І знову українці погнали мережею фейк про військових, які начебто «лежать непритомні у шпиталі». На момент написання статті фейкове повідомлення в групі «Оголошення Южноукраїнськ» набрало понад 50 тисяч (!) поширень.
Чому це та подібні йому повідомлення не можна поширювати? В межах проєкту з медіаграмотності з онлайн-медіа «Хмарочос» Гард.City звернувся за фаховим коментарем до головного лікаря Первомайської ЦМБЛ Олега Чекрижова та молодшого аналітика фактчекінгового проєкту незалежної аналітичної платформи VoxCheck Віктора Шолудька.
Фейкове повідомленняФото: група у фейсбуці «Оголошення Южноукраїнськ»
Перший же побачений перепост повідомлення, про яке йдеться у статті, у авторки викликав реакцію відторгнення на кшталт: «Ніколи не було — і от знову». То ми всією громадою хлопчика рятуємо, який вже кілька років все їде залізницею без мами, то СБУ у нас починає «всі дзвінки записувати», а то в Києві десь береться міфічний госпіталь, у якому теж хтось лежить і чогось просить. Той факт, що у явному фейку згадуються прізвища військових, викликає особливе обурення.
Чому такі повідомлення — явно фейкові? Розберемося разом із експертами.
Для початку телефонуємо до головного лікаря Первомайської ЦМБЛ Олега Чекрижова із запитанням: «Чи можуть взагалі лікарі надавати подібну інформацію для соцмереж?»
Олег Чекрижов: «Ніколи»
«Ніколи і ні за яких обставин така інформація не може бути оприлюднена медичним закладом, — говорить головний лікар. — Жодної інформації про те, що військові лежать у шпиталі, та ще й з прізвищами, жоден лікар надати не може».
Олег Чекрижов нагадав читачам Гард.City, що в Україні діють:
- Закон «Про захист персональних даних»;
- Закон «Про інформацію».
Інформація про фізичну особу є конфіденційною. А інформація про перебування у шпиталі військових є засекреченою. Якщо до лікарняного закладу потрапляє військовий, існує певна процедура, за якою про його перебування повідомляються офіційні органи.
Про ознаки фейковості у подібних повідомленнях, а також про цілі, із якими їх можуть створювати, розповів молодший аналітик VoxCheck.
Віктор Шолудько: «Повідомлення справді фейкове»
Почнімо з того, що дане повідомлення справді фейкове. Інформацію про поранених у госпіталі з даним переліком імен та роками народження поширювали ще у січні 2023 року. Тоді йшлося про госпіталь імені Бурденка, який взагалі розташований у росії. І повідомлення так само зібрало велику кількість поширень.
Нове життя старого фейкаФото: фейсбук
Що ще має насторожити людину, яка бачить подібні пости?
Відразу варто звернути увагу на 2 речі: риторику та джерело. Якщо ми бачимо фрази, які намагаються викликати емоцію та заклик до дії, то на цьому місці варто вже зупинитися та уважно все проаналізувати і пошукати додаткову інформацію. У кейсі з «чернігівським госпіталем» ми бачимо апеляцію до військових (тобто це люди з передової, які перебувають чи перебували у небезпеці) і відразу заклик до дії (поширити дане повідомлення, чим нібито ви допоможете військовим).
Щодо джерела. Важливо переглянути, що це за інформація та хто її опублікував. Є випадки, коли органи місцевої влади чи сам госпіталь на офіційних сторінках публікують інформацію про якісь потреби. У них чітко вказано, що це за потреба, для кого вона, як ви можете допомогти – тобто це інформація, якій можна довіряти. З іншого боку ми маємо приклад, де джерелом є неназвані лікарі, у пості не надають потрібних уточнень, а сам пост покликаний викликати емоції. Також фейкові публікації часто поширюють боти, відтак, коли ми сумніваємось щодо правдоподібності інформації, варто переглянути список юзерів, які цю інформацію перепостили.
Який у них сенс?
Їх може бути декілька:
Часто ці вкиди мають на меті залякати та дезорієнтувати українське суспільство. У значної кількості українців друзі чи родичі наразі захищають нас від агресії рф. Це лише черговий раз змушуватиме їх хвилюватися. А якщо трапиться так, що імена будуть справжніми, і такі люди справді знаходяться в Силах Ооборони України, це погіршить стан їхніх близьких, які навряд зможуть одразу сконтактувати з рідними у війську.
У такий спосіб росія може збирати дані про кількість поранених в українських лікарнях. Подібні емоційні пости заохочують читачів ділитися інформацією про кількість поранених у місцевих лікарнях.
За допомогою таких вкидів російська пропаганда намагається дискредитувати українське військове командування – мовляв, про поранення бійців родичі та близькі мають дізнаватися з соцмереж, а не від відповідних органів.
Також це може бути шахрайська схема, у якій автор посту «прощупує ґрунт», аби дізнатися, скільки людей повірять подібній інформації. Далі, якщо їх влаштовує результат «тесту», шахраї публікуватимуть повідомлення про те, що вказаним бійцям терміново потрібні гроші на лікування. При цьому дані нібито військових вигадують або беруть з відкритих джерел.
Чи варто репостити таке?
Подібні повідомлення точно не варто поширювати. Зробивши репост, ви не допомагаєте нікому, окрім шахраїв або російської пропаганди.
Чи можна вважати такі повідомлення дезінформацією?
Дезінформація — це неправдиві чи маніпулятивні повідомлення, які поширюють з метою завдати шкоди. Подібні публікації є дезінформаційними у випадку, якщо вони мають ознаки спланованої кампанії, згадані вище: вони не містять достатньо інформації, викликають сильні емоції та бажання поширити, публікацію репостять боти. Водночас, якщо подібний пост створює автор, який вірить у правдивість вказаної інформації і не прагне отримати з цього вигоду, це є місінформацією, тобто несвідомою помилкою.
А тим часом кількість поширень продовжує зростати.
Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн-медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО. Протягом 6 місяців ми ділимось свіжими відео, що будуть присвячені різним темам.
Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.
Також ви можете пройти тест до одного з відео та взяти участь у розіграші подарунку.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
