Гард.City запрошує у мандрівку вихідного дня у квітневий Бузький Гард, де зараз квітнуть горицвіти весняні, іриси й гіацинти, розквітає терен і дикі груші. Дивіться фотоальбом із невеликої велоподорожі.
Бузький Гард: підзарядитися квітневою красою
Мріялося цієї весни майнути в Ужгород на сакури, але, мабуть, зорі ще не зійшлися, та й не те, щоб надихала зовсім не квітнева погода із заморозками й снігом, яка тільки цими вихідними змінилася на весняне тепло. Але помандрувати кудись було необхідно, щоб підзарядитися від квітневої краси враженнями і натхненням. А куди найпростіше помандрувати з Первомайська? Правильно, в Бузький Гард. Не втомлююся повторювати, як пощастило тим, хто тут живе: мати поруч такі чарівні о будь-якій порі краї. 20 хвилин грушівською або мигійською маршруткою, і ось ти вже за містом, де степ, скелі, сонце, квіти і ріка. А якщо хочеться осягнути трошки більшу територію, беремо ровер. Велосипедом легко доїхати туди, куди автівкою чи пішки не дійдеш. Отже, вирушаємо через весняні поля дорогою із хмарами.
Дорога із хмарами крізь поля
І весняні простори не затримуються із першим дивом: щось рожеве цвіте при дорозі. Звісно, це не сакура, але ж красиве! Мабуть, Всесвіт почув, що мандрівниці аж так хотілося побачити щось рожеве, квітуче, і ось, будь-ласочка. Гугл-об'єктив каже, що це степовий мигдаль.
А далі уздовж польових доріг на узбіччях розквітає терен. Ще пару днів тепла, і він цвістиме на повну.
Цвіте терен
На деяких кущах можна побачити дивовижне поєднання сезонів: торішні плоди терену, схожі на великі сині родзинки, і весняні білі квіточки. Щось подібне було восени, коли від несподіваного тепла вдруге за рік почав квітнути глід: тоді на гілках були ягоди упереміш з квітами.
Зараз глід знову цвіте, як годиться, навесні, і це не поодинокі квіточки, як було в листопаді, а кущі, рясно всипані цвітом.
А ось і Грушівка. Довкола села вже ось-ось розквітнуть дикі груші, на честь яких воно, за легендою, і назване.
Грушівські ворота
Якщо поблукати схилами, можна надибати справжні скарби: купки горицвітів, сну та інших рослин, які ростуть тут. Багато з них занесені в Червону книгу України, тож просто милуємося, фотографуємо, не чіпаємо. Хай наступного року знову виростуть на цих місцях.
Горицвіт весняний, або адоніс (Adonis vernalis L), має такі народні назви: жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка. Ці квіти схожі на сонечки у траві. Горицвіт є лікарською і декоративною рослиною, занесеною у Червону книгу. Його було досить багато, але через великі обсяги заготівлі, розорювання степів, пасовиська, кількість рослин значно зменшилася.
Горицвіт весняний
Сон лучний (Pulsatilla pratensis) також потребує захисту через те, що цієї гарної пухнастої квітки все меншає через збирання людьми букетів, випас худоби, розорювання землі, де сон росте.
Фіалка триколірна, братки дикі, а також братик-і-сестриця, братики польові, зозулині черевички: так звуть ці симпатичні маленькі квіти, які нині рясніють на схилах над Бугом. Є також трошки менші квіточки, схожі, але блідо-жовтого кольору: фіалка польова (V. arvensis Murr.)
Цікаві назви мають оці сині квіточки, схожі на грона винограду. Рід зветься мишачий гіацинт, або мускарі (Muscári). Ці квітки звуться гадюча цибулька китицецвіта, або гадюча цибулька занедбана (цікаво, чого це вона занедбана? Он як гарно цвітуть).
Мишачий гіацинт
Півники причорноморські, або півники понтичні (Iris pontica) занесені до Червоної книги України. Ці мініатюрні півники схожі на великі садові іриси, які висаджують біля парканів для краси. Тут у степу, теж краса: не варто зривати, просто помилуйтеся.
Надихавшись степовим простором і надивившись на бузькі пороги внизу, можна ґрунтовою дорогою заглибитися в ліс.
У лісі ще вогко після дощів і мокрих снігів, але по-весняному сонячно і дзвінко: сонячні промені просвічують перше зелене листячко на гілках, де-не-де квітнуть дикі дерева, десь щебече птах. У траві квітнуть фіалки і ряст.
Ряст
Дорога пірнає в струмок, щоб виринути на іншому боці й побігти далі.
Струмок у лісі
А нам час повертати додому.
У пошуку назв квітів файно допомагає книжечка про рідкісні рослини Бузького Гарду, подарована його фахівцями редакції. А просто в полях можна навести на квітку гугл-об'єктив.
Рідкісні рослини Бузького Гарду
Незабаром розквітне ще багато інших квітів, тож чекайте на майбутні мандрівники, у яких будемо знайомити вас із різноманіттям і красою наших країв.
А ось яким квітень над Бугом був торік і позаторік.
