Що сказати дитині замість «не переживай», як зберегти її довіру та в яких випадках не варто зволікати зі зверненням до фахівця — зібрали практичні рекомендації для батьків.
Діти не завжди діляться з батьками тим, що їх турбує або як вони почуваються. І якщо у підлітковому віці це може бути пов’язане з потребою в приватності, то молодші діти самі не завжди можуть зрозуміти, що з ними відбувається. Й у дітей, і в підлітків, труднощі з психічним здоров’ям можуть проявлятися, зокрема, як зміни в поведінці або настрої, емоційні зриви та проблеми зі сном. Як налагодити контакт із дитиною або підлітком і помітити «дзвіночки», які свідчать, що їм потрібна допомога — розповідають медики Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Як підтримувати довірчі стосунки
Довірчі стосунки — це джерело підтримки й запорука того, що у важкій ситуації дитина завжди прийде зі своїми проблемами саме до вас. Щоб їх налагодити:
1. Будьте поруч і слухайте. Регулярно запитуйте дитину, як вона почувається: так вона звикне говорити про свої емоції та почуття. Важливо не перебивати і утриматися від порад і настанов — дайте дитині простір, щоб виговоритися.
2. Підтримуйте у складні моменти. Приймати складну поведінку дитини буває непросто, але важливо намагатися зрозуміти її причину. Допомагайте їй розібратися, що вона відчуває і чому.
3. Цікавтеся тим, що відбувається в житті дитини. Це не лише допомагає їй відчувати власну значущість, а й дає вам змогу вчасно помітити проблему.
4. Заохочуйте інтереси дитини. Творчість, спорт, вивчення нового, розваги в команді — все це допомагає дитині почуватися залученою та покращує емоційний стан.
5. Сприймайте слова дитини серйозно. Не знецінюйте проблеми та емоції:
- замість: «Не переживай ти так», спитайте: «Що саме ти відчуваєш?», «Як ти думаєш, чому ти так переживаєш через це?»;
- замість: «Ти забагато про це думаєш», скажіть: «Я розумію, чому тобі може бути погано»;
- замість: «Нічого страшного», спитайте: «Як я можу тебе зараз підтримати?»
6. Сформуйте стабільну рутину. Дотримуйтеся розпорядку дня: здорове харчування, фізична активність, фіксований час сну та пробудження. Важливо встановити чіткі правила і подавати власний приклад їх дотримання.
Як не пропустити проблеми з психічним здоров’ям у дитини
Зверніть увагу на такі зміни в поведінці, самопочутті та емоційному стані дитини:
- пригнічений настрій довше ніж два тижні поспіль;
- різка зміна у спілкуванні з однолітками та близькими;
- прагнення усамітнення, ізоляції;
- різка втрата інтересу до улюблених занять;
- проблеми зі сном;
- помітні зміни харчової поведінки, втрата або набір ваги;
- різкі перепади настрою, роздратування, спалахи емоцій;
- погіршення пам’яті, труднощі з концентрацією й навчанням;
- часті скарги на головний біль, біль у животі тощо.
Коли і куди звертатися по допомогу
Якщо ви помітили тривожні «дзвіночки» і ситуація не покращується, або ваша дитина говорить про самоушкодження, смерть чи самогубство — зверніться до педіатра, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP або до спеціаліста з психічного здоров’я (психолога, психотерапевта чи психіатра).
Поговоріть з учителями, друзями, родичами — їхні спостереження можуть допомогти фахівцю краще зрозуміти ситуацію.
