19 березня у Первомайському ліцеї «Лідер» в межах роботи професійного об'єднання учителів-філологів міста відбулася поетична зустріч, яка вже стала традиційною. Гостею цьогоріч стала письменниця Ольга Криштопа. Що пов’язує її з Первомайськом, що надихає та чому важливі такі зустрічі, читайте на Гард.City.
Чому про поезію говорять навесні
Про подію розповіла журналістці Анастасія Рябикіна, вчителька української мови і літератури:
— Четвертий рік учителі-філологи і всі, хто любить поетичне слово, збираються навесні в поетичному клубі.
І це логічно, адже 21 березня у світі відзначають Міжнародний день поезії, а наразі в Україні триває Міжнаціональний тиждень читання. Цьогорічна ж поетична зустріч відбулася у день народження Ліни Костенко.
Пані Анастасія розповіла історію поетичних весняних зустрічей: перший раз зібралися навесні 2023 року. Тоді на зустріч завітала письменниця з Доманівки Світлана Миронюк. У 2024-му в ліцеї зустрічалися із Галиною Запорожченко, письменницею, колежанкою з Миколаєва, авторкою поеми «Мазепа». У 2025-му темою зустрічі стала творчість Ліни Костенко — до її 95-річчя. «Ми не мали можливості запросити на зустріч Ліну Василівну, але ми зустрічалися, обговорювали, читали її поезії, — згадує Анастасія Рябикіна та знайомить із цьогорічною гостею: — А цьогоріч запросили на зустріч пані Ольгу Криштопу. Письменницю, волонтерку, громадську діячку, амбасадорку фестивалю військової творчості, організаторку інтелектуальних змагань у своєму місті, вчительку української мови і літератури. Унікальна особистість».
Що спільного між Первомайськом і Шептицьким
Пані Ольга долучилася до зустрічі онлайн. Між Шептицьким, звідки письменниця, та Первомайськом — 750 кілометрів, проте є чимало спільного у міст і людей, у чому переконалися учасники зустрічі. Шептицький на Львівщині теж стоїть на трьох річках: це Захдіний Буг та його притоки Солокія і Рата. А ще обидва міста проходять декомунізацію назв: та Шептицький вже змінив своє ім’я з колишнього Червонограда, а Первомайськ ще в процесі перейменування.
Ольга Криштопа бувала у Первомайську під час туру містами України. Торік разом із Тетяною Пилипець проїхали понад 3 000 кілометрів Україною, розповідаючи про творчість письменників-захисників. Письменниця згадує: «Дуже люблю ваше місто, ми були в ньому під час нашого туру, захопила ваша природа, тут дуже красиво. Міста — це зазвичай люди, і я дуже рада, що тут є люди, які залишилися в моєму серці».
Книги Ольги Криштопи
Попри те, що гостю і учасників зустрічі розділяли сотні кілометрів, спілкування вийшло теплим і приємним. Присутні розпитували гостю про творчість, навперейми читали вірші та новели, а дехто навіть підготував відеопоезії.
А ще відбулося розпакування у прямому ефірі посилки-сюрпризу: у ній була ілюстрація, яку до однієї з поезій пані Ольги створила Олександра Трифонова, випускниця Первомайського ліцею «Лідер». Ілюстрацію надіслали письменниці, щоб вона відкрила посилку під час зустрічі.
Олександра Трифонова та Анастасія Рябикіна, на екрані ілюстрація до поезії «Зв'язок»
Пані Ольга наразі має чотири друковані збірки, а писати почала ще зі школи: «Мені подобається працювати зі словами. В них сенси, в них краса світу».
Чотири збірки: поезія та мала проза
- Першу поетичну збірку «Кольорові негативи» подарували пані Ользі її випускники-одинадцятикласники (так, письменниця теж — вчителька української мови й літератури).
- Із другою книгою вийшло ще цікавіше: «Рими за дверима» у 2021 році вийшла у видавництві «Підручники і посібники», а наклад приїхав напередодні дня народження авторки. Хто ж зробив такий подарунок, досі не знає: незнайомий аканунт з фейсбуку побажав залишитися інкогніто.
- У 2023-му побачила світ третя збірка, «Ключі». Незвичайна тим, що замість поезій у ній — 21 новела. Майже кожна історія в ній має за основу реальні події. «Ця книжка емоційна, як наше життя, — каже авторка. — Її можна прочитати за вечір, але не варто читати швидко». Дійсно, мала проза у цій збірці настільки емоційна, що багато за один раз не прочитаєш.
- За «Ключами» вийшли «Двері», четверта збірка, що містить і малу прозу, і поезію, надрукована у 2025 році. За ці збірки видавництво «Підручники і посібники» отримало два дипломи у номінації «Мала проза і поезія» на 1-му обласному конкурсі «Краща книга Тернопілля-2025».
Надихають тиша, люди, дорога
Що надихає творити? На це питання пані Ольга відповіла так: «Мене багато чого надихає. Насамперед — люди. Під час спілкування з людьми чуєш їхні думки, цікаві ідеї. Рада, що живу в цій країні і мене оточують ці люди. А ще дуже надихає дорога».
На завершення зустрічі Анастасія Рябикіна наголосила на базовій відмінності нас від наших ворогів, яку, зокрема, підкреслює поезія, адже поезія — це емоція: «Ми, українці, вміємо відчувати, попри такі часи. Тому ми переможемо».
Перемога буде наша, так йдеться в книзі
