місті, хочеться нагадати саме про ветаринарну медицину: так, у нас є гарні ветеринарні лікарі, але окрім цього потрібне обстеження, потрібно іноді зробити рентген, дослідити кров тваринки. І якщо люди їдуть заради цього в інше місто, то чому ви вважаєте, що відмовляться платити у Первомайську? Просто потрібно зізнатися: про це жоден із прогресивних менеджерів, що вивчає перспективи міста з боку інвестиційної привабливості, ніколи не замислювався.
