Самобутнє гуцульське селище, до якого їдуть не за сучасними туристичними атракціями, а за природною красою, таємничістю і колоритом. Що цікавого побачити у Ворохті: читайте мандрівні замітки журналістки з Миколаївщини. Подорожуємо разом з Гард.City.
Авторка подорожувала у справах до Франківська й мала вільну днину, тож вирішила побачити щось цікаве та поділитися з вами. Неподалік обласного центру розташовані кілька місць, що популярні серед туристів, тож вибір був між Яремче і Ворохтою. Спитала поради у знайомих франківців і почула одностайне: «Звісно, Ворохта!» На запитання, чому, відповідь була: «Хоча порівняно з Яремче Ворохта трошки занедбана, проте вона така... неймовірна». Ця характеристика припала до душі, тож маршрут був прокладений.
Залізнична станція Ворохта
Як добратися до Ворохти з Івано-Франківська
Між обласним центром та карпатськими населеними пунктами є активне автобусне й залізничне сполучення: постійно йдуть маршрутки, автобуси, приміські та міжміські поїзди: туди і звідти. Подорожувати поїздом значно дешевше, ніж автобусом: приміром, станом на осінь 2025 року квиток з Франківська до Ворохти у плацкарті коштує 36 гривень, а автобусом — 205 гривень. До того ж поїздом їхати приємніше та цікавіше: двогодинна поїздка під стукіт коліс — це вже чудова пригода. Цілком можливо здійснити невеличку подорож за один день: виїхати вранці, а повернутися по обіді.
Що побачити у Ворохті
Ворохта — це селище під хмарами, розташоване на висоті 850 метрів над рівнем моря. Згідно з переказами, назва походить від прізвища Михайла Ворохти, першого поселенця. Він був мудрою і досвідченою людиною, тож люди сходилися «до Ворохти» за порадами. Цю інформацію, а також інші цікаві й корисні факти про селище можна побачити на інформаційних стендах поблизу залізничної станції.
Тут дійсно не стільки туристичних локацій, як у сусідньому Яремчі, де крім водоспаду, скель і сувенірного ринку є різноманітні парки. Проте є свої колоритні цікавинки. Якщо ви любите
природу й неспішні прогулянки, вирушайте на пошуки старовинних віадуків: їх у Ворохті декілька. Щоправда, діючі залізничні мости наразі заборонено знімати, можна тільки дивитися. Проте на вузькоколійний віадук «Каретний міст», що вже не працює, такої заборони немає.
Вказівник до вузькоколійного віадука
Розташований цей кам'яний міст за пару кілометрів від центра селища: туди варто пройтися, щоб побачити муровані арки віадука, який причаївся серед смерекового лісу.
Вузькоколійний віадук «Каретний міст»
Протяжність мосту складає 100 м, а заввишки він близько 20 м. Під мостом несеться невеликий, проте стрімкий потік, що далі впадає у річку Прут. Під час дощу потік стає ще більш стрімким: за словами місцевої бабусі, хата котрої неподалік, у дощову погоду потік стає небезпечним, краще туди не потрапляти: «Унесе й перемеле».
Віадук і гірський потік
З міцного дерев'яного містка над потоком можна зробити атмосферні фото віадука, водоспаду під ним та смерек довкола. А також подихати цілющим лісовим повітрям: тут-таки розташований інформаційний стенд про користь аеротерапії.
Окрім славетних ворохтянських віадуків, із місцевих пам'яток можна побачити дерев'яні церкви та римсько-католицький костел Різдва Пресвятої Богородиці, помилуватися дерев'яною архітектурою, характерною для Прикарпаття.
У селищі багато казкових дерев'яних будинків із різьбленим оздобленням, башточками, колоритними дахами і верандами. Подекуди є й закинуті садиби, каплички.
У Ворохті
У дворах можна побачити яскраві квітники та копиці сіна, дровники, схожі на витвір мистецтва, ліжники та вишивані рушники.
До речі, туристам тут пропонують кінні екскурсії, а також рафтинг, поїздки на джипах, походи в гори, а взимку — катання на лижах. Неподалік Ворохти розташована туристична база «Заросляк», звідки розпочинаються маршрути на Говерлу. Тож є чим зайнятися о будь-якій порі.
Цієї осінньої днини, попри дощову погоду, селищем гуляли чимало туристів, вдягнених у дощовики. «А що, на дивані лежати?» — весело відповіли двоє туристів, котрі також крокували уздовж дороги, повертаючись з пошуків віадука. На замітку мандрівнику: враховуючи мінливу погоду в Карпатах, майте дощовик, парасольку, а ще вам дуже стануть в пригоді туристичні бахіли, щоб зберегти ноги сухими.
Де поїсти у Ворохті
Селище довге: через нього тягнеться асфальтова траса, уздовж якої чимало кафе, крамничок та ресторанчиків. Авторка завітала в кафе «Говерла» на вулиці Данила Галицького, 14: це майже навпроти залізничної станції. Як не побувала поки що на самій Говерлі, то хоч у кафе, а до того ж, незабаром поїзд.
Запит був: щось гаряче і поживне, тому що після кількагодинної прогулянки під дощем треба було терміново зігрітися та підкріпитися. А ще треба було встигнути на поїзд. За п'ять хвилин принесли глечик бограча: гарячого, з перцем і часничком, запашного і дуже ситного.
Бограч у кафе Говерла
У залі працював обігрівач, тож туристка не тільки смачно пообідала, а ще й зігрілася. І, задоволена подорожжю, попри мокру погоду, попрямувала до станції.
Знов поїзд стукотів між смерекових вершин, які у цей дощовий день зачаровували справді казковим видовищем: просто між верхівок пливли хмари.
Подекуди вершечки гір губилися у хмарах, а де-не-де сірі хмарки пливли так низько, що, здавалося, ще трошки, і можна буде їх дістати.
Ось іще розповіді, що стануть у пригоді тим, хто подорожує чи збирається помандрувати Прикарпаттям.
