Нещодавно первомайські каратисти взяли участь у міжнародному тренувальному таборі, який щороку проходить у Польщі. Цього разу табір зібрав понад 80 учасників із восьми країн світу. Для наших спортсменів це був перший досвід участі саме в такому форматі — інтенсивному тренувальному таборі із глибоким зануренням у техніку й дух міжнародного кіокушинкай.
Журналіст поспілкувався із учасниками цьогорічного табору від Первомайської федерації кіокушиин карате ІКО: семпаєм Олександром Крістіним та учнями Владою Пєвнєвою та Сашком Покрищенком.
«Табір — це обмін досвідом»
«Це був інтернаціональний табір, який щороку збирається в один і той самий час, в одному і тому ж місці, — розповідають учасники. — Його основна мета — обмін досвідом та спарингова підготовка. Ми поїхали туди, щоб познайомитись з друзями нашого Шихана, якого, на жаль, уже немає, і налагодити контакти для майбутньої співпраці з іншими країнами».
Фото: Клуб карате кіокушин міста Вроцлава
Тут слід нагадати, що цього літа первомайську кіокушин-спільноту спіткала жахлива трагедія. В автокатастрофі трагічно загинув засновник кіокушин карате у Первомайську, шихан Олег Овечкін. Спортсмени та тренери дуже тяжко переживають втрату свого багаторічного наставника та учителя. Тож прибули первомайці до польського міста Бардо саме на запрошення, адресоване організаторами ще тоді живому пану Овечкіну. Для наших земляків було за честь відвідати табір та особисто подякувати його засновникам за запрошення.
Дорога: з потягу — на татамі
Дорога до табору була непростою: поїзд до Одеси, автобус до Кишинева, переліт до Польщі, а потім ще 4 години машиною. І одразу — на тренування.
«Ми тільки поклали речі, швиденько переодяглись — і на татамі», — згадують каратисти.
Ще складнішим став шлях додому. Бо на запитання, яке найважче випробування довелось пройти у ході цього інтенсивного тижня, спортсмени в один голос відповідають: дорога з Одеси до Первомайська автобусом.
Перші враження — легенда на татамі
Вражень у первомайців було дуже багато. Попри те, що всі троє учасників первомайської делегації вже досвідчені турнірні бійці, побачити стільки впізнаваних облич, відомих постатей у світі кіокушин було дійсно несподіванкою. Сашко Покрищенко на запитання, що впало в очі найбільше, як вийшов на тренувальну галявину табору, майже пошепки каже про світову легенду кіокушин карате:
«Алехандро Наварро... Як вийшов, побачив, то очам спершу не повірив!»
Чемпіон світу з кіокушин карате Алехандро НаварроФото: Клуб карате кіокушин міста Вроцлава
Наварро не просто був присутнім — він проводив тренування, демонструючи техніки, які дозволяють перемагати на світових змаганнях.
Три тренування щодня, заняття в горах
Тренування були насичені й різнопланові:
- ранкове — зарядка та розтяжка;
- денне — фізична підготовка, силові вправи;
- вечірнє — бойова техніка та спаринги.
Олександр Крістін пояснює: «Ці збори були направлені на техніку, яка постійно перемагає на змаганнях. Її показував сам Наварро. Під кінець третього тренування завжди були спаринги. Лайтові, але все одно — кожен тягався з кожним».
Фото: Клуб карате кіокушин міста Вроцлава
Місце проведення табору — в горах, які наші земляки назвали схожими на українські Карпати. Утім роздивлятись довколишні принади часу фактично не було: графік занять був дуже насиченим.
«Ми не гуляли містом. Часу не було. Постійно були на території табору. Графік дуже насичений», — каже семпай.
Команда, досвід і мовний бар’єр
Незважаючи на мультинаціональність, під час спарингів учасники часто працювали з українцями.
«Було простіше зі співвітчизниками. Мовного бар’єру немає, легше домовитись», — розповідає Олександр Крістін.
А Влада Пєвнєва додає: «Дуже сподобалось. Тренування цікаві, різноманітні. Було чому повчитись. Особливо — у старших поясів. Спілкувались, дивились на техніку, переймали досвід. Для мене це перший такий тренувальний табір. Приємно було чути, коли мої суперниці, про яких я точно бачила, що вони старші і досвідченіші, дивувались, коли дізнавались про мій вік. Бо були певні, що я значно старша».
Не обійшлося й без веселих моментів. Один із яскравих випадків трапився з юним Сашком Покрищенком. Під час тренування він підбіг до Алехандро Наварро зі словами: «В мене вкрали маківару!» Іменитий спортсмен без вагань одразу крикнув до усіх присутніх: «Хто вкрав у малого маківару?!» Миттєво весь табір виструнчився, а спортивний реквізит швидко повернули.
Довідково: маківара – це один із найпоширеніших тренажерів для відпрацювання ударів.
Фото: Клуб карате кіокушин міста Вроцлава
За словами Олександра Крістіна, саме найменший учасник первомайської делегації зміг привернути до себе найбільше уваги. Але не через випадок із маківарою. Сашка запам’ятали завдяки його непереборному бажанню постійно тренуватись, ба більше, лише з сильнішими суперниками.
Втома, яка надихає
Звісно, інтенсивний тиждень для каратистів був дуже виснажливим, але заряд емоцій — неймовірний.
«Останнє тренування — спаринг-марафон. Півтори години бою. Мене кидали до старших, бо я з чорним поясом. І били, і я бив… Досі нога трохи відбита. Але воно того варте», — ділиться Олександр Крістін.
Фото: Клуб карате кіокушин міста Вроцлава
Первомайські спортсмени повернулися додому з масою вражень, новими знайомствами та безцінним досвідом. Міжнародний табір став для них не просто тренувальним заходом, а справжнім викликом, який вони з честю подолали. І вже зараз думають про наступну поїздку.
