Згідно з соціологічним дослідженням, яке в липні цього року провела Rating Group, 31% опитаних запевняв, що постійно допомагає ЗСУ, ще 52% — час від часу чи рідко, а 16% — ніколи. Анонімне опитування, яке серед своєї аудиторії провів Гард.City восени 2025-го, показало, що 32,9% опитаних регулярно допомагає ЗСУ, 41,3% — час від часу, а 12,9% взагалі не підтримують. На початку повномасштабного вторгнення відсоток тих, хто взагалі не підтримував ЗСУ, був лише 3,2%. Отже, донати зменшуються, а кількість зборів тільки зростає. Чому люди стали менше донатити та як це впливає на мотивацію волонтерів? Розбиралась журналістка.
Донати зменшуються
«Інтенсивність закриття зборів дуже впала. Раніше ми, наприклад, збір на дрон за 100 000 грн могли закрити за тиждень, це на початку повномасштабного вторгнення. Зараз нам для цього треба місяці два мінімум збирати ці кошти», — розповідає волонтерка із Первомайська Діана Мурза.
Фото: з архіву Діани Мурзи
Діана волонтерить з перших днів повномасштабного вторгнення: спершу допомагала цивільному населенню: ВПО, малозабезпеченим та багатодітним родинам. Згодом переключилася на допомогу виключно військовим. За період з липня-серпня 2022 року і до сьогодні Діані вдалося зібрати від донатерів суму 4 600 000 грн, яка була направлена на закриття потреб війська.
Зменшення донатів підтверджує й головна редакторка Гард.City Галина Давидова, яка займається волонтерською діяльністю більш як два роки.
«Обсяги донатів, порівнюючи з тим, що було два роки тому, критично знизилися. Раніше на позашляховик ми могли зібрати, наприклад, за місяць або й менше. Купували вартісні гідрокостюми, старлінки і збирали на них дуже швидко.
Просто зараз у нас відкритий партнерський збір на автівку з іншою місцевою волонтеркою, і ми вдвох поки не можемо його закрити. Цей збір вона сама відкрила ще в кінці квітня цього року, ми підключилися наприкінці жовтня».
Максим Демченко на позашляховику, придбаному для його підрозділу підписниками Гард.City. У кузові — нова гума, також куплена завдяки підтримці донаторівФото: Гард.City
Згідно з анонімним онлайн-опитуванням Гард.City, кількість тих, хто регулярно або час від часу донатить, зменшилася: із 140 (90,3%) осіб на початку повномасштабного вторгнення до 115 (74,2%) сьогодні. Всього видання отримало 155 відповідей.
Показало це і дослідження, яке провели в спільноті українських програмістів DOU: влітку 2025-го регулярно донатили на армію 70% українських айтівців, торік – 75%, а у 2022-му — 82%.
Відповідаючи на запитання, як змінилися обсяги донатів, київський волонтер Тарас Ярмоленко, який очолює тиловий загін «Ср@K@ м@цK@лю», відповідає дуже коротко: «Їх майже немає», але додає, що, попри це, «ще не було жодного разу, щоб наш тиловий загін не закрив якийсь запит, питання було тільки в часі».
Фото: з архіву Владислава Урубкова
Спад обсягу донатів відзначають і великі благодійні фонди, як-от: «Повернись живим»:
«В 22-му ми відразу отримували величезні суми від фізичних осіб, зокрема. Вже у 23-му був помітний спад, але ми почали працювати з юрособами, державними компаніями. Тобто все одно виходили на медіану від 300 і до 375 млн гривень на місяць», — розповідає керівник військового відділу благодійного фонду «Повернись живим» Владислав Урубков.
«Проєкти дуже складно йдуть, навіть враховуючи той факт, що ми вкладаємо в маркетинг, маємо багато ідей, співпраць із партнерами, але все одно воно так, як в 22-му воно вистрелювало, коли можна було за пару днів зібрати сотні мільйонів гривень, зараз вже так не працює», — додає Владислав.
Кількість зборів зростає
На фоні зменшення донатів кількість запитів від військових тільки зростає. Змінилися і самі запити: якщо на початку повномасштабного вторгнення мова йшла про забезпечення військових бронежилетами, касками, тактичними навушниками, продуктами харчування, одягом, повербанками, то зараз це запити абсолютно іншого рівня.
Машини — актуальні завждиФото: з архіву Галини Давидової
«Зараз збираємо на приціли, планшети до них, дрони, мавіки, старлінки, речі для забезпечення зв'язку, FPV-комплекти якісь певні для дронів, для їхнього ремонту. І, звісно, машини», — коментує Діана Мурза.
«Військові просять кошти на спеціальне обладнання та автівки. Машини — взагалі розхідний матеріал на фронті. А це і складніше, і дорожче», — додає Галина Давидова.
Фото: з архіву Галини Давидової
Менше донатять, бо менше мають
Серед опитаних Гард.City первомайців 88 (56,8%) відповіли, що причиною зменшення донатів (або їх повного припинення) є погіршення їхнього фінансового становища.
«Жити все дорожче плюс чоловік зараз у війську, тому багато його потреб потрібно закривати»; «Фінансів не вистачає, скрізь борги»; «Щоб донатити, потрібне покращення фінансової ситуації в сім'ї, бо 10 грн — соромно, а 100 — накладно»; «Якби хоч трохи збільшилась пенсія, бо 3000 мало на що вистачає», — так відповідали люди на запитання, що могло б їх мотивувати повернутися до активної участі в допомозі ЗСУ.
Якщо ви стали менше допомагати або припинили — чому? Результати опитуванняФото: Гард.City
Про погіршення фінансового становища багатьох українців говорить і первомайська волонтерка Діана Мурза:
«Економічні труднощі — це, мабуть, головна причина зменшення донатів. Якщо ми беремо доходи людей, заробітні плати і врахуємо інфляцію та зміну курсу валют, і те, як сильно у нас піднялися на все ціни, то бачимо, що доходи людей стали меншими, ніж були на початку повномасштабного вторгнення.
Зрозуміло, що кожен має якийсь певний обмежений бюджет і коли ціни постійно зростають, а заробітні плати і доходи — ні, то з часом людина донатить менше або не донатить взагалі. Зараз людям дуже важко і багатьом доводиться обирати між потребами власної сім’ї та донатами».
Галина Давидова як редакторка локального медіа спілкується з великою кількістю первомайців і підтверджує зубожіння певної частини українців:
«Подорожчало життя. Зарплати не так швидко зростають, як зростають ціни. Фінансова нестабільність породжує невпевненість у завтрашньому дні. Людям не вистачає на життя».
Не довіряють — не донатять
Менш очевидна, проте не менш важлива причина зменшення донатів — втрата довіри до влади та волонтерів. На тлі постійних корупційних скандалів, викриття нових схем з обкрадання і держави в цілому, і війська зокрема, українці перестали розуміти, чому мають віддавати останні гроші тоді, коли дехто не соромиться красти мільйони.
Що могло б вас мотивувати або допомогти повернутися до активної участі? Опитування, фрагментФото: Гард.City
«Якби за розкрадання коштів, що мали б іти нашим захисникам, корупціонерам-злодюгам ввели найжорстокіше покарання, а не просто випускали їх із країни та ще й разом з награбованим грішми»; «Реальне покарання винних у розкраданні грошей»; «Поки я донатив кошти, які важко заробляв, наша влада крала мільйонами, може й мільярдами»; «Хочеться бачити і відчувати, що можновладці перестали красти. А так в багатьох опускаються руки», — відповіді первомайців з анонімного онлайн-опитування, яке провів Гард.City, на запитання: «Що могло б вас мотивувати повернутися до активної участі у підтримці ЗСУ?»
Зневіра в чесності самих волонтерів — ще одна вагома причина, яка призводить до того, що люди зменшують або й зовсім припиняють донатити. Про це, зокрема, говорить і Галина Давидова.
«Люди втрачають віру в справедливий розподіл коштів в державі. Також ми бачимо, як деякі волонтери зловживають довірою людей, катаються на дорогих машинах, а тим часом одні й ті самі з нашої інформаційної бульбашки продовжують донатити по 100, 200, 500 грн, відриваючи від свої родини ці необхідні кошти».
Що могло б вас мотивувати або допомогти повернутися до активної участі? Опитування, ще один фрагмент відповідейФото: Гард.City
«Саме довіра до людини, яка організувала збір коштів, впливає на донатерів: коли ти знаєш людину особисто, її гарні якості, і ти їй довіряєш, свої кошти зокрема, то точно розумієш, що всі кошти підуть за призначенням.
Чинник, який впливає на довіру до волонтерів, — це прозорі звіти і конкретні результати, які були до цього зроблені волонтерами. Це все виливається в те, що люди тобі довіряють і донатять тобі постійно, повторно», — так про важливість довіри до волонтерів говорить Діана Мурза.
«Ми провели дослідження щодо поведінки донаторів, тобто як люди загалом донатять.
Є різні типи, зокрема є тип людей, які донатять емоційно — щось трапилося і вони хочуть якось на це відреагувати, не можуть помститися ворогу безпосередньо, але можуть закинути гроші на збір і таким чином, відчути свою долученість.
Є ті, хто мають визначений бюджет на донати, і є ті, хто дуже ретельно досліджують, куди вони донатять. У нас є абсолютно публічна звітність, і вона справді дуже важлива як для наших партнерів, так і для для фізичних осіб», — розповідає Владислав Урубков.
Не підтримують тоді і зараз
«Напевно на донаторів впливає їхня сутність. Є люди у яких немає грошей, але вони намагаються якусь копійчину закинути. Наприклад, у моєму рідному селі є жіночка, яка з кожної пенсії відправляє нам 200 грн, і не важливо, є у нас збір чи нема. А є такі знайомі знайомих, які себе фінансово чудово почувають, але за копійку нашим воїнам вдавляться», — так емоційно на запитання, що впливає на донаторів, відповідає Тарас Ярмоленко.
Частина суспільства з різних причин не вважає за потрібне підтримувати Збройні Сили. Згідно з онлайн-опитуванням Гард.City, не підтримували армію на початку повномасштабного вторгнення п’ятеро (3,2%) опитаних.
Сьогодні таких людей вже 20 (12,9%). Серед причин свого вибору опитані вказали наступне:
«Відчуття, що моя допомога мало що змінює»; «Нічого. Мрію виїхати, йду до цього».
Один з коментаторів навіть вказав, що все це не має сенсу, ліпше йти на перемовини: «Гроші розкрадаються і фронту все ніщо не допоможе».
Надія є
Попри всі негативні тенденції, волонтери не здаються й продовжують підтримувати військових.
«У мене є декілька причин, чому я не кидаю волонтерство. І одна з них — це військові. Багато з цих хлопців вже стали моїми друзями. І мене, насамперед, мотивують вони, тому що я розумію, що всі речі, які ми передаємо, зберігають їм життя. Чи то дрон, чи автомобіль, рація, абсолютно все це їм треба для того, щоб вони щоразу поверталися додому, до своїх сімей. У мене є абсолютно точне розуміння того, що я дотична до якоїсь великої важливої справи, що я не просто сиджу на дивані і протираю свої штани і просто чекаю на перемогу, а що я кожного дня щось роблю для того, щоб допомогти хлопцям наблизити наше мирне життя», — ділиться Діана Мурза.
Основа довіри до волонтерів — прозорі звіти. Донатори хочуть бачити, кому саме пішли їхні грошіФото: з архіву Діани Мурзи
Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)». Висловлені погляди є винятково поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію Фундації Ірондель або ІРМІ.
