Що таке домашнє насильство та куди звертатися по допомогу

Юлія Мудра Психологиня проєкту «Моя хата не скраю!» громадської організації «Життя є!»

08 квітня 2023 08:30

Жителі Первомайської громади, як і мешканці багатьох інших, повсякчас стикаються з таким явищем, як домашнє насильство. Реалії повномасштабної війни безумовно зробили свій «внесок у фонд» цього прикрого явища. Регулярні стреси, тривожність тощо, можуть ставати каталізатором нервових розладів та зривів, що, в свою чергу, можуть виливатися у різні форми побутового насильства.

Про форми та наслідки домашнього насильства розповідаємо в рамках проєкту «Моя хата не скраю!», який реалізовується ГО «ЖИТТЯ Є!».

З 2017 року в Україні діє законодавство щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема Конституція України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та інші нормативно-правові акти щодо запобігання домашньому насильству.

Що таке домашнє насильство

Домашнє насильство — це діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або іншими особами, які спільно проживають/проживали однією сім'єю.

Домашнє насильство має наступні форми:

фізичне;
психологічне;
економічне;
сексуальне.

Наслідком домашнього насильства є психічні розлади, каліцтва та інші види шкоди для здоров’я, нерідко стаються і летальні випадки. Дітям, які стають свідками проявів домашньої тиранії, в майбутньому притаманне відтворення побаченого колись, в дитинстві. Тобто, для деяких людей насильство — це норма, або травма, яку з часом свідомість зарубцювала, як щось нормальне і повсякденне. Тому, що, мовляв: «Так робив тато, дідусь тощо».

З початком повномасштабної війни постраждалі почали набагато рідше звертатися по допомогу!

Ці наслідки присутні і в нашій громаді, адже також маємо непоодинокі випадки домашнього насильства. З початком війни зріс рівень насильства та виникла нова проблема — мовчання жертв. Постраждалі почали набагато рідше звертатися по допомогу. На це є багато причин, але для громади це показник того, щоб посилити свої зусилля для допомоги постраждалим від домашнього насильства і, в першу чергу, спрямувати свої зусилля саме на запобігання цьому явищу. Завжди краще запобігти біді, ніж боротися з її наслідками.

Як приклад одного з найжахливіших і найтяжчих форм насильства — сексуального, додаємо до матеріалів зібрану історію та зібраний образ в двох варіантах: жертва сексуальних знущань та вільна, щаслива людина:

Автор: @geralt

Сексуальне насилля 1 (пряма мова постраждалої)

Ненавиджу ніч, вечір… Коли сонце сідає починається пекло… Цього разу він запросив свого друга. Огида до всього… До себе, до життя, до них… Покидьки. Хочеться кричати, волати на всю горлянку про допомогу, але у сусідній кімнаті спить наше СПІЛЬНЕ маля. «Втілюй, тварино, вчися, дивись! Я сказав, буде так! Роздягнулась й лягла ось тут!» Мовчу. Бо знаю, що спротив — це як виклик зробити більше, як провокація до дії. Він полюбляє «запрошувати товаришів». Ця ніч не стала виключенням. Біль, страх, безпорадність. Потім беру НАШЕ маля й зачиняюся у дитячій, поки ВОНИ святкують перемогу над ЖІНКОЮ.

Увага! Всі персонажі та події — це зібраний образ, а не реальна людина. Будь-які співпадіння з реальними людьми чи подіями є випадковими.

Сексуальне насилля (я — вільна)

Що може бути ліпше кохання? Рівність, розуміння, підтримка. Продовжувала б нескінченно. Та, знаєте, достатньо одного поцілунку у скроню. Будемо ми наодинці, або ж у компанії друзів/рідних. Він доторкнеться до мене вустами, як до кришталевого глечика. Ледве-ледве торкаючись шкіри, ніби демонструє любов, але зберігаючи кордон для особистого комфорту. 20 років ми бережемо те, що почали будувати у родині із перших днів спільного життя: повагу, цінність бажань кожного із партнерів. Які мають бути стосунки? Такі, де будь-які пропозиції починаються із діалогу.

Запам’ятайте! Зволікання та відтягування моменту звернення по допомогу може призвести до трагічних наслідків!
Не лишайте тиранів безкарними, не дозволяйте собою керувати та не пускайте за течією власне життя та долю близьких!

Давайте разом протистояти домашньому насильству та розвивати обізнаність, толерантність і любов до людей у нашій громаді.

Адже як добре, коли навколо тебе — свідомі та щасливі люди!

Якщо ви стали свідком домашнього насильства або ж самі потерпаєте від нього, не зволікайте! Ви в будь-який час можете звернутися за допомогою до відповідних служб: за професійною допомогою до психолога, до поліції. В Україні, крім цього, безкоштовно і цілодобово працює гаряча лінія для жертв домашнього насильства: 15-47, можна зателефонувати й на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-005, або з мобільного: 116-123 (цілодобово).

Інформаційний продукт підготовлено у межах співпраці UNFPA та ГО «Інноваційні соціальні рішення» за підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID. Думки, погляди та рекомендації, викладені у цій публікації, належать авторам(-кам) і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Інноваційні соціальні рішення» або уряду США.

Читайте також: Де знайти допомогу постраждалим від гендерно зумовленого насильства: консультує ГО «Життя є!»