Ставок у мікрорайоні «Фрегат» неодноразово опинявся у публікаціях Гард.City: йшлося про трансформацію водойми від занедбаного стану до улюбленої локації для відпочинку місцевих жителів та знову поступовий занепад через відсутність належної підтримки з боку міської влади. Нині містяни знов повернулися до теми озера. Журналістки поспілкувалися з колишнім працівником заводу «Фрегат» Миколою Боровиком, котрий брав участь у створенні ставка, та з активістом Андрієм Чередніченком, який відновлював водойму та облаштовував територію довкола. З'ясовуємо, чи існує загроза для дамби у випадку рясних опадів, та хто ж власне має займатися водоймою.
Микола Олександрович Боровик звернувся до редакції, щоб розповісти про занопокоєння щодо дамби на фрегатівському ставку. Пан Микола живе у Первомайську з 1969 року. Переїхав сюди з Криму після навчання, два роки працював на будівництві ракетних комплексів. Тоді влаштувався на завод «Фрегат» у відділ капітального будівництва на посаду інженера з технічного нагляду.
Микола Боровик
Від початку озеро на Фрегаті не планувалося
Пан Микола згадує: «Це озеро було збудоване десь 1971-1972 року. За проєктом оцього ставка не мало бути». За його словами, спершу тут не планувалося озеро, щоб вода на давила на дамбу (насип, по якому нині пролягає дорога, що веде до вулиці Корабельної та заводу «Фрегат»). Внизу дамби була труба метрового діаметру, котру місцеві мешканці забили.
Озеро і дамба
«Були джерела. Була криниця, там дуже добра вода була. Забили ту трубу. І вода стала прибувати. Ми, коли про це дізналися, приїхали. Оцінили обстановку і прийняли рішення, що будемо вже якось допомагати. Ініціатором став директор заводу Федоров. Також у народженні цього озера брали участь Головчанський, Клімішин, я і перший секретар виконкому», — пригадує Микола Боровик. Команда зайнялася облаштуванням озера: вирівняли дно, встановили бетонні плити на дамбі.
Тут мали бути човнова станція і пляж
«Ось там мала бути човнова станція. А ось тут мав бути пляж», — показує пан Микола на береги озера. Втім, не усі проєкти вдалося втілити. У 1979 році інженер перейшов працювати в «Бриг», а робота над облаштуванням ставка припинилася.
«Спочатку тут було красиво. Люди купалися. Вода чиста. Я сам купався», — згадує наш співрозмовник.
Чим загрожує підняття рівня води та високий перелив
У 2007 році Микола Олександрович поїхав з Первомайська в Крим. У 2014-му, після початку російсько-української війни, знову повернувся до міста: «Побачив те, що тут доробив Андрій Чередніченко. Ну, все красиво. Мені все сподобалось. Він одну помилку зробив: підняв рівень озера, забетонував перелив».
Інженер висловлює занепокоєння, що через це у разі сильних злив та ще більшого підняття рівня води у озері вода може змити дамбу, яка не була розрахована на ставок нинішнього об’єму: «Щоб не сталося так, що пішли великі дощі, набралося озеро, і ця дамба поїхала вниз. І тоді буде екологічна катастрофа для міста Первомайськ».
Перелив нині занадто високо
Дамба не була розрахована на великий об'єм води в озері
На початку створення озера фахівці моніторили стан дамби, пригадує інженер: «На асфальті ставили маяки, ми ходили і перевіряли. Дамба трохи вигнулася в сторону міста, і ми вже боялись, що її знесе. Тільки набралось озеро, і ми вимірювали. А потім закатали асфальт. Наче стоїть на місці».
По дамбі проходить дорога з активним рухом автівок
— А що там всередині, — допитуємося, щоб розібратися детальніше, — з чого вона зроблена?
— З землі, — відповідає Микола, — з простої землі. Якби передбачали, що озеро буде, робили б по-іншому. Однак у нас не було такого проєкту. Була просто «земляна дамба». Робили пошарове трамбування.
Тобто, у початковому проєкті озера не було, спорудили земляну дамбу, всередині якої немає додаткового укріплення, приміром, свай тощо. За розрахунками, насипна споруда мала витримувати тільки тиск автівок, які проїздять по ній, а на додатковий тиск великої маси води розрахована не була.
І навіть коли утворилося озеро, рівень води в ньому був набагато нижчий, ніж тепер. Ті, хто давно живе у Первомайську, можуть пригадати: колись бетонні плити, що ними укріплений берег з боку дамби, майже повністю були не у воді. Тепер берег має такий вигляд.
Вид на озеро з дамби
Щоб запобігти можливій загрозі для дамби, інженер вважає за необхідне прибрати частину бетонних конструкцій переливу, які встановлені на рівні, вищому за решту споруди. Тоді маса води зменшиться..
Міська влада та місцеві жителі ігнорують проблему
Щодо цієї проблеми Микола Боровик неодноразово звертався до міської ради. Розповідає, що спочатку отримав усну пораду зібрати кілька десятків підписів людей. Проте місцеві мешканці не відгукнулися.
Повторне звернення, цього разу до начальника ЖКГ Олександра Лисого, не дало результату, як і спілкування з міською владою. Інженер розповідає, що ставив питання щодо озера на прийомі у міського голови, проте, за його словами, отримав відписку.
«Мені буде дуже прикро, якщо місто Первомайськ постраждає», — каже пан Микола.
Озеро на Фрегаті у Первомайську
У 2018 році в дамбі було 12 промоїн
Андрій з командою однодумців почали відновлювати озеро у 2018 році. Нині він розповів журналістці, як відбувалося облаштування ставка та показав архівні кадри, де видно, в якому стані перебувала водойма та зокрема перелив станом на початок робіт з благоустрою.
Андрій Чередніченко
На той час рівень води в озері, за його словами, був вищим, ніж зараз, сток був забитий, а дамба занедбана. Частину робіт з відновлення вдалося реалізувати, проте виконувати їх треба було поетапно. Активіст пригадує, що дамба перебувала в плачевному стані: «Все це було замулено, плит не було (видно) взагалі. Коли ми бралися відновлювати дамбу, в дамбі вже на той момент було 12 промоїн».
Завдяки праці активістів ситуація зі ставком покращилася
Завдяки роботам, проведеним на озері, ситуація поліпшилася: «Частина промоїн затягнулася за рахунок того, що ми знищили очерет, розчистили берег, не дозволили корінню очерету проникати вглиб плит».
Дамба на озері, Фрегат
«Рівень води був вищий, ніж на сьогоднішній день, — згадує Андрій Чередніченко. — Стік під дорогою був забитий. Взяти і відновити його повноцінно не було змоги. Чому не було? Тому що внизу круча і побудовані гаражі».
Рівень води варто зменшити
Андрій пояснює, що одномоментний скид великої кількості води міг би зашкодити. Тому роботи потрібно було проводити поетапно.
Він погоджується з думкою Миколи Боровика про те, що перелив потрібно опускати. Проте не через загрозу для дамби: оскільки нині рівень води нижчий, ніж під час початку робіт з відновлення, то прямої загрози для дамби, на думку Андрія, немає. Рівень озера впав через зменшення кількості опадів, а також тому, що люди з приватного сектора беруть воду для поливу та роблять свердловини, які забирають воду з джерел.
Андрій згадує, що за часів його дитинства рівень води в озері був ще нижчим: було видно парапети, на яких встановлені бетонні плити, Люди засмагали тут і приходили прати килимки.
Як вважає Андрій, нинішній рівень води не становить загрози для дамби: «Тієї шкоди, яку могла завдати, вже не завдасть. Промоїни, які були основні, затягнулися. Джерела люди забрали, набуривши свердловин. Так, рівень води може піднятися. Але ми пережили дощі, ми пережили весняний паводок. Той скид води, який витримало і це озеро, і ця дамба, і все решта. Якби вона мала вже рвонути, то вона б рвонула. Завдячуючи всій нашій роботі, її прорив відтермінований на багато років. Цей сток свого часу побудували люди, «Райагробуд», «Все для Даху»: всі, хто нам допомогли, доклали величезних зусиль. Завдяки тим людям, які допомагали мені рухатись вперед і всім цим організаціям, які я назвав, ми і маємо те, що на сьогоднішній день ця дорога вціліла».
Знизити перелив потрібно: це покращить стан водойми
Хоча змив дамби малоймовірний, однак варто знизити рівень переливу, підтримує Андрій інженера: «Людина має рацію. Якщо має ресурси для того, щоб це зробити, то він правий і хай то робить. Гірше, ніж є, вже не буде. Зробити це буде краще для самої водойми».
Андрій Чередніченко розповідає про те, як проводилися роботи на водоймі
«Чудово, що хтось звертає на це увагу. За цією водою йому потрібно доглядати. Маю надію, хтось буде», — каже Андрій Чередніченко.
Читайте історію фрегатівського озера в архівних матеріалах.
