Осінь, Львів, площа перед пам'ятником Кобзарю, мініекспозиція зразків техніки та зброї. Останнє нагадує, чому осінь у Львові ось уже вчетверте не така, як досі. Тут, у серці міста Лева, одне з тих місць, які повертають українців до буремного сьогодення і спонукають не стояти осторонь.
Саме тут, біля розбитого у бою багі ми зустріли Романа, історію якого хочемо розповісти.
Від першого дня працює задля перемоги
Довкола мініекспозиції зброї та техніки завжди велелюдно. Але здебільшого це туристи, часто навіть іноземці. Вони фотографують, намагаються уявити, що саме перед ними, і як все це застосовують на полі бою.
Але погляд і поведінка цих двох чоловіків інша. Один із них з глибоким розумінням пояснює іншому про кожен експонат. Та й тактичний одяг відразу не підказує, а голосно промовляє: ця людина точно дотична до Сил оборони України.
Знайомимось і підтверджуємо свій здогад, та тільки почасти. Роман Налепа, так звати нашого героя, не є кадровим військовослужбовцем. Але щодня працює для війська. Він зброяр. І разом зі своїм товаришем у перші ж дні повномасштабного вторгнення рушив до Києва разом зі своїм товаришем Олександром Мовчаном та спільно хлопці стали до роботи.
Роман Налепа та Олександр МовчанФото: з архіву Романа Налепи
А нині у Львові показує і розповідає про те, що перед ним, своєму братові.
Роман і його колега Олександр вдосконалюють стару радянську стрілецьку зброю та перетворюють її на практично натівські «стволи».
«Завдяки тому, що ми на добре знайомому «калаші» міняємо приклад, робимо його легшим, набагато більш міцним та ергономічним. Також додаємо металеві планки пікатіні або ластівчин хвіст, це дає змогу розмістити на зброї приціл чи що завгодно ще, що треба у бою. Воно зручно, доступно, достатньо неважке і все під рукою», — пояснює Роман.
За час повномасштабного вторгнення Роман із колегами вдосконалили не одну сотню автоматів та гвинтівок та відправили у бойові підрозділи. Вдосконалена ними зброя не просто ефективніша, але й витриваліша в умовах бойових дій.
«Хлопці розповідали навіть, що одного разу в склад, де вони зберігали зброю, на жаль, прилетіло. І там вигоріло все дощенту, а от наші стволи вціліли! Бо ми використовуємо надлегкі та міцні сплави, які витримують високі температури», — розповів Роман.
Наостанок Роман звернувся через нас, Гард.City, до всіх українців, аби не стояли осторонь. Аби не словом, а ділом робили внесок у спільну справу. Аби підтримували військо донатами і користь від кожного дня життя вимірювали тим, наскільки цього дня допомогли Силам оборони. У будь-який спосіб. Тому що нині час вирішальних випробувань для всіх без винятку.
