Нагадаємо, що у Первомайську триває підготовка благодійного аукціону, приуроченого до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Уже відоме місце, час проведення та орієнтовна кількість лотів. Задум волонтер Ігоря Будака. Мистецьке оформлення — Катерина Баранюк, вихованці її арт-студії, Надія Стукалова, Оксана Телятник та Софія Покиньборода. Сценарій та підтримка від студентів Первомайського навчально наукового інституту НУК імені адмірала Макарова та відділу по роботі з молоддю.
Де та коли відбудеться аукціон
24 лютого, о 14.00, у Первомайському краєзнавчому музеї пройде благодійний аукціон у підтримку ЗСУ. А вже 20 лютого відкриється інтерактивна виставка, де можна буде ознайомитися з лотами аукціону.
Що відомо про лоти?
Лоти — трофеї, здобуті військовими у боях та «демілітаризовані» митцями. Це гільзи, уламки ракет, армійський ворожий сухпайок та елементи військового одягу. Кількість та ціна лотів поки визначаються.
Хто може взяти участь?
Запрошуються усі, кому небайдужа доля України.
Який формат проведення?
Онлайн-офлайн. Частина лотів буде виставлена на платформі Prozzoro, частина буде запропонована у вільному продажі.
На якому етапі підготовка?
Робота ще кипить на повну. Організовується виставка, уточнюється сценарій та «демілітаризуються» трофеї.
Силою мистецтва трофеї перетворюються у прекрасні витвори.
Як просувається творчий процес?
Коментує Катерина Баранюк, художниця:
— З ентузіазмом долучилися до цієї справи наші митці-художниці: Надія Стукалова, Майя Пилипівна Герасименко. Вона хоч і не мала змоги через хворобу долучитися в студії, натомість забрала трофеї додому і там розфарбовує. Робота почалася в темпі, без зайвого ажіотажу, головне — дружно і з розумінням справи.
— Наскільки важко було працювати? Чи не заважало розуміння того, що ці трофеї несли смерть та загрозу?
— Тут треба було відключитися від цієї думки, бо якщо зациклитися над цим, то працювати було б дуже складно. А так працювали, не акцентуючи на цьому увагу.
Надія Стукалова, художниця:
— Це наш такий творчий внесок у наближення Перемоги.

— Бачу, що палітра різноманітна? Ви якось домовлялися?
Катерина Баранюк:
— Ні, абсолютно ні. Це було відчуття кожного. Ви знаєте, війна, дійсно, змінила сприйняття і принцип роботи. Якщо раніше, для прикладу, я, бралася за роботу і від початку і до кінця створювала сама. От береш одну гільзу, починаєш зі ствола, далі розмальовуєш інші елементи. І це суто твоя робота. А тут ми навіть не домовлялися. Хтось робив фон загальний, інший щось побачив, що там у іншого. І у нас був такий динамічний процес, я би сказала, колаборація. Ніхто не домовлявся. Не було такого, як то на китайському конвеєрі, що всі працюють відповідно процесів. Це просто був вирій позитивних емоцій, незважаючи на те, що це все ж таки такі страшні речі.
Оксана Телятник, дизайнерка:
— Кожну роботу не можна назвати індивідуальною. Це була спільна робота. Кожен майстер вніс свою частку, свою емоцію. Єдине, що втішає, що це все таки гільзи від наших військових і ми знаємо, що вони пішли на Перемогу, що вони наблизили ще на один день наше заповітне бажання. Коли працюєш з ними, ти намагаєшся відключити емоції, а просто додати фарб, додати яскравості та позитиву. Щоб люди, які потім будуть дивитися розуміли, що ці трофеї — наші захисники.

— Знаєте, мені зараз нагадує це все таку весняну композицію. Не вистачає ще квітів?
Надія Стукалова:
— Абсолютно точні відчуття. Сюди би ще яблуневого цвіту, або можна додати перші весняні квіти-проліски, підсніжники. І матимемо символічну виставку, де прекрасне перемагає зло.
Катерина Баранюк:
— Це може бути весняна інсталяція. І все це символічно, бо завдяки нашим хлопцям ми маємо змогу зустрічати весну і кожного ранку дякувати бійцям за дароване життя. Загалом, роблячи цю роботу, я розумію, наскільки для суспільства важлива і цінна кожна людина: художники, волонтери, журналісти, дизайнери, майстри. Ми всі — як один міцний кулак. Ось подивіться на гільзи з лелеками. Їх робила моя учениця, вона з нами, дорослими, від початку і до кінця працювала. Це наша Софія Покиньборода. Вона і волонтерка, і авторка прекрасних робіт.

— А як ви думаєте, чи можна якось оцінити ці роботи, бо нам скоро виходити на аукціон, тож кожна річ має бути оцінена?
Катериан Баранюк:
— Я думаю, що правильно буде просто поставити якусь стартову ціну, а там уже буде видно, бо оцінювати дуже важко. Якщо оцінювати з точки зору прикладного мистецтва, то це одна ціна, а коли аукціон — це інше.
Надія Стукалова:
— Приємно ще те, що це наш внесок і ми працювали єдиним цілим організмом. Це колективна робота, коли всі налаштувалися на одне. Це був єдиний колектив, і нам дуже приємно, що при цьому ніякої конкуренції. Бо всі ми дивимося в одному напрямку.
Катерина Баранюк:
— Це була спільна дружна робота, або красномовне мовчання. Думки єдині, погляди єдині і ціль одна.
Нагадуємо, що від аукціону нас віддаляють лічені дні. І від кожного з нас залежить його успіх. Запрошуємо не пройти повз! Пам’ятайте, що кожна гривня важлива для наших бійців. Вони там нас захищають, а ми тут їм допомагаємо! До зустрічі!


- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
