3 жовтня 2023 року у Первомайському краєзнавчому музеї відбулася зустріч, присвячена захисникам та захисницям України. Дивіться фоторепортаж на Гард.City.
Зустріч відбулася у форматі відкритого мікрофону
До музею завітали первомайські освітяни, студенти ПННІ НУК імені адмірала Макарова та старшокласники ліцею «Лідер», настоятель єдиного в Первомайську храму ПЦУ Володимир Головчак, а також гості нашого міста, які змушені були переселитися сюди, рятуючись із окупації.
Очільниця музею Олена Красіна розповіла присутнім про історію свята Покрова Божої Матері, яка завжди вважалася покровителькою українського козацтва.
Учасники зустрічі хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто загинув за Україну.
Хвилина мовчання у музеї
Отець Володимир разом із усіма присутніми прочитали молитву за здоров'я військових, котрі нас захищають.
Отець Володимир прочитав молитву за здоров'я наших захисників та захисниць
Потім відбулася панихида за тими, хто віддав життя за волю України.
Далі пані Олена надала слово гостям: кожен охочий міг звернутися до присутніх на зустрічі. Анастасія Рябикіна, вчителька української мови та літератури первомайського ліцею «Лідер», висловила подяку ЗСУ за те, що ми наразі, попри війну, маємо можливість навчатися.
Ольга Островська, бібліотекарка Первомайської гімназії №9 та керівниця фольклорного колективу «Джерельце», прочитала вірш Наталії Карпенко про війну, де є такі строки:
Вчителька з Енергодара пані Наталія, котра наразі переїхала до Первомайська зі своєю мамою, розповіла про окупацію Енергодара росіянами. Вони півроку пробули в окупації та були свідками того, як російська армія захопила Енергодар. Пані Наталія дуже емоційно розповідала про події, свідком яких стала, адже впевнена, що люди мають знати, що відбувалося насправді. Про те, як на початку люди виходиди проти танків із голими руками та з прапорами. Далі стало гірше: якщо у когось знайдуть український прапор, ці люди зникали безслідно, якщо почують українську пісню, окупанти приїздять з автоматами, по півроку тримали в підвалах тих, хто не погодився на співпрацю.
У місто одна дорога, окупанти перекрили її, люди за тиждень викупили все, почалися проблеми із продуктами. «Ми не питали, скільки коштує буханка хліба, — каже пані Наталія, — ми питали скільки можна взяти, тому що привозили по одній в руки, а чекати доводилося кілька годин. Ми все це пережили. Це не 1941-1945 рік, це 21 століття. А тепер, коли приїхала у Первомайськ і бачу українських військових, вони для мене святі. Ми віримо, що ЗСУ переможуть і ми повернемося».
На завершення зустрічі усі учасники заспівали гімн України.
Завершимо репортаж словами пані Олени: «Любіть Україну в собі і себе в Україні, вірте у нашу Перемогу, спілкуймося українською, бо мова має значення». А ще — підтримуйте наших військових та дякуйте їм, це дуже важливо.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
