Під керівництвом головного редактора сайту "Світ Юа", команда провела дослідження про світове завоювання українських відеоігор. Це дослідження висвітлює піднесення української ігрової індустрії на світовій арені. Від захопливого сюжету до технічної досконалості - українські студії зачаровують аудиторію по всьому світу. Що чекає на цю бурхливу індустрію попереду? Заглибмося у фактори, що зумовлюють її успіх, та потенційні траєкторії її майбутнього зростання та дізнаємось, що думає головний редактор Павло Вишняк про ігри.
Перші кроки та перші хіти
Коріння української розробки відеоігор сягає кінця 1970-х років, що збігається з початком виробництва ігрових приставок і ПК, переважно як клонів іноземних пристроїв. Однак по-справжньому культура відеоігор в Україні почала розвиватися лише в 1990-х роках, коли на ринку з'явилися іноземні ігрові консолі.
Комерційна розробка геймінгу в Україні почала набирати обертів з появою перших студій, хоча до 2010-х років більшість ігор були переважно російськомовними. Серед піонерів української розробки відеоігор були такі студії, як GSC Game World, Best Way та Action Forms.
На початку 2000-х років вийшла серія "Козаки". Розроблена GSC Game World, перша частина, "Козаки: Європейські війни" дебютувала у 2001 році. Ідея гри з'явилася в 1997 році, натхненна "Епохою імперій", а виробництво розпочалося в 1998 році. Спочатку призначена для внутрішнього ринку, "Козаки" досліджували 17-18 століття, пропонуючи гравцям стратегічний ігровий досвід.
Після успіху "Козаків" інші ігри, такі як "Пригоди Шерлока Холмса", "Вівісектор: Звір всередині" та "Козаки 2: Наполеонівські війни" ще більше закріпили присутність України в ігровій індустрії. Однак справжнім проривом став вихід серії "S.T.A.L.K.E.R." у 2007 році. Розроблена компанією GSC Game World, "S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля" захопила аудиторію своїм ігровим процесом, що відбувається в альтернативній реальності, яка оточує Чорнобильську ядерну катастрофу.
Цитата Павла Вишняка: "Наше дослідження показує значне зростання української ігрової індустрії, демонструючи її потенціал для формування майбутнього інтерактивних розваг. Українські розробники ігор взяли участь у створенні понад 100 ігор, випущених по всьому світу за останнє десятиліття."
Франшизи, які підкорили світ
Українські франшизи, такі як "Метро", "Сталкер" та "Шерлок Холмс", мали значний вплив у всьому світі. Гра "Метро", розроблена компанією 4A Games, була продана накладом понад 20 мільйонів копій по всьому світу, а її відоме продовження "Метро: Останнє світло" отримало позитивні відгуки за механіку ігрового процесу.
Для порівняння, серія "Сталкер", також розроблена українською студією GSC Game World, завоювала прихильників, кількість продажів різних ігор якої сягнула понад 4 мільйони копій. Аналогічно, серія "Пригоди Шерлока Холмса", розроблена компанією Frogwares, розійшлася по всьому світу накладом понад 7 мільйонів копій, зачаровуючи гравців своїми таємницями та головоломками.
Павло Вишняк, редактор сайту Svit UA, робить підсумки: “Українські відеоігри подолали кордони, зачарувавши світову аудиторію своїми інноваціями та сюжетами. Кількість українських студій з розробки ігор потроїлася з 2010 року і зараз налічує понад 200.”
Іноземні студії в Україні та українські спеціалісти у світі
Ігрова індустрія України привернула міжнародну увагу. В умовах пандемії COVID-19 світова ігрова індустрія пережила сплеск попиту, що призвело до підвищення інтересу до українських фахівців. Зокрема, українські таланти взяли участь у створенні таких відомих франшиз, як Diablo IV та Battlefield.
Станом на 2021 рік в Україні налічувалося близько 285 000 ІТ-фахівців, а ігровий сегмент демонстрував значне зростання. Кваліфіковані програмісти перетворилися на спеціалізованих розробників ігор, а дизайнери відточували свої навички в різних сферах, таких як 2D-арт, 3D-моделювання та ілюстрація. З'явилися нові професії, такі як дизайнери рівнів та ігрові аналітики.
Українські розробники ігор здобули репутацію надійних партнерів для створення високоякісних продуктів, що підвищило позицію країни серед аутсорсингових дестинацій. Іноземні студії, зокрема такі гіганти індустрії, як Ubisoft, визнали потенціал України, відкриваючи офіси та співпрацюючи з нами.
Ігрова індустрія під час війни
Попри виклики, український геймдев під час війни продемонстрував стійкість та інноваційність. Війна спричинила сплеск активності українських розробників, які створюють ігри про війну, що слугують платформою для поширення інформації про Україну в усьому світі. Це привернуло значну увагу до країни: великі студії надали підтримку, пожертвували кошти в українські фонди та додали українську локалізацію в ігри.
На додаток, з'явилася помітна різниця між українськими та російськими іграми, а занепад російського виробництва ігор став очевидним. Великі студії, такі як GSC Game World, Frogwares та Gameloft, вистояли в умовах кризи, розірвавши зв'язки з російськими аутсорсерами.
Ентузіасти, а також офіційні канали зробили свій внесок у цю справу, і такі відомі ігри, як Cyberpunk 2077 та Baldur's Gate 3, отримали офіційну українську локалізацію.
Одним із нових продуктів випущених під час повномасштабного вторгнення, став ігровий додаток LifesaverSIM, що пропонує безкоштовне навчання з тактичної медицини. Користувачі можуть навчитися таким життєво важливим навичкам, як накладання джгутів і тампонування ран. Детальніше можна знайти інформацію за посиланням: https://thegard.city/articles/353928/nova-opciya-dostupna-v-dii.
Висновок
Розвиток української ігрової індустрії демонструє її стійкість, креативність та глобальний вплив. Від перших франшиз до припливу іноземних студій та викликів, спричинених війною, український ігровий ландшафт продовжує процвітати, залишаючи незгладимий слід на світовій арені.
