Письменник Олег Островський закликає демонтувати радянські пам’ятники у Первомайську та перенести їх до музею. На його думку, символи тоталітарного минулого мають зберігатися як частина історії, але не бути присутніми у публічному просторі, особливо під час війни з росією. Що таке комеморація історичної пам’яті та чому декомунізація просто зараз критично актуальна? Читайте на Гард.City.
Письменник вимагає дій
В умовах війни з росією, яка продовжує агресію проти України та позиціонує себе як правонаступниця СРСР, питання декомунізації стає критично актуальним. Радянські пам’ятки на вулицях українських міст залишаються символами ідеології, яка уособлює тоталітарний режим, що здійснював репресії проти українців, заперечував їхню національну ідентичність і свободу. Збереження таких символів у публічному просторі суперечить сучасній боротьбі України за свою незалежність і єдність.
Олег Островський, письменник із Первомайська, звернувся до Українського інституту національної пам’яті та Міністерства культури. У своєму зверненні він наголошує на необхідності перенесення радянських пам’ятників до музейних просторів. Пан Олег пропонує створити окрему експозицію в музеї ракетних військ стратегічного призначення, що дозволило б зберегти ці артефакти як частину історії, але в контексті, який пояснює їхню сутність і засуджує тоталітаризм.
Що таке комеморація історичної пам’яті?
Комеморація — це процес збереження, переосмислення та вшанування історичних подій і постатей у культурі, публічному просторі та суспільній свідомості. У контексті України комеморація має особливе значення: вона допомагає формувати національну ідентичність, зміцнювати суспільну згуртованість та уникати повторення трагічних сторінок історії.
Перенесення радянських пам’ятників у музеї — це не знищення історії, а її осмислення у сучасному контексті. Такі дії сприятимуть вихованню критичного мислення та поваги до справжніх героїв, які боролися за незалежність України, а не до символів режиму, що заперечував її існування.
Навіщо це зараз?
На 11-му році війни з Росією збереження радянських символів у публічному просторі виглядає як прийняття імперської спадщини, що несе загрозу суспільній єдності. Перенесення цих пам’яток до музеїв сприятиме формуванню критичного сприйняття минулого та підтримуватиме європейський вектор розвитку України.
Крім того, такому перенесенню має передувати велика роз’яснювальна робота серед мешканців. Громадяни мають усвідомити, що ніхто не збирається «знищувати історію». А нам всім разом потрібно просто зараз писати історію свою, а не триматися за нав’язану.
Текст листа, який був надісланий до міністерства та Українського інституту національної пам’яті
«Звертаюся до вас із пропозицією по впорядкуванню пам’яток радянського минулого, які все ще розташовані на вулицях Первомайська, та суперечать Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Пропоную у найближчі терміни демонтувати ці пам’ятники. Логічним буде розміщення їх на території музею ракетних військ стратегічного призначення, у спеціально відведеному місці.
Мова йде про перелік монументів:
- Червоним партизанам і бійцям Рославльського полка у сквері Перемоги. Там же могила Ротке.
- Гармата разом з усім антуражем у сквері Визволення; там же радянський прикордонний стовп з гербом Імперії Зла.
- Танк на ім'я канібалісімуса Сталіна.
- Воїну-інтернаціоналісту в мікрорарайоні Фрегат.
- Червоним героям біля залізничного дворця, який стоїть біля пам'ятного знаку медикам ешелону, розбомбленому німцями під час німецько-радянської війни.
- Стела воїнам-інтернаціоналістам на вул. Одеській.
- Таблички російською мовою на вічному вогні, медичному коледжі тощо.
- Вулицю на ім’я Дем’яна Коротченка перейменували на ім’я воїна радянської армії, який брав участь у війні в Афганістані Олександра Коротченка.
- Совєцька стела часів брежневізма з орденом дружби народів на верхів’ї.
Перебування таких знаків на вулицях міста не допустиме не 11-му році війни з росією — наступницею радянського союзу.
Звернення до міської влади Первомайська та Миколаївської обласної військової адміністрації не дало результатів. Копії відповідей прикладаю в додатку №1 та додатку №2».
