У Кам’яномостівській громаді з’явився новий осередок турботи, взаємодії та творчості — простір «Тепла хвиля». Його відкрила громадська організація «Оберіг Катеринки» — виграли грант за підтримки ГО «Десяте Квітня». Тут проводять арттерапію, зустрічі з психологами, майстер-класи, заняття для дітей і дорослих, а головне тут створюють атмосферу, де кожен може відчути себе не самотнім. Журналістка поспілкувалась із головою організації Наталкою Кучмій про шлях до відкриття простору, роботу з ВПО, взаємодію з владою та плани на майбутнє.
Наталя Кучмій ліворучФото: ГО «Оберіг Катеринки»
«Ми назвали його «Тепла хвиля», щоб люди відчували тепло від заходів, атмосфери й одне від одного»
— Пані Наталю, як народилася ідея створити саме такий простір?
— Проєкт так і називається — «Наш простір підтримки та розвитку “Тепла хвиля”». Ми давно мріяли про місце, куди люди приходили б не за формальними послугами, а за теплом — людським, емоційним. Щоб вони відчували себе в спільноті. Саме тому й назвали «Тепла хвиля».
Восьмий великий проєкт
— «Оберіг Катеринки» вже не вперше реалізує масштабні ініціативи. Скільки проєктів було до цього?
— Це вже восьмий. Сім проєктів було до «теплого простору». Ми працюємо в різних напрямках: створюємо простори, облаштовуємо локації, проводимо благоустрій у громаді. Навіть вежі ставили, щоб проводити воду, бурили свердловини. Різноманіття велике. Ми не прив’язані до одного напрямку — реагуємо на потреби громади.
— Як організували ремонт і облаштування простору?
— У нас була кімната, яка, скажімо так, зовсім не підходила для роботи. Це був склад. Кам’яномостівська сільська рада зробила там ремонт за свої кошти. Це близько 250 тисяч гривень. Вони дуже підтримали нас. А вже як громадська організація ми закупили меблі, техніку, матеріали. Це вдалося зробити завдяки тому, що ми виграли грант від ГО «Десяте Квітня».
«Тепла хвиля» — це не про стіни. Це про людей і підтримку»
— Які заходи зараз проходять у просторі?
— Арттерапія, майстер-класи, заняття з психологами. Були заняття з гончарства. Ми запрошували майстра, він проводив заняття для дітей і дорослих. У нас постійно плануються нові активності.
Фактично проєкт передбачав три ключові речі: зробити ремонт, облаштувати простір та провести серію якісних заходів для різних груп населення. І ми це виконали.
— На яку аудиторію орієнтований простір?
— Дуже різну. Це внутрішньо переміщені особи, сім’ї загиблих, сім’ї військових, діти, особливо ті, кому зараз потрібно більше уваги. Багатодітні родини, малозабезпечені. Люди з інклюзивними потребами. Ми нікого не розділяємо — двері відкриті для всіх.
— Скільки ВПО сьогодні в громаді?
— 184 особи. З ними працюємо постійно: проводимо зустрічі, психологічну підтримку, залучаємо до заходів. Ми як громадська організація не можемо давати щось дуже велике матеріально, але можемо давати спільноту, увагу, підтримку. А це часто навіть важливіше.
— Наскільки активно місцева влада долучається?
— Дуже. У всіх наших проєктах є співфінансування громади. Часто навіть більше, ніж планували. Голова громади Олександр Ляхов — активний член нашої організації. І багато депутатів теж. Вони знають реальний стан справ, бачать нашу роботу, тому й підтримують.
«На початку війни ми думали, що робота зупиниться. А потім стали одним із центрів допомоги»
— Як змінилася діяльність організації після початку повномасштабної війни?
— Спочатку здавалося, що все зупиниться, але вийшло навпаки. Коли почали привозити гуманітарну допомогу, ми самі ініціювали розвантаження, сортування, роздачу. Нас ніхто не просив, ми просто не могли стояти осторонь.
Перевага громади — що всі один одного знають. Це допомагає працювати швидко й злагоджено. Хоча ми вже залучаємо людей і з інших сіл — працюємо ширше, ніж колись.
«Ми масштабуємось: до нас долучаються нові села й волонтери»
— З якими селами працюєте зараз?
— Кумари, Зелені Кошари, Степківка. Дівчата побачили, як ми працюємо, і захотіли приєднатись. Спочатку як волонтери, а згодом хочуть і до лав ГО. Вони планують проводити свої заходи самостійно, не чекаючи нашого приїзду.
— У якому форматі працює сам простір?
— Простір діє в приміщенні бібліотеки. Графік — з 8:00 до 17:00, як у бібліотеки. Але якщо людям треба, ми відкриємося й у суботу. Бібліотека вже планує заходи на наступний рік і окремо прописує активності в «Теплій хвилі».
— Якщо хтось ініціативний хоче провести свій майстер-клас — це реально?
— Звісно. Ми всіх запрошуємо. Якщо люди хочуть щось запропонувати — це тільки плюс.
15 років «Оберегу Катеринки»: шлях від перших вікон до восьми проєктів
— Вашій організації зараз скільки років?
— У квітні буде 15. Створювалися ми швидко, бо треба було подавати перший проєкт. Тоді ми одразу виграли заміну вікон у дитсадку «Калинка».
Після цього був період затишшя, а в 2019-му я стала головою ГО і робота пожвавилася. З 2019 до 2025 року реалізували сім проєктів.
— Чи не шкодуєте, що так багато часу віддаєте громаді?
— Звісно, буває, що втома накриває. Думаю: все, більше не хочу. А потім проходить місяць і вже з’являються нові ідеї. Це як хвороба (сміється — авт.). Але коли відкривається новий простір, бачиш радість людей — і все стає на свої місця.
«Потрібно більше активних людей. Це головний виклик»
— Які плани на 2026 рік?
— Чесно? Хотіла б нічого не писати (усміхається — авт.). Бо нова робота (я тепер секретар виконкому) забирає багато часу. Але розумію: команда має рости. Потрібно більше активних людей. Не знаю, як мотивувати. Інколи люди дивляться на мене й думають: «Нащо воно нам треба?»
— Але у нас є молодіжна рада Кам’яномостівської громади. Голова Катерина Бекчаєва. Ми їх залучаємо, працюємо разом. Це школярі, але вже дуже активні. Є на кого покластися, — завершує розмову Наталя.
