Викладачка української мови Тетяна Андреєва, яка має досвід роботи у вишах та впродовж 13 років, готує випускників до ЗНО. Зараз допомагає групі майбутніх абітурієнтів підготуватись до мультипредметного тестування. Робить це безоплатно, самовіддано і з задоволенням. Як розпочалась ця ініціатива — пряма мова на Гард.City.
Моя задача: підтримати тих дітей, які хочуть складати тест
Ця несподівана ситуація вранці 24 лютого застала нас усіх зненацька і, мабуть, зробила якимись закам’янілими. Ми не знали, що робити, хоча в мене цей день був розпланований, мали бути заняття у другій половині дня. Цей стан закам’янілості тривав декілька днів. Та, попри це, мені того ж дня почали приходити повідомлення від учнів, що «я сьогодні не зможу працювати». У мене був шок від того, що діти настільки совісні. Я відписала: «Звичайно, ми сьогодні не будемо працювати, а щодо завтра — домовимося». Були оптимістичні думки, що все скоро закінчиться. Коли мені прийшло повідомлення від матері моєї учениці з Києва, що «наші плани — вижити», от тоді я вже зрозуміла, що таки халепа, і стало страшно. Але, оскільки ми у відносно безпечному місці, то я вирішила, що треба працювати. По-перше, хочу підтримати своїх учнів, адже 10-11 клас — це юні люди, які потребують психологічної підтримки. По-друге, для того, щоб самій у відчай зовсім не впасти.
Але коли побачила ту географію міст, де вони перебувають — а це і Молдова, і Польща, і навіть Швейцарія — мене це дуже вразило. І я подумала, що, мабуть, потрібно підтримати тих дітей, які хочуть складати ЗНО, а допомогти їм, наприклад, нікому. Тому написала оголошення в спільноті Гард.City про те, що набираю групу 11-класників, з якими ми будемо готуватися до ЗНО (ще тоді ми думали, що воно буде проходити в звичній формі).
Я дала тільки одне оголошення. І, подаючи його, відчувала внутрішній неспокій, я не знала, як на це відреагує спільнота. Чи буде це доречно? Але, на диво, батьки і діти почали звертатися. Різні учні, з різною вмотивованістю, з Первомайська та району, адже оголошення було лише одне — в первомайській спільноті.
Працюємо за запитом дітей, розглядаємо конкретну тему
У групі ми почали працювати не за звичним для мене і для дітей планом, а в форматі бліцпідготовки, адже часу ми мали до кінця травня. І символічно, 9 березня, у День народження Тараса Шевченка, ми провели перше заняття.
Практично всі, хто був мотивований, працюють зі мною і до цього часу. За цей час сталося багато змін. Змінився формат ЗНО. Змінилися терміни. За нинішньою інформацією, випускні іспити будуть у липні, тому я продовжу займатися з учнями до того часу. Відповідальність на себе взяла — буду вести дітей до кінця, до результату, до перемоги — однієї й іншої.
До речі, щодо форми роботи: терміни стислі, опрацювати потрібно величезний обсяг матеріалу. Ми змінили формат роботи: опрацювали тести, подібні до завдань ЗНО, з’ясували, які теми потребують найбільшої уваги, або ж за запитом дітей розглядаємо якусь конкретну тему. Таким чином організовуємо свою роботу. За тим, як вони відповідають, як ставлять запитання, я розумію, що зі мною зараз працюють ті діти, які планують спробувати вступити на бюджетну форму навчання. Це дуже тішить, адже, як і кожен вчитель, я люблю працювати з розумними, мотивованими дітками. Група включає й учнів гімназії, і навіть студентів коледжів. Хтось приєднався раніше, хтось пізніше, але кістяк сформувався, і налічує близько 10 учнів.
Не наукою єдиною: про що ще спілкуються
Починаючи з перших днів занять, ми підтримували один одного, переконували, що перемога вже близько. Якщо навіть у ході уроку ми натрапляємо на слово, пов’язане з воєнними подіями, ми робимо відступи для спілкування, для підбадьорливих слів. Обговорюємо неологізми, як то «чорнобаїти», піднімаємо один одному настрій. Я хотіла підтримати дітей, а вийшло, що й вони підтримують мене.
Знати українську мають не тільки діти
Підготовка до ЗНО — це ж не єдина функція наших занять. Це взагалі задля вивчення української мови. Це може бути корисно абсолютно всім: і дітям, і дорослим. Настільки приємно, коли заходиш у крамницю, а до тебе звертаються українською мовою. Це дуже добре. Я дуже турбуюсь, щоб ось цей стан ейфорії не пройшов, і цей мейнстрим щодо української не минув. Дуже хочу підтримати і дорослих, які хочуть вивчити українську мову. Ще перед початком повномасштабної війни я мала ініціативу організувати безкоштовні курси з вивчення української мови для дорослих, але вона не отримала реалізації. Звісно, я розумію, що зараз це не на часі, але сподіваюсь, що ще вдасться реалізувати ідею. На заході та в центрі України є програми, які забезпечують підтримку функціонування курсів української мови. Тобто все залежить від нас. Українська мова була, є і має бути.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
