На початку травня у Первомайському ліцеї «Лідер» відбувся цікавий захід: літературна вечірка поетичного клубу. Талановиті старшокласники читали вірші українських авторів та свої, а ще — представили власноруч створений відеокліп на поезію Ліни Костенко «Крила». Це варто бачити.
Поетичний вечір
«У нас є такі круті молоді люди, а це означає, що Україна є і буде завжди»
Розповідає Анастасія Василівна Рябикіна, вчителька української мови і літератури Первомайського ліцею «Лідер»:
— 5 травня у нас відбулося засідання поетичного клубу. Запросили дівчат та хлопців, які люблять поезію, можуть відшукувати у ній образи. Тож їх і зібрали на літературній вечірці. Напередодні треба було вибрати поезію сучасних авторів, підготувати кілька цікавих фактів про «свого» поета, або розказати про те, чому саме ця поезія, і представити, власне, саму поезію. У нас таке дійство відбулося 5 травня.
Звучали поезії Олени Теліги, Ліни Костенко, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Василя Стуса, Сергія Жадана, Миколи Лотоцького. Аудиторія була різна: восьмикласники, дев’ятикласники, десятикласники. Безперечно, всі талановиті, емоційні, дуже відкриті, щирі. Вийшов прекрасний захід. Коли настав час вже йти, вставати ніхто не хотів.
Що особливо вразило: вони усі такі щирі, емоційні, відверті, і всі впоралися із завданням, всі отримали задоволення. Але деякі моменти хотілося б особливо відзначити, а саме — відео. Це цілком їхня робота. Деякі моменти вони створили за моїх рекомендацій, але озвучування, сценарій, декорації, монтаж — все їхнє.
Розповідають автори кліпу
Журналістка Гард.City поспілкувалася із авторами відео за поезією Ліни Костенко «Крила». Із першого погляду складно повірити, що це кліп, знятий у нашому місті: крізь призму поезії та бачення авторів звичні місця постали, оповиті серпанком магії.
Аліна, Аріна та Дар'я
— Чому обрали саме поезію Ліни Костенко та саме «Крила»?

— Одного вечора ми по відеозв’язку обговорювали, що можна придумати до заходу, який підготувала Анастасія Василівна. Ми обирали між Сергієм Жаданом та Ліною Костенко. Оскільки із поезією Жадана не дуже обізнані, а творчість Ліни Костенко вже вивчали, вона нам була ближче. «Крила» ми обрали, тому що просто підкорені майстерністю Ліни виливати свої почуття і задуми в ці образи, які саме — можна подивитися у нашому відео. Одним із основних образів є власне крила.
— Розкажіть, як ви знімали відео. У ньому наше місто, зокрема парк, здається казковим. Як це вдалося?

— Коли ми визначилися та обрали Ліну Костенко, я одразу сказала, що це мають бути «Крила», тому що це перше, що спало на думку, саме цей образ. Ми намагалися передати всі рядки образів та відтворити їх, це також можна побачити на відео. За сюжетом нам потрібен був хлопець. Написали Андрію, він погодився.

— Одного вечора мені написала Аліна та запропонувала долучитися до цієї роботи. Я, як людина, котра ходить в театр, якій все це цікаво, зрозумів, що не варто відмовлятися: треба йти, треба працювати, оскільки це є частиною моєї майбутньої професії, треба набиратися практики, набиратися досвіду. І це було чудово. Було дуже холодно! (усі сміються, — авт.). Нам треба було перевдягатися просто у парку, і це не передати словами (знову сміються). Ми тремтіли, було дуже холодно, але однак відзняли. Стиль підбирала Даша, вона мені написала, що треба, я вдома все перерив, знайшов, у брата поцупив пальто (сміється, — авт). І ми пішли в парк. Мене швидко відзняли та відпустили на репетиції, а дівчата самі вже далі продовжували знімати. У мене там епізодик такий маленький, я нічого не озвучую, але є одним з героїв відео.
На запитання, чи багато часу знадобилося для зйомки, дівчата відповідають, що знімали десь годину. Щоб змонтувати відео, знадобився вечір, а потім ще було озвучування.
Дар’я:
— Щоб змонтувати відео, знадобився вечір. Тоді треба було внести деякі корективи, а потім ще було озвучування. Під час озвучування ми спиралися на Богдана Ступку. Ми зачаровані його тембром та манерою.
Крила створювала Аріна.

— Десь за два вечора я їх зробила, тому що мав висохнути клей. Кожна пір’їнка — це окрема деталька, я їх клеїла на звичайний картон, і ми вішали крила на прищіпочки, щоби вони просохли. Там десь понад двісті пір’їн.
Про враження від своєї роботи автори кажуть так: «Це були неймовірні емоції, ми показали відео батькам, рідним, ми дуже задоволені та пишаємося цим. Усі дивилися із захопленням».
На завершення зустрічі поцікавилася, які плани має молодь, чи визначилися із майбутнім фахом, чи буде він пов’язаний із літературою, творчими професіями.
Андрій:
— На даному етапі думаю, обираю, але більше схиляюся до театрального мистецтва, акторства.
Дар’я:
— У юному віці складно вибрати свій шлях, можливо, це буде щось, пов’язане із філологією. Ось, наприклад, професія журналіста мені також до душі.
Аріна:
— Орієнтуюся на медичний, але треба ще трошки часу подумати.
Тож побажаємо нашій молоді втілення їхніх планів та мрій, натхнення та довгого, сповненого приємних пригод, щасливого життя у мирній Україні.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
