3 вересня у сесійній залі Первомайської міської ради відбулась зустріч ГО «Патріоти Миколаївщини» з керівництвом міста та представниками профільних відомств, які працюють із ветеранами. Зібралися для того, аби озвучити проблеми, з якими щодня стикаються ветерани Первомайської громади, та спробувати пошукати шляхи їх вирішення. Серед головних труднощів — відсутність комунікації та наявність інформаційного ресурсу, де була б зібрана вся необхідна інформація.
Живий діалог
Порядок денний поділили на дві частини: першими звітували керівники профільних відомств, а далі запланували «вільний мікрофон» — можливість для присутніх озвучити свої запитання. Проте зустріч швидко перейшла в режим живого діалогу. Перші запитання виникли одразу після оголошення статистики про кількість дітей ветеранів, які відпочили за державний рахунок минулого та 2026 року: за якими критеріями відбирали саме цих дітей?
«У кожного з присутніх є діти, і ми навіть не чули про таку можливість. Чому нам ніхто не телефонував та не розповів про це?» — запитав Микола Тодоренко, голова ГО «Патріоти Миколаївщини».
Відповідальна за цей сектор роботи пояснила присутнім, що така можливість реалізується за рахунок державної програми, якою і визначені чіткі критерії відбору, а кількість місць дуже обмежена.
Ветерани обурювалися, що про існування такої програми вони навіть не чули. Натомість один із присутніх виявився батьком дитини, яка відвідала табір цього року. За його словами, дружина випадково дізналася про можливість подати заявку, і дитина змогла потрапити на відпочинок лише тому, що хтось інший відмовився.
Прийшли не всі запрошені
На зустріч запрошували представників місцевого ТЦК, проте вони не прийшли, хоча у присутніх були запитання, адресовані саме їм. Йдеться про перелік документів, необхідних для оформлення пенсії військовому. Чому в Первомайську цей перелік складається з 18 пунктів, а в Кіровоградській області — на десяток менше?
«Як військовий, який не має руки чи ноги, повинен ходити по всіх організаціях і збирати всі ці документи? Це і гроші, і час», — обурювалися присутні.
На жаль, на це запитання могли б відповісти лише представники центру комплектування.
«Проблема одна — відсутність комунікації»
Вислухавши виступи колег, слово взяв один із ветеранів, який висловив конкретну пропозицію — створити єдиний сайт для ветеранів, де буде зібрана вся необхідна інформація від усіх місцевих органів.
«Щоб кожен ветеран міг вільно зайти на сайт і знайти відповіді на свої запитання. Наприклад, про чинні державні програми з того ж таки відпочинку для ветеранів та членів їхніх родин. Щоб там були прізвища тих, хто вже скористався програмою — чесно та прозоро. Бо в усіх цих проблем, які тут озвучують, є одна причина — відсутність адекватної комунікації», — зазначив чоловік.
Цю ідею підтримав очільник міста Олег Демченко.
Ветеранський простір
На брак комунікації з боку Ветеранського простору скаржилися члени ГО «Патріоти Миколаївщини».
«Чому багато військових не знають про існування такої організації?» — запитували присутні.
За словами керівника організації Олександра Ярового, повного списку ветеранів із контактами вони не мають і працюють тільки зі зверненнями. Натомість представники громадської організації висловили думку, що Ветеранський простір мусить самотужки виходити на зв'язок із ветеранами й опікуватися ними, тісніше спілкуватися та шукати шляхи для розширення взаємодії, зокрема й із «Патріотами Миколаївщини».
«Ми зараз збираємося у парку»
У новоствореної громадської організації наразі немає свого приміщення для проведення зборів і вони змушені збиратися у центральному парку.
Заступник мера Володимир Рябченко запропонував скористатися сучасним громадським простором «Community House Первомайськ», який на початку літа відкрився в центрі Первомайська.
«Він обладнаний усім необхідним, після ремонту, з комфортною вбиральнею, має зручне розміщення», — додав заступник.
«Ще ми маємо ідею відкрити спортивний зал саме для ветеранів», — озвучив ще одну ідею Микола Тодоренко.
Для втілення цієї ідеї необхідно перш за все підібрати приміщення, тож наразі місто переглядатиме наявні можливості.
«Мені легше на передовій, ніж збирати ці папери»
Одну з проблем медичної сфери висвітлив член громадської організації. За його словами, лікарі не прописали всі коди захворювань, і після проходження огляду Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) визнала чоловіка придатним до служби.
«Я вже одужав, виявляється. У мене тільки в одній руці 30 уламків, не чує одне вухо, проблеми з хребтом і ще низка захворювань. Ба більше, натякали, що можуть позбавити III групи інвалідності. Чесно, мені простіше повернутися туди, на передову — бо там сім'я, там розуміння, — ніж бігати по організаціях і збирати ці папери. Мене обурюють навіть не погрози забрати групу, а саме ставлення, як до сміття, відсутність поваги», — заявив чоловік.
Директор КНП «Первомайська центральна районна лікарня» Віктор Готка та директорка КП «Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетяна Оболенська взяли документи й контакти ветерана та особисто пообіцяли допомогти встановити справедливість.
«Ми вас чуємо і будемо вдосконалювати нашу роботу принаймні на нашому рівні», — сказала Тетяна Оболенська та закликала присутніх у разі виникнення проблем одразу звертатися особисто до неї.
Робота для ветеранів
Одним із головних очікувань ветеранів після повернення до цивільного життя є можливість знайти роботу. В цьому контексті голова ГО Микола Тодоренко озвучив побажання та готовність своїх колег спробувати свої сили на котрійсь із посад у міській раді.
Суспільство має підлаштовуватись
Головна думка на якій наголошував кожен доповідач — не ветерани мають підлаштовуватись під суспільство, а суспільство під ветеранів. Попри те, що війна триває вже 12 років, залишаються відкритими безліч запитань, які стосуються повернення ветеранів до цивільного життя. Проблеми виникають на кожному кроці: від оформлення документів до працевлаштування. Процеси не налагоджені та не відпрацьовані.
Такі зустрічі, де під час навіть гострих суперечок озвучуються больові точки, вкрай потрібні місту, щоб сформувати ефективні алгоритми допомоги, налагодити прямий діалог між владою та військовими й нарешті перетворити повагу до ветеранів із декларативних слів на дієву систему підтримки.
