Хоча вересень вже завершується, довкола майже все ще зелене. Але уважні очі вже помічають перші прикмети осені. Гайда шукати їх у Бузький Гард: дивіться фотоальбом на Гард.City.
Осінь в степу, захід сонця та схід Місяця
Грушівські стовпи з прапорами — портал у барвистий світ прибузького степу. Давно завершилося весняне цвітіння, і літо вже позаду, проте степ і восени буяє барвами, просто дещо іншими.
Грушівка
За літо висохла і пожовкла трава, вітер хитає сухі китиці й колоски проти сонця, але тут і там однак трапляються яскраві квіти: фіолетові, жовті, сині.
Листя на деревах о цій порі переважно ще зелене, та подекуди рослини вже вбираються в яскраві шати. І перша тут скумпія, чагарник із пухнастими суцвіттями, що восени стає схожим на веселку. Листя скумпії набуває різноманітних кольорів: від багряного до помаранчевого та фіолетового.
Яскравих барв степовій осені додають кущі шипшини та глоду, рясно всипані плодами, наче вбрані в намиста.
Після спекотного літа у річці помітно знизився рівень: за слідами на прибережних скелях можна визначити, де колись була вода.
Проте серед порогів так само невпинно, як завжди, шумлять хвилі.
А по теплих від сонця гранітних відслоненнях повзають сонечка.
Сонечко
Сонце нижчає: після осіннього рівнодення дні вже стають коротшими, тож час вирушати додому.
Сонце пірнає за обрій, і майже одразу вечір стає відчутно прохолоднішим. У небі ще довго жевріють рубінові барви та повільно тануть золоті пір'їнки хмар. А на зміну сонцю з-за східного обрію випливає великий, золотий вересневий Місяць. Настає ніч.
Дивіться осінні фотоальбоми минулих років.
