У селищі Олександрівка на Миколаївщині з’явилося місце, де жінки можуть вчитися, працювати, обговорювати свої ідеї, а діти — безпечно гратися поруч. Відкриття нового простору стало приводом для міжгромадського нетворкінгу, який об’єднав активісток Миколаївського району, Первомайщини та Херсонщини.
У Олександрівці, що на Вознесенщині, за ініціативи ГО «Сила взаємодії» у співпраці з Олександрівською громадою створено сучасний жіночий простір, де кожна жінка може знайти підтримку, натхнення та місце для розвитку. Ремонт приміщень і облаштування жіночого простору здійснено за підтримки ПРООН в Україні та фінансової підтримки Уряду Данії. Окремою важливою частиною стало створення дитячої кімнати, яке відбулося за підтримки ГО «Десяте Квітня».
У цих двох кімнатах — жіночому просторі та дитячій зоні — тепер можна проводити заходи, навчання, працювати, відпочивати, зустрічатися з іншими жінками, обговорювати ідеї або просто побути серед тих, хто розуміє і підтримує.
Створення простору стало приводом для великої зустрічі голів та представниць громадських організацій, обміну досвіду, живого спілкування та пошуку нових спільних проєктів.
Нетворкінг, що з’єднав громади
Після створення простору до Олександрівки приїхали громадські організації з Миколаєва, Первомайщини, сусідніх селищ та внутрішньо переміщені активістки з Херсонщини. Для багатьох це була перша нагода побачити, як працює жіночий простір у маленькій громаді і знайти відповіді на власні питання.
Фасилітаторкою зустрічі стала Олена Шевчук, виконавча директорка ГО «Агентство економічного розвитку», яка вже дев’ять років працює у громадському секторі.
— Громадська робота дає свободу, сили й мотивацію. Я юристка за освітою, але не пожалкувала ні дня, що пішла сюди. А зараз я бачу, як активізуються громади, як ініціативні групи переростають у справжні організації. Війна, попри все, дала поштовх до дії, — сказала пані Олена під час зустрічі.
Після спільної гри та фасилітаційних вправ учасниці обговорювали потреби своїх громад, ресурси, які можна залучити, і вже потенційні партнерські проєкти.
«Сила взаємодії»: організація, що народилася під час війни
Галина Секкер, голова ГО «Сила взаємодії», зустрічала гостей особисто. Її історія стала важливою частиною заходу.
— Ваша організація з 2023 року?
— Так. Ми створилися під час війни. Раніше навіть не знали, як працюють громадські організації, що таке проєктна діяльність, конкурси. Поки нас не запросили на навчання як представників громади. Там нам сказали: «Ваші ідеї можна реалізувати, але тільки через ГО». Так і почали.
Перший рік команда активно навчалася та розвивала свою спроможність. Підтримка партнерів тоді була нефінансовою: вони забезпечували необхідними матеріалами, хоча кошти безпосередньо на рахунок ГО не надходили. А от уже наступного року ГО виграла повноцінний проєкт і отримала фінансування.
— Чому «Сила взаємодії»?
— Ми довго думали. Але зрозуміли: без взаємної підтримки нічого не працює. Як би ти не старався, сам не подужаєш. Тому «Сила взаємодії».
Простір, який просили самі жінки
Новий хаб розташований у селищній бібліотеці. ГО спільно з громадою облаштувала два приміщення: жіночий простір для зустрічей, тренінгів і майстер-класів та дитячу кімнату, де діти можуть гратися під час занять дорослих.
— Це був запит самих жінок. Вони казали: нам потрібне місце, де можна зібратися і де можна залишити дитину поруч, — пояснює Галина.
Поки що у просторі немає окремої посади няні, тому дитяча кімната працює під час заходів: 2-3 рази на тиждень.
Голоси учасниць: навіщо громадам такі зустрічі
— Цей день був про знайомство з іншими громадами, людьми, про те, що їх турбує, і про те, що турбує нас, — говорить Аня Петрієнко.
— Я побачила, що багато людей мають спільні інтереси і готові поділитися досвідом. Це дуже надихає, — каже Катерина Бекчаєва.
А Валентина Антоненко впевнена:
— У кожної громади свій досвід. Дуже приємно, що ми всі тут зібралися. І хочеться, щоб такі зустрічі були й наступного року.
— Сьогоднішній день — про важливість підтримки. Коли вона є, то можна робити дуже багато, — Галина Секкер.
Фото: Наталія Клименко
«Такі зустрічі допомагають відчути себе частиною більшого»
Серед учасниць були жінки, які нині проживають у тимчасовому притулку в Миколаєві — переселенки з Херсонщини, Луганщини, Донеччини.
— Згуртувати людей у притулку — це великий виклик. Ми живемо разом, ділимо простір, долаємо труднощі. Але такі зустрічі допомагають відчути себе частиною більшого кола, — розповіла голова організації Наталія Лиса.
Що дає формат нетворкінгу: пояснює фасилітаторка
Олена Шевчук підсумувала:
— Сьогоднішня зустріч — про мережу. Про ту невидиму павутинку, яка з’єднує людей. Десь вона тонша, десь сильніша, але вона є. І якщо є люди, які діють, то простір буде жити. Мені лише шкода, що часу було мало. Ми могли б ще більше просунути ідеї до реальності.
Олександрівський жіночий простір став не лише новою локацією у громаді. Він відразу став місцем сили, де, за словами жінок, вони знаходять підтримку й навчання, а їхні діти мають безпечний осередок гри. І головне — простір створений не «згори», а на щирий запит жінок, які хотіли місця для зустрічей, розмов і дій. Облаштування дитячої кімнати стало можливим завдяки підтримці ГО «Десяте квітня», яке постійно допомагає спільнотам у мережі та сприяє їхньому розвитку. І це ще раз підтверджує істину: коли є взаємодія — народжуються рішення та нові проєкти.
