64 світлини, хвилювання перед відкриттям і люди, з якими раптом виявилося стільки спільного. 9 жовтня у столиці відкрилася персональна виставка первомайського фотохудожника Олександра Ігнатьєва «Магія річки Бог». Він віз до Києва красу рідного краю, а повернувся ще й із новими враженнями, теплими словами та новими історіями. Журналістка Гард.City спілкувалася з митцем.
Олександр Ігнатьєв
Ну ось і відбулося
До відкриття Олександр Ігнатьєв готувався з хвилюванням. Чи прийдуть люди? Чи зацікавлять їх світлини Південного Бугу? Чи відгукнеться столичній публіці краса, яку він так добре знає? Адже одне — фотографувати рідні місця, зовсім інше — привезти свої роботи до Києва й показати їх людям, які, можливо, ніколи не бували на берегах цієї річки.
— Хвилювання було, це однозначно. Чи це комусь потрібно, чи не потрібно, — зізнається фотограф.
Однак подія пройшла набагато краще, ніж він міг уявити. Тож 9 жовтня 2026 року в Муніципальній галереї мистецтв Деснянського району Києва відкрилася його персональна виставка «Магія річки Бог». На стінах світлини, а в центрі уваги — Південний Буг і неповторна природа Гранітно-Степового Побужжя.
На відкритті виставки говорили про красу Південного Бугу та важливість збереження його природи
Організувати відкриття допомогли друзі. Олександр Висоцький із Богополя підготував сценарій і модерував зустріч. Серед гостей були художники, фотографи, науковці та природоохоронці.
Серед тих, хто виступив на відкритті, — народний художник України, лауреат Шевченківської премії Віталій Франчук, заслужений художник України Юрій Нагулко, професорка й віцепрезидентка Всеукраїнського ботанічного товариства Анна Куземко, представники Національної спілки фотохудожників України та громадської організації «Національний екологічний центр України», київські художники.
Олександр зізнається: до теплих слів на свою адресу він не дуже звик. Стояв, слухав і навіть не знав, куди подіти руки. Але одна відвідувачка сказала йому те, що особливо запам’яталося: цю красу треба возити Україною, щоб усі бачили, яка вона прекрасна.
Ці слова стали для фотографа підтвердженням, що його робота потрібна.
Відкриття виставки «Магія річки Буг» у Києві
«Земля кругла!»
Одне з найяскравіших вражень Олександра Ігнатьєва від київського відкриття — несподівані знайомства й історії, що пов’язали столичних гостей із Первомайськом.
Серед тих, хто виступив на відкритті, був заслужений художник України Юрій Нагулко. Після події він опублікував у соцмережах дві фотографії, зроблені з різницею у 37 років. На давнішій — є первомайські художники, знайомі Олександрові. Для фотографа це стало ще одним несподіваним містком між Києвом і рідним містом.
Інший такий зв’язок відкрився під час розмови з Русланом Гаврилюком, керівником громадської організації «Національний екологічний центр України». Виявилося, що Руслан родом із міста, де нині живе двоюрідна сестра Олександра. А ще фотограф припускає, що той міг ходити до дитячого садочка, у якому його сестра працювала медсестрою.
Знайшовся зв’язок із нашим містом і в розмові з народним художником України Валерієм Франчуком. За словами Олександра, той розповів, що свого часу проходив військову службу в Первомайську, в період коли в околицях міста споруджувались точки базування міжконтинентальних балістичних ракет, та пошкодував, що Україна не залишила їх собі, а передала нашим нинішнім ворогам.
Здавалося б, Київ, нові люди, інше коло спілкування. А рідне місто раз у раз нагадує про себе — через давні знайомства, родинні історії та спільні спогади. Недарма Олександр декілька раз повторив: «Земля кругла!»
Та знайомство з Юрієм Нагулком для первомайського фотохудожника не обмежилося відкриттям виставки. Наступного дня художник запросив його на свій день народження. Олександр побував у колі українських письменників і митців і зауважив, що люди, які досягли визнання своєю працею, виявилися простими й невимушеними у спілкуванні.
Він розповідає, що стежить за творчістю Нагулка, уважно читає його дописи до картин і цінує філософський погляд художника на сучасність та наше ставлення до того, що відбувається навколо.
А одна думка, висловлена Нагулком під час відкриття, особливо закарбувалася в пам’яті Олександра. Після всіх теплих слів і похвал, які прозвучали на його адресу, художник нагадав про небезпеку гордині.
— Там, де починається гординя, закінчується мистецтво, — передає Олександр його слова.
Перші гості виставки «Магія річки Буг»
За красою — турбота про природу
Для Олександра Ігнатьєва фотографії Південного Бугу — не лише можливість показати мальовничі береги, скелі й пороги. Це ще й нагода нагадати, чому природу рідного краю важливо берегти.
Під час відкриття говорили про стан річки, її екосистему та необхідність збереження природної спадщини. Про це згадав і Олександр Висоцький у своєму дописі: розмова учасників не обмежилася фотографією, а торкнулася захисту й відновлення екосистеми Південного Бугу.
«Течія» (Flow)
Одна зі світлин має власну історію. Великий Мигіївський поріг Олександр сфотографував ще в грудні 2011 року. А вже у 2012-му це фото використали в рекламних матеріалах екологічної експедиції.
Про виставку написала й науковиця та природоохоронниця Анна Куземко. Вона поділилася враженнями від світла, краси й гармонії Гранітно-Степового Побужжя та висловила сподівання, що виставку побачать у різних куточках України.
«Узбережжя Гіпаніса» (Coast of Hypanis)
Три покоління за камерою
На виставці Олександр показав не лише свої роботи. Він приніс фотоапарати дідуся, батька та власну першу камеру. Так поруч опинилися три покоління — і три особисті історії фотографії.
Захоплення фотомистецтвом продовжується й у родині. Онук більше працює з відео, але фотографує теж. Онука брала участь у фотоконкурсах і отримувала відзнаки. Донька свого часу також фотографувала, а нині має інші творчі захоплення.
Тож камера для родини Ігнатьєвих — не просто техніка, а спосіб бачити й зберігати світ навколо.
Відвідувачів цікавило й те, за який період створені представлені роботи. Адже за кожною світлиною — не лише вдалий кадр, а й час, проведений біля річки, спостереження за природою та вміння помітити те, повз що інші можуть пройти.
«Неонова річка» (Neon River)
Показати красу — і допомогти військовим
Наприкінці розмови Олександр нагадав і про те, що не можна забувати навіть під час мистецьких подій: триває війна. І ворог сьогодні ще раз нагадав містянам про це, надіславши до міста смертельні «подарунки». Тому важливо гуртуватися та робити все можливе для допомоги нашим військовим.
Олександр зі свого боку підготував чергові дві картини, які планує передати Гард.City, аби започаткувати збір коштів на потреби одного з військових підрозділів.
