24 вересня 2024 року, у фестивальний вівторок в межах Вінграновський Art Fest — 2024, в артхабі Вінграновський у Первомайську відбулася зустріч із письменницею Світланою Богдан, котра досліджує творчість і біографію нашого видатного земляка.
«На батьківщині Вінграновського почуваюся дуже комфортно»
Світлана Богдан — письменниця, авторка книги «Вінграновський: поетика міфу», не вперше відвідує наше місто, щоб дослідити творчість поета. Цього разу відбулася зустріч у форматі розмови про біографію та дослідження поезії Миколи Вінграновського.
Під час зустрічі в артхабі ВінграновськийФото: із особистого архіву Світлани Богдан
Оскільки фестивальний вівторок був надзвичайно насичений заходами, і редакція при всьому бажанні не мала змоги охопити усе, що відбувалося в місті, журналісти Гард.City звернулися із проханням поспілкуватися із пані Світланою до Олени Красіної, котра була присутня на зустрічі.
Зліва направо: Анастасія Рябикіна, Світлана Богдан, Ольга Островська, Олена Красіна, Тетяна ХмараФото: із особистого архіву Світлани Богдан
— Пані Світлано, хочу спитати: чому Вінграновський?
— Я дуже люблю його поезію, вона мені дуже відгукнулася, вразила, я відчула, що я мушу про цього поета писати, досліджувати. Це перша причина — люблю ці вірші, які справили на мене дуже велике враження. І друга причина, додаткова, — під час вивчення, що інші літературознавці писали про Вінграновського, побачила певну несправедливість, мені здалося, Вінграновський є недооцінений, є певна тенденція знизити його роль, його статус, рівень, до якогось фольклорного поета. Помітила певну несправедливість у тому, що про нього пишуть, як його оцінюють.
Тому я зараз маю наукову працю про нього, і це мій стимул.
— Як вам на батьківщині Вінграновського, чи комфортно?
— Так. Дуже комфортно, я тут вже втретє. Усі три рази приїжджаю під час повномасштабної війни. Перший приїзд був улітку 2022 року, незабаром після початку вторгнення, і я була вражена, настільки мені тут спокійно. Тому що я живу в Києві, і якщо там я серед ночі прокинуся, то мені важко заснути від тривожності. А тут я в готелі ночувала, у Первомайську, чотири рази я прокидалася від тривоги, була сирена, але усі чотири рази дуже легко засинала, тобто помітила, що мені тут якось спокійно, розслаблено, це місце, яке заспокоює, я тут захищено почуваюся, у мене певна аура спокою тут відчувається. Тому я з великою охотою приїжджаю, і чоловікові кажу: треба приїхати у Первомайськ просто на відпочинок, відпочити душею. Мені тут дуже подобається.
— Як думаєте, фестиваль Вінграновського, він має бути?
— Обов'язково має бути, я дуже рада, що це є. Це те, що мусило бути. Вінграновський — знакова для України постать, і ми мусимо його для себе зберігати. Як на мене, це поет рівня Шевченка за роллю для України, для збереження України. Тому такий фестиваль обов'язково має бути, і Вінграновського мають знати, цінувати, любити, тому це прекрасно. Це супер.
— Ви готуєте біографію Вінграновського. Чи щось у Первомайську ви дізналися про нього додатково, більше до тих матеріалів, які у вас уже були?
— Так, дуже багато дізналася. У моїй книзі буде цілий розділ про те, як Первомайськ, його географія і історія вплинули на Вінграновського, на його особистість, його характер як людини, по-перше. По-друге, на його творчість, на творчі особливості. Безперечно, зв'язок є. Я побачила ландшафти, природу, певні паралелі з Вінграновським як людини, як творця. Я зустрічалася із його родичами. Мені пощастило поспілкуватися із сестрою, пані Гелею Степанівною, із племінницею, я дізналася дуже багато цікавих деталей. Спілкування із родичами, друзями, сучасниками — для мене це дуже багато дало цікавих деталей, які характерні, показові, і це буде використано обов'язково в книзі.
— Будете ще до нас повертатися?
— Так, сподіваюся на презентацію книги, і для відпочинку теж, мрію з родиною приїхати.
В артхабі ВІнграновський у Первомайську
Майбутня книга про Вінграновського розрахована на масового читача
Коли пані Світлана вже повернулася у Київ, журналістка Гарду ще поспілкувалася із письменницею телефоном про майбутню книгу. Нагадаємо: перша книга, монографія «Вінграновський: поетика міфу», вийшла у 2021 році.
— Пані Світлано, коли очікувати другу книгу?
— Сподіваюся, протягом року, наступного літа.
— Кому буде цікава ця книга? Вона більш наукова чи скоріше художня?
— Вона не художня, вона документальна, це біографія, я спиралася на документи, на свідчення. Але стиль такий есеїстичний, тобто більш все-таки розрахована на масового читача. Буде цікаво, думаю, всім, хто цікавиться взагалі літературою, Миколою Вінграновським. Але і ширше: радянською добою, бо там буде подано контекст радянської доби: репресії, кдб, оце все. Історикам, гадаю, буде цікаво. Це буде взагалі концепт отих років, з 1930-х, кінець радянської доби, початок Незалежності. Книга буде на широке коло читачів розрахована.
— Як книга буде розповсюджуватися: у бібліотеках чи можна буде десь придбати?
— Це видавництво «Дух і літера». Буде більший наклад, ніж монографія, тож і в бібліотеках, і в книгарнях вона буде. На сайті видавництва можна буде замовити. У видавництві виходить серія «Постаті культури», у цій серії виходить ця книга. Уже вийшли про Сковороду, про Івана Миколайчука і буде про Миколу Вінграновського. Це видавництво замовило, зацікавилося, на замовлення видавництва пишу, вони хотіли, щоб у них була біографічна книжка про Вінграновського.
— Натхненння вам, приїздіть до нас іще.
— Дякую. Сподіваюся, наступного року зустрінемося на презентації.
А ось тут можна прочитати про першу книгу письменниці, присвячену Вінграновському.
Матеріал створений у рамках проєкту «Голоси України» в рамках ініціативи Ханни Арендт за підтримки фонду European Centre for Press and Media Freedom та Federal Foreign Office Germany. Партнери не впливають на контент і не несуть за нього відповідальності.
