Були у місті часи, коли проблеми безпритульних тварин не було. Приїздив зелений «Москвич», виходив чолов'яга, стріляв у тварину паралізуючою речовиною, скидав у причепа та кудись вивозив. А хто був занадто чуйний (діти чи ще хто), їм люб'язно пропонували відвернутися. А потім ухвалили Закон. Комусь він сподобався, комусь ні. Але вбивати, труїти тварин заборонили. Нещодавно сталося диво: закон почав працювати. А далі...
Як показує практика, захистити певну групу осіб може лише її представник у владі. Тому, певно, там, де люблять чотирилапих, знаходять і шляхи, і механізми полегшення їхньої безпритульної долі. В інших випадках можновладці займають позицію стороннього спостерігача. Мовляв, а що ми можемо зробити?
Робили волонтери. Збирали кошти, намагалися організувати притулок. Навіть створили перетримку для стерилізованих собак біля ветеринарної лікарні. Забирали по місту власними автівками, годували, тримали після стерилізації, шукали господарів. Звісно, чуйні первомайчани миттєво зайняли позицію: «Ну ви ж повинні, ви ж волонтери!» Везли у мішках, сумках, навіть разом із будками, залишали під дверима. Ви повинні... Аж поки не виявилося, що собачки голосно гавкають та заважають сусідам: перетримці дали всього нічого часу, аби з'їхати. І собачки почали гавкати, але уже по місту, та ще й плодитися.
На щастя, все більше людей розуміє, що безконтрольне розмноження створює найбільшу проблему. Бо господарів усім цуцикам та кошенятам знайти нереально, майже всі вони смертники. Тому намагаються собак, що селяться у дворах багатоповерхівок, стерилізувати, і вони доживають свій вік, не пускаючи на територію чужі зграї.
Однак є така категорія осіб, які упевнені, що їм даровано право відбирати життя. Просто так.
Для тих, хто волає про напади псів на людей, поясню. Бувають вбивці. Люди із вадами психіки, маньяки. Вони нападають на людей, вбивають. Такі самі є й серед псів. Однак ми чогось не фасуємо людей за статевими чи віковими ознаками? Мовляв, підпадає під рік народження та колір очей Чикатили? На смерть! А от собака винна уже тим, що вона собака. Й інша собака, яка, можливо, мешкає за кілометри від неї, вхопила когось за ногу. Тоді «борцем за права роду людського» купляється отрута і йдуть винищувачі, роздають «смаколики», які довірливо беруть у них із рук дворові Найди та Тузики. Так-так, дворові, які звикли, що люди їх годують, пестять, які все життя провели в одному дворі та знають всіх мешканців. Яким уже по 5, 7, 9 років. Так, бувають агресивні пси, але вони якраз не підуть на контакт та не візьмуть смаколик із смертельною начинкою.
І йдуть собі представники сучасної інквізиції, залишивши за спиною чотирилапих, що вмирають у страшних муках не одну добу. Собаки, коти... Всі, хто мав необережність повірити людині, найжорстокішому створінню у всесвіті.
Ні, якщо ви вважаєте, що у дворі більше не буде тих псів, що вкрали у вас часточку повітря, бо посміли ним дихати, раджу вивчити трохи біології. Собаки заселяють всю країну, без виключення. Але на місце стерилізованого адекватного Тузика, який, підкоряючись інстинктам, захищав свій двір, прийдуть з околиць агресивні пси, які звикли виживати саме нападами, не виключено, що принесуть із собою трохи сказу. Та то вже таке.
А якщо ви посміли заступитися за собаку, для вас уже заготовлена порада:
«Любиш собачку — забирай її собі додому»
Від творців «Любиш єретика — забирай його собі додому» та
«Шкода відьму — забирай її собі до хати».
У всьому світі проблема безпритульних тварин є однією із актуальних та таких, що вимагають жорсткого контролю з боку держави.
Зооволонтери, звісно, можуть забрати одну, дві, навіть три тварини додому. Але поруч все одно житиме жіночка, яка волатиме про знущання над природою та топитиме кошенят своєї нестирилізованої кішки. Або підкидатиме під чужі двори вже підрощених. Ой, вибачте, для цього ж є волонтери. Принести під поріг: «Шкода котиків — забирай собі додому». Профіт. Знайомо? Перекладання проблем — усталена звичка. Бо ж нащо витрачати аж 200 гривень та цілий день? Зате кішечка знатиме щороку радість материнства, аж поки у 3-4 роки не загине від гнійної піометри. І візьмуть собі на радість інше кошенятко. Так буває.
А ще в Первомайську дуже популярно купити собаку та плодити цуценят, без родоводу та контролю, а тоді маємо стафів, що атакують власників, та кокерів, яким дають їсти, підсовуючи миску палкою, бо бояться підійти ближче. Враховуючи, що у нас за викидування тварини тисячні штрафи не застосовують, таку незручну тварину випхають на вулицю. А там вона, нездатна виживати, або у найкоротший термін загине, або плодитиме неадекватних агресивних цуценят. І ставатиме їх із кожним днем дедалі більше.
Чим завадила стара собака
У одному дворі жили собі дві собачки. Чорнушка та Бідок. Чорнушка народила цуценят, довго хворіла, ледь не померла, її стерилізували. І бігає собі по дворі колобок, як велика волохата товстенька такса. Гавкати не вміє, ганятися не має швидкості, спить, іноді підставляє почухати спинку. Її товариш Бідок, коли був молодший, відчайдушно захищав двір від псів-чужинців. Але важко перехворів, втратив чи не всі зуби та досяг поважного для дворових псів віку.
Я старий, майже сліпий та беззубий. Мене труїли тричі. Чим я завинив?
Мешканці навколишніх будинків зробили їм дві будки, годували та лікували. Аж поки хтось вирішив, що місця у заростях собакам забагато, а повітря дороге. І отруїв. Обох. Відкололи, відпоїли, виходили. Спільними зусиллями, під постійні запитання мешканців: як так? Що потрібно? Це сталося у липні 2020 року.
Рівно через місяць довірливі собаки прийняли із рук людини отруту вдруге. Вранці чи не весь будинок прокинувся від собачого плачу: пси вмирали у страшенних корчах. Загалом у той страшний день отруїлося 12 псів та декілька котів, частина з яких домашні. Ті, що не чекали від людини смерті. Вижили одиниці.
Я пережила отруєння. Я боюся людей. Я нікого не чіпаю, ні на кого не гавкаю. Будь ласка, не вбивайте мене.
Волонтери кололи, доглядали, мешканці згуртувалися, позабирали додому, аби бідосі оговталися. Навіть написали заяву до поліції, яку прийняли та зареєстрували у ЄРДР.
Я не знаю, що відчувала істота, яка дала отруту. А от люди плакали. Діти плакали, бо ці две песики давно уже стали частиною двору, їхніми друзями по іграх, охоронцями, улюбленцями.
Вони вижили. Обидва. Коли повернулися та побачили одне одного, підбігли та обійнялися, так і стояли. Сльози на очі накотилися всі свідкам.
А істота не схаменулася. Дочекалася нагоди та нагодувала отрутою втретє. Новою отрутою. Від неї майже немає шансів урятувати. Оксана Берлінська, волонтер, зізналася: такої дії вона не очікувала. Просимо зважити на те, що на відео можна побачити симптоматику отруєння.
Псу наче ставало краще, коли надходила чергова хвиля, тваринка майже горіла. Його викручували судоми, нудило, трусило, наче у лихоманці. І зараз старенький беззубий песик, який майже десять років жив у одному й тому ж дворі, виборює своє право дихати повітрям. Побачивши мене, підвівся на слабких лапках, заскавульчав, навіть зміг привітно махнути хвостиком. Худесенький, але такий щасливий, що йому подарували ще трохи життя.
Я не знаю, як дякувати Людині, яка погодилася забрати стареньку хвору собачку доживати свій вік до себе, хоча уже має кілька таких самих бідось. Таких самих викинутих на вулиці, хворих, сліпих, нездатних захистити себе від створінь, які із посмішкою Іуди простягають їм руку з отрутою.
Господарка навіть ім'я змінила, мовляв, Бідок так і притягує до себе біду. А нове ми не скажемо, бо це уже зовсім інша історія.
А для тих, хто все ще вважає, що варто труїти, нагадаємо.
Жорстоке поводження із тваринами є кримінальним злочином
Адміністративна відповідальність за жорстоке поводження із тваринами передбачена статтею 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або скоєні повторно, тягнуть за собою накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
Кримінальна відповідальність передбачена статтею 299 Кримінального кодекс України.
Жорстоке поводження з тваринами, у тому числі безпритульними, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій, караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Дії, передбачені частинами першою або другою статті 299 Кримінального кодексу України, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
