30 серпня 2024 року у Первомайській гімназії №3 відбулося відкриття меморіальної дошки на честь нашого земляка Олексія Соколовського, котрий боронив Україну із 2014-го і загинув під Бахмутом у лютому 2023 року. Дивіться фоторепортаж і читайте спогади про воїна на Гард.City.
Сонячного серпневого ранку біля Первомайської гімназії №3 зібралися містяни, щоб вшанувати пам'ять Олексія Соколовського: вчителі та учні 3-ї школи, рідні та друзі Олексія.
Відкриття меморіальної дошки на честь Олексія Соколовського у Первомайській гімназії №3
Пролунав Гімн України. Відкрила мітинг Світлана Григорук, педагог-організаторка:
— Учора, 29 серпня, відзначали День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. Сьогодні у нашій гімназії з'явиться пам'ятна дошка, пам'ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну, про материнське та людське горе. Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю учня нашої гімназії Соколовського Олексія, який загинув 8 лютого 2023 року в Донецькій області, у селі Іванівське Бахмутського району.
Право урочисто відкрити меморіальну дошку на честь Олексія Соколовського отримав його побратим, двоюрідний брат Олександр Говденко.
Про Олексія згадує його побратим і двоюрідний брат Олександр
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять усіх захисників України, котрі віддали своє життя, захищаючи нас із вами і нашу державу.
Відкриття меморіальної дошки на честь Олексія Соколовського
Олександр Говденко згадує про Олексія Соколовського:
Олександр Говденко згадує про Олексія Соколовського
— Олексій Миколайович Соколовський — мій двоюрідний брат, із яким ми разом у 2014 році пішли на війну у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». Під час штурму були поранені, тривалий час лікувалися. Після цього я залишив службу, а Олексій залишився служити в бригаді. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я повернувся на службу. Ми були в різних бригадах, але спілкувалися, переписувалися. В останній раз він не виходив на зв'язок, потім не було зв'язку. Я хвилювався, розумів, де він, на якому напрямку. Через три доби подзвонили зі звісткою, що Олексій загинув. Це велика втрата. Він назаважди залишиться в наших серцях. Він був хорошим сином для батьків, хорошим батьком, братом, другом. Я завжди звертався до нього за порадою. Вічна пам'ять Герою. Він був патріотом України. Слава Україні!
Урочисте відкриття меморіальної дошки у Первомайській гімназії №3
Олена Руденко, директорка Первомайської гімназії №3:
— Дякую батькам, які виховали таку самовіддану людину. Людину, яка поважала і любила свою країну. Хочу пригадати учня Олексія Соколовського, якого навчали багато із вчителів, які сьогодні присутні. Це був дуже охайний, дуже акуратний, вродливий хлопець. Завжди був у краватці, відпрасованому одязі, дуже милий на обличчя, фізично розвинений, із великою духовністю. Така людина має жити щасливо і довго. І якби не ця війна, яка почалася ще у 2014 році, звичайно, ця людина б жила далі і продовжувала радіти життю.
Олексій відносився до дітей, яких можна назвати інтелігентними школярами. Розумний, з високою внутрішньою культурою і мотивацією, мрійливий. Він хотів стати військовим, але в ті часи, при тому, що гарно навчався в школі, він не зміг вступити туди, куди хотів. Але життя його повело туди, куди він так хотів з дитинства.
Після школи я з ним не розмовляла особисто, не зустрічалася, але хочу сказати, що його образ був неповторним, і таким він нам запам'ятається. Вклоняюся перед батьками за те, що виховали такого сина. У нашій пам'яті він залишиться найкращою людиною. Бажаю вам здоров'я, бажаю жити, пишатися своїм сином, йти з піднятою головою провулком Олексія Соколовського. Ми як вчителі будемо навчати, виховувати дітей. Саме школа дає можливість показати майбутньому поколінню те, що було. Ми завжди будемо про це говорити. Це все буде у пам'яті наших дітей.
Меморіальна дошка на честь Олексія Соколовського
Слово взяла волонтерка Валентина Рубінська:
— Дякую Олексію за його вибір, за його надважку працю, за те, що він зробив для нас усіх. Ми будемо памятати цей подвиг завжди. Зараз в кожній родині хтось воює. У когось син, в когось батько, в когось чоловік, брат. Хочу вклонитися всім жінкам за те, що виховали таких українців, які нас з вами захищають і захищають нашу державу. Такою ціною здобувають нам нашу незалежність, нашу свободу. І дай Бог, щоб вони здобули, щоб не дісталася ця біда меншим поколінням, щоб це закінчилося на цьому, нашому поколінні.
В одній пісні є слова: «Дорого заплачено, ми їм не пробачимо». Ніколи в житті не можна забути, що вони (росіяни, — прим. авт.) зробили, не можна їм пробачати ніколи. Треба, щоб про це пам'ятало молоде покоління, діти. І пам'ятати наших героїв завжди.
Виступає Валентина Рубінська
Продовжує розповідати Світлана Григорук:
— Олексій любив свою країну, хотів помститися рашистам за все те зло, яке вони принесли нашому народу, і захистити тих, хто не може захиститися сам. Був добрий, веселий, щирий. Дуже любив читати, вивчав історію українського війська. Мріяв бути військовим, про щасливу долю своїх синів, мав багато друзів.
15 березня в нашій гімназії відбулося відкриття «Стіни пам'яті» в межах проєкту «Герої не вмирають» про Олексія, який жив, як справжній патріот, любив Україну понад усе і мріяв про щасливу, соборну й незалежну країну для свого народу. Протягом 2023-2024 року учні нашої гімназії долучилися до роботи IV обласної краєзнавчої конференції учнівської молоді «Дослідження та дослідники нашого краю» з пошуково-дослідним проєктом «Герої не вмирають» на тему «Герой нашого часу».
За результатами проєкту гімназія отримала книгу, у якій є сторінка, присвячена Олексію Соколовському.
Пошуково-дослідницький проєкт «Герої не вмирають!» ініційований Миколаївським інститутом розвитку людини Університету «Україна» та Миколаївським обласним Центром національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді. Проєкт присвячений випускникам закладів освіти Миколаївщини, воїнам Збройних Сил України, їхнім побратимам, цивільним захисникам та охоплює період 2014-2023 років. Журналістка розпитала пані Світлану детальніше про участь у проєкті.
— На початку вересня 2023 року нам прислали документ, що є проєкт про героїв вашого міста. Ми зібрали матеріали і відправили. Збирали інформацію учні 7-го класу, а виступала президентка нашої гімназії Дар'я Морозова. У грудні нас запросили на онлайн-конференцію. Ми виступали на 4-й конференції «Дослідники нашого краю». Дуже тяжко було виступати, тому що з усієї області розказували про своїх Героїв зі сльозами на очах. Потім ще брали участь від Миколаївського центру у регіональній конференції, де отримали сертифікат. Книга, яку отримала гімназія, зберігається у шкільній бібліотеці.
Раніше ми писали про те, що 15 березня 2024 року в Первомайській гімназії №3 відкрили Стіну пам’яті на честь Олексія Соколовського.
26 липня 2024 року провулок Карла Брюллова, на якому живе родина Героя, отримала ім'я Олексія Соколовського.
