25 грудня на головній сцені Центру культури звучали українські колядки у виконанні двох колективів «Червона калина» та «Калинове зерня». Сценарій до свята писала очільниця Ольга Попова. Що ж відбувалося на сцені? Журналістка розкаже.
«Ми поєднали голоси молоді і старшого покоління»
Пісенне свято Різдва призначили на 15-ту годину 25 грудня. Саме о цій порі на головній площі міста працівники культури долаштовують будиночок святого Миколая. Уже сяє ялиночка, прикрашена різнокольоровими іграшками, а у фоє новорічна інсталяція приваблює своїми вогниками. До зали поволі сходяться люди. Не так багато, як би того хотілося, але пів зали уже є. Серед присутніх чимало знайомих: Надія Бучинська, Наталія Терещенко, Лорина Лисогурська, Оксана Цуприк, Оксана Лісовець, Володимир Кулєв та інші пошановувачі пісні. Олег Сарданов також прийшов зі своєю родиною. Його донька сьогодні уперше на сцені з колективом «Калинове зерня». Розповідає, що дівчинка прийшла з подружкою на репетицію до Ольги Попової. Викладачка миттєво запримітила її і запросила бути ведучою. Та залюбки згодилася. І ось уже на сцені. Тепер батько очікує на вихід доньки.
Поки люди збираються, йду до костюмерної. Тут фільмую хвилюючі моменти перед виходом на сцену. Ольга Попова, керівниця та сценаристка усього дійства, серед дітей. Дає фінальні настанови, повторюють колядки. Чи не вперше бачу її без костюма. Бажаю успіху усім і йду до зали. Тут за мить уже розпочинається дійство.
Ольга Попова ліворуч
На сцені — ослони, вкриті домотканою доріжкою. Чекають першої зірки діти. Це учасники пісенного колективу «Калинове зерня». Як тільки вона з’явиться, це для них знак, що можна іти колядувати. Тут і господар з господинею в очікуванні гостей. Розпочинаються колядування. Відтворюються старовинні обряди, звучать пісні, а шлях освітлює Різдвяна Зірка. Зал доброзичливо реагує на головне дійство на сцені. Глядачі щиро аплодують та підтримують виконавців. Коли все завершилося, мала змогу поспілкуватися з очільницею.
— Над цим сценарієм, — розповідає Ольга Попова, — я працювала два місяці поспіль. Підбирала матеріал, слова, знаходила пісні. Це все не так просто було, бо ж хотілося автентично відтворити дійство. Я не можу сказати, що це лише пісні та обряди нашого регіону. Тут вся Україна. Ми поєднали голоси молоді і старшого покоління, бо так воно було раніше. А ще ми довго думали, чи варто святкувати сьогодні, коли хлопці там, на передовій, як там таке твориться. Втім, вирішили, що ми зможемо допомогти хлопцям і оголосили збір коштів на потреби військових.
Запитую, чи це перший концерт під час повномасштабного вторгнення.
— Ні, у нас уже було кілька, — відповідає Ольга Попова, — і кожного разу тематичні. То на День Збройних Сил України, то до Дня сім’ї. Ми намагаємося розкривати тему, щоб це не було узагальнено. Ось і сьогодні намагалися, щоб і старовинні традиції були в поєднанні з / сучасністю.
— Бачу, що ви сьогодні чи не вперше не на сцені і не в костюмі.
— Справа в тім, що сьогодні достатньо наших учасників, тож у мене була можливість зі сторони керувати процесом. Бо налаштування — це дуже важливо. Особливо діти потребують наставництва.
Розмова вийшла у нас недовга, бо ж пані Ольгу оточили вдячні глядачі. Люди дякують за збереження традицій, за святкове дійство і за вшанування воїнів. Далі всі переміщаються у фоє, де скринька для збору коштів. Роблять спільні світлини і йдуть на відкриття хатинки святого Миколая.
Саме дійство можна переглянути на світлинах та відео, яке вдалося зафільмувати. А також у матеріалі моєї колеги. Тож приємного перегляду.
