Що подивитися в Івано-Франківську? Підкажемо 5 цікавих місць, які варто побачити у Франику, як лагідно звуть місто його жителі. Вирушаймо у віртуальну мандрівку разом із Гард.City, після якої вам захочеться здійснити справжню подорож і відвідати це файне місто.
Прохолодне за кліматом і тепле за атмосферою Місто
На яке місто схожий Івано-Франківськ? Як опиняєшся десь уперше, то мивоволі починаєш порівнювати із тим, що вже бачив.
У сквері неподалік вокзалу
Дуже схожий на Львів: теж є площа Ринок із ратушею, теж вузькі бруковані вулички в центрі. Схожий, але інакший. Місцями трішки схожий на Одесу, де є загадкові підворіття, що ведуть у внутрішні дворики, а у нових районах десь подібний до Києва. Але з усієї цієї мозаїки складається самобутній образ: це він, Франик, окремий і неповторний.
У центрі міста
Міське озеро
Якби спитали, що є візитівкою міста, я б відповіла, що це саме озеро. Бо площа Ринок у Львові, наприклад, є, а озеро таке тільки тут. До речі, також є дві річки, які наче обіймають місто із двох боків, і обидві звуться Бистриці: Бистриця Надвірнянська та Бистриця-Солотвинська.
Міське озеро велике, із вербами на берегах, із чарівним містком на острів Кохання, із качками, із рибою та рибалками, із довгою алеєю уздовж берега, якою приємно прогулятися у будь-який час доби. Поряд з алеєю зроблені спеціальні доріжки для бігунів та велосипедистів.
Взагалі велосипедно-самокатна інфраструктура тут дуже гарно організована. Хотілося б такого і в нашому місті. Електросамокати припарковані скрізь, по всьому місту: хочеш швидко кудись дістатися, встановлюй додаток, бери транспорт і їдь. Хоча є нюанси, про які варто дізнатися у місцевих. Мені, наприклад, порадили брати жовті самокати Ekos, а чорні краще не брати, бо на них можна перекинутися: надто швидко стартують.
Електросамокати у Франківську
Тарифи на певний час доби та дні, а також варіант парковочних зон тут-таки прописані.
Парк Шевченка
Через дорогу від озера, якщо перейти вулицю Гетьмана Мазепи, розташований парк імені Тараса Шевченка, який є пам'яткою садово-паркового мистецтва. Тут є 6203 дерева 62 видів (за даними 1999 року), три ставки, на яких живуть різні птахи: лебеді чорні та білі, качки.
Птахи у ставку
У парку розмаїття цікавих клумб, у затінку високих дерев переплітаються алеї, що так і кличуть поблукати ними. До речі, ще у 17 столітті тут ріс дубовий гай, який згодом стали звати «Звіринецькою дібровою» через те, що тут водилися дикі звірі.
У 1895 році магістрат тодішнього Станіславова затвердив закладання тут міського парку, а у 1945-му парк отримав нинішню назву. Тут варто прогулятися: справжня зелена оаза посеред міських вулиць із їхнім жвавим трафіком.
Міська ратуша на площі Ринок
Сучасна ратуша є четвертою в історії міста. Першу, яка була дерев'яною та мала 9 поверхів, збудували у 1666-1672 роках, а у 1677-му, після турецької облоги, розібрали. В 1695 збудували кам'яну, теж 9-поверхову, яка згоріла в 1868 році. Третю збудували в 1871 році, але під час Першої світової вона була зруйновна. Четверту ратушу будували із 1929 по 1935 роки. Це цікава будівля 49,5 метрів заввишки, із позолоченим куполом нагорі та оглядовим майданчиком.
У приміщенні ратуші розташований краєзнавчий музей. Майданчик нагорі відкритий для відвідування із 9 ранку до 19 вечора, тільки зважайте, що понеділок — вихідний. А піднятися туди варто, щоб побачити Місто із пташиної висоти. Як від круглої площі, наче промені від сонця, розбігаються вузенькі вулички, як шпилі височать на тлі неба, як вдалині вимальовуються контури синіх гір. Це вже Карпати, вони мріють на обрії у блакитному серпанку.
Вид із оглядового майданчика ратуші
Щоби побачити цю красу, доведеться подолати шлях нагору: спочатку мармуровими сходами на третій поверх будівлі, а тоді вузенькими гвинтовими сходами усередині вежі. Настільки вузенькі, що розминутися там не вийде, тож потрібно пропускати тих, хто спускається чи піднімається назустріч, ті сходи закручуються в один бік, потім в інший, тож і голова теж закрутилася в один бік, а тоді в інакший:)
Між поверхами вежі розташовані зали із малюнками на стінах та витворами мистецтва ковалів із ковальських фестивалів.
Аж ось нагорі той, хто вперто ліз угору, буде винагороджений панорамою міста навсібіч. Тут хочеться стояти і дивитися, аж доки підніметься охоронець та нагадає, що незабаром ратуша зачиняється на ніч.
Стометрівка
Так називають пішохідну частину вулиці Незалежності від Вічевого майдану до вулиці Івана Франка. Насправді довжина пішохідної зони сягає 500 метрів, назва ж «Стометрівка» або «Сотка», за однією з версій, прижилася з того часу, коли пішохідна зона дісно була завдовжки близько ста метрів. Обіч Стометрівки розташовані будинки у стилі бароко і класицизму, у яких розміщені кав'ярні та книгарні, ресторани та готелі. По сторонах вулиці можна побачити ковані художні вироби, які залишали щороку майстри після завершення фестивалів ковальського мистецтва. Наразі посередині Стометрівки стоять плакати із фотографіями та іменами Героїв-Воїнів, які віддали своє життя у боротьбі із росією за волю та незалежність України. Їх дуже багато, таких плакатів. Із них дивляться чоловіки та жінки: молоді та поважні, усміхнені та серйозні, різні. Наші Захисники та Захисниці, які тепер у Небесному Війську. У такі моменти відчуваєш особливу вдячність, пошану та великий жаль. Та ще більшу любов до нашої України та впевненість у тому, що вороги згинуть, як роса на сонці, і ми переможемо.
Стометрівка в Івано-Франківську
Кафе «Мама-Кішка»
Неподалік центру розташований атмосферний заклад, такі наразі є у різних містах України: у Львові є Кет Кафе, і в Одесі, і в Києві. У цих кафе живуть коти, тож, якщо ви любите пухнастиків, отримаєте море задоволення. Приємно, що у цьому закладі поважають хвостатих мешканців, і для відвідувачів чітко прописані правила, як то і має бути. Зокрема, дочекатися, доки вони самі прийдуть до вас, замість того, щоб тягти до себе, фотографувати без спалаху, щоб не налякати тваринок, а також пильнувати свої страви від чотирилапих.
У франківському кафе живуть семеро пухнастиків, різного кольору та різної вдачі, про них ви можете прочитати на стенді, а потім познайомитися особисто. Ще п'ятьох котиків забрали додому, тепер вони домашні улюбленці.
Кафе «Мама-Кішка»
Бонус: де смачно і недорого поїсти в Івано-Франківську
Звісно, місцеві зможуть назвати чимало таких локацій, ми ж в якості бонуса назвемо місце, перевірене журналісткою Гарду особисто: це паб «Бібліотека».
В інтер'єрі «Бібліотеки» дійсно є книжки, які можна погортати, а в меню — досить прийнятні за ціною, як для закладу харчування майже в центрі міста, страви, наприклад, велика порція борщу коштує 85 гривень. Тут вам приготують хачапурі або посмажать м'ясо чи рибу на грилі.
Також неподалік є ресторан «Десятка»: перші страви коштують близько 80-90 гривень, також в меню є багато варіацій баноша, різноманітні салати-закуски та десерти, серед яких Львівський сирник.
Львівський сирник в «Десятці»
А якщо бажаєте спробувати фірмовий карпатський банош із бринзою, завітайте у ресторан «Легенда-Центр» на розі площі Ринок. Із літньої тераси можна споглядати центр міста з пташиної висоти.
Банош із бринзою у ресторані «Легенда-Центр»
Варто зазирнути і в «П'ятницю»: тут недорогі гарніри, а до них можна замовити стейк, реберця чи шніцель.
Вечірній фонтан на Вічовій площі
І звісно, скрізь по місту є різноманітні кав'ярні та пекарні, де можна перехопити лате з круасаном чи американо із паніні, тож голодними ви точно не залишитеся.
Місто і нагодує, і пригостить кавою, і розважить, покаже свої бруковані вулички та старі кам'яниці зі шпилями, заграє вам музикою гітариста на Вічевій площі та приведе у захват віддзеркаленням вогнів у воді нічого озера. Такий він, Франик: гостинний, теплий та дружній.
За історичні факти дякую сайтам Вікіпедія та Україна Інкогніта.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
