Проєкт Art Map Ukraine започаткував новий сезон. Минулого року Гард.City писав про мистецький проєкт, який об’єднав майстринь з усієї країни за спільною роботою над унікальною рельєфною картою України. Цьогоріч проєкт продовжили. Більш того: витворів буде два.
З презентації першої арт-мапи
Нагадаємо, над першим проєктом працювали 70 майстринь-вишивальниць, кожна із яких мала свій фрагмент. Створювали витвір із 38 видів матеріалів та за допомогою 42 найрізноманітніших технік. У кожному фрагменті закладалось таємне послання нащадкам. За задумом, мапа відображала єдність і цілісність нашої держави та мала об’їхати всю Україну. Цьогоріч таких мап виготовлять 2, одну із них — задля благодійності. Про голову ідею та особливості нинішньої роботи розповіла ініціаторка проєкту Ольга Петлюк.
— Чому ви вирішили започаткувати новий сезон Art Map Ukraine? Чому буде одразу 2 мапи?
— Ми запустили паралельно 2 проєкти мап, оскільки майже весь склад минулорічних учасниць продовжує роботу й у другому сезоні. А охочих також взяти участь у проєкті було дуже багато. Я думала про те, щоб робити 2 мапи, але якось важко було самій наважитись на це. І за декілька днів до старту проєкту мені написала подруга Наталя Стебліна, одна з учасниць першого сезону, учасниця другого, і запропонувала шити паралельно ще одну мапу. Вона допоможе мені зшивати воєдино фрагменти мапи. Плануємо виставити наш витвір на аукціон для продажу, щоб виручені кошти можна було передати для наших захисників. Тому термін у дівчат, які працюють над благодійною мапою, коротший, ніж у тих, хто вишиватиме мапу, яка залишиться в колекції проєкту Art Map Ukraine. Зараз шукаємо контакти, як можна організувати благодійний аукціон. Але роботу над мапою вже розпочали, оскільки кошти потрібні якнайшвидше.
— В чому особливість роботи цього разу? Що нового в проєкті?
— В умовах воєнного часу ми вирішили змінити дизайн, який планували на другий сезон. Тому що, по-перше, війна все ж таки обмежує в можливостях, по-друге, в нас зовсім інші емоції зараз — не до квітів і сонечка. Тому ми змінили концепцію і дизайн мапи: зараз це жовто-блакитний прапор і червоно-чорний фон. Мінімум кольорів — максимум змісту.
Зараз ми поки що обговорюємо, хто що вишиватиме. Готуємо ескізи та свої послання. В другому сезоні в нас обрано всього 4 кольори, але буде максимум сенсу в кожному фрагменті, максимум історичних факторів закладено, сучасних виразів, які зараз нас мотивують і надихають, і про біль та сльози також буде. В своїх фрагментах ми будемо максимально показувати те, що відчувають українці під час війни. Не буде ніякої цензури, як це було в першій мапі, яку ми вишивали під мирним небом.
— То який основний меседж? Що хочете сказати своєю роботою?
— Ми хочемо закарбувати в нашій пам’яті та для наших дітей, онуків, для майбутнього покоління історію, яка відбувається тут і зараз. Передати наші почуття, які ми зараз відчуваємо, наш біль, наш страх, нашу надію, віру і любов, і те, що ми єдині. Показати всьому світу те, що не зважаючи ні на які фактори, ми будемо єдині, ми будемо підтримувати один одного. Хоч усі дівчата роз’їхалися, ми підтримуємо одна одну, ми ділимось і пересилаємо матеріали, в кого які є. Є дівчата, які оплачують іншим замовлені матеріали. Ця підтримка зараз просто безцінна. Це те, що зараз відбувається по всій країні, по всьому світу — підтримка та єдність. І ми це проявляємо в той спосіб, яким ми звикли — через вишивку. Це певна історія, яка залишиться назавжди.
— Як працюють вишивальниці? Хто вони, де знаходяться? Які терміни завершення?
— Плануємо, що дедлайн по вишивці фрагментів для благодійної мапи — 1 місяць, і на зшивання 2 місяці. Орієнтовно до Дня Незалежності України ми плануємо її завершити. На другу мапу, колекційну, ми дали більше часу: фрагменти вишиватимуться 2-3 місяці, і на зшивання теж 3 місяці. Дедлайн другої мапи неозначений, тому що більшість дівчат роз’їхались по Україні чи виїхали за кордон.
Ми не знаємо, як довго будуть іти посилки з фрагментами від дівчат, і наскільки складно їм буде знайти матеріали, тому час взято із запасом.
— Чи є в учасниць зараз проблеми з матеріалами?
— З матеріалами в більшості поки все добре. Багато хто, виїжджаючи, взяв матеріали з собою. Багато хто залишається в себе вдома і має запаси. Але є проблеми в залежності від території. Я зараз знаходжусь в Німеччині. В Європі з матеріалами складніше, ніж в Україні, бо українські майстрині використовують широкий асортимент, і наші магазини зацікавлені завозити багато різних матеріалів. В Україні асортимент дуже великий. Тут, в Німеччині, асортимент менший. Мені дивно не бачити звичайних матеріалів, які є в кожному українському магазині. Тут можна знайти нитки, бісер, і то палітра дуже маленька. Це зумовлено тим, що в Україні більший попит на ручну роботу, як так думаю.
— Розкажіть про долю першої мапи. Чи завершила вона свою подорож Україною? Де зараз зберігається?
— Ми хотіли зробити навесні фінальну виставку в Києві, а потім мапа мала поїхати в Острозьку академію на Рівненщину. Планувався ярмарок з роботами всіх учасниць при виставці. Але, на жаль, у зв’язку з війною мапа не потрапила в свою фінальну точку. Перша мапа у лютому була на виставці в Житомирі та мала їхати до Черкас, але почалась війна, мапу заховали у короб, і вона місяць стояла в Житомирі, в підвалі однієї з учасниць, тому що Житомир теж бомбили. Вишивальниця виїхала за кордон. І ось нещодавно змогли відправити мапу до Чернівців, у нас там є друзі, магазин для рукоділля, який нам дуже допомагав і підтримував. Тож, мапа зараз у надійних руках.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
