В історії кожного міста чи містечка є імена, які надовго зберігаються у людській пам'яті, про них з великою любов'ю та повагою оповідають мешканці. Так з покоління в покоління передається минувшина. Весняного ранку ми разом із дослідницею історії краю Тетяною Хмарою вирушили по місцях, пов’язаних із іменем Бебюш Юфудівни Капон — лікаря-офтальмолога, за національністю караїмки, яка протягом багатьох років очолювала офтальмологічну клініку в Первомайську і врятувала зір багатьом землякам.
Навчання та початок трудового шляху
Народилася Бебюш Юфудівна у Бахчисараї у багатодітній караїмській сім’ї шостою, останньою дитиною. За спогадами її племінниці Анни Рофе-Симонової, ще маленькою мріяла стати лікарем. B 1910 році, після смерті батька від холери, мати з дітьми переїхала до Одеси, там Бебюш вступила на навчання до медичного факультету Новоросійського університету, який успішно закінчила в 1917 році. Після його завершення працювала в очній клініці.
Бебюш Капон
В 1937 році академік Філатов, винайшовши свій знаменитий метод пересадки рогівки, відкрив всесоюзні курси по навчанню новому методу колег-офтальмологів. Серед запрошених була і Бебюш Юфудівна Капон, яку академік назвав однією із кращих учениць. До війни для боротьби з трахомою в кількох містах півдня України були відкриті спеціалізовані клініки, одна з них — в Первомайську (місто на той час було у складі Одеської області). До Первомайська з Одеси і була направлена учениця Володимира Філатова.
Блискуче оперувала обома руками
Ми йдемо з Тетяною Олександрівною на місце, де мешкала лікарка. Це колишній провулок Комуністичний, нині названий на її честь — провулок Бебюш Капон. Навпроти дитячого садочку «Зірочка», по непарній стороні, був розташований будинок, де вона проживала разом із сестрами Сарою і Раїсою та матір’ю. За спогадами сина Валентини Іванівни Коцуби, якийсь період вона тимчасово проживала на квартирі у їхній родині.
Бебюш Капон в нижньому ряду перша праворуч
А тим часом Тетяна Хмара розповідає про нашу відому землячку: «За згадкою краєзнавиці Валентини Антонівни Крістофолі, дерев’яна очна лікарня знаходилася в ті часи на вул. Революції, 44, нині це будинок 3-А, очолювала лікарню Бебюш Юфудівна. За сумісництвом проводила прийом у залізничний амбулаторії, яка розташовувалася на місці сучасного медичного центру «Агапіт». Пізніше практикувала в очному відділенні першої лікарні. Лікарка, згадують старожили, користувалася якісним німецьким цейсівським інструментом.
Список мешканців будинку по вул. Рози Люксембург у Первомайську
В часи німецької окупації Бебюш була арештована до з’ясування національності, родину вважали єврейською. Мешканці міста зібрали підписи на її захист, наполягаючи на звільненні. У цей же час в одного з німецьких офіцерів стали боліти очі, терміново потрібна була допомога. Капон вилікувала його і коли прийшла відповідь, що родина — караїми, а не євреї, Бебюш Капон звільнили. Після звільнення вона працювала в госпіталі по вул. Автодорівській, 1, лікувала німців і радянських військовополонених. Штучно заражаючи наших солдат трахомою, вона ховала їх у своєму відділенні. Німці боялися трахоми і намагалися туди не заходити. Під покровом ночі партизани вивозили солдат до Савранського лісу».
У своїх мемуарах Анна Рофе-Симонова розповідає: «У сімейному архіві родини Капон довго зберігався знаменитий лист від майора Пальчикова з Владивостока, у якому він дякував доктору за врятоване йому життя. Зараз цей лист зберігається у мене вдома, а потім я передам його своїм дітям».
Племінниця згадує, що тітонька була і лівшею, і правшою, тому блискуче оперувала обома руками, на найскладніші клінічні випадки викликали тільки доктора Капон. Понад 5 000 операцій, зроблених маленьким доктором, принесли їй визнання і любов людей. Чому маленьким доктором? Тому що Капон мала маленький зріст.
До неї їхали на операції з усіх куточків країни
Тетяна Хмара: «Після знесення старих будинків на провулку Комуністичному під нові забудови, приблизно на початку 1980-х років, Бебюш Капон отримала трикімнатну квартиру на вул. Рози Люксембург, 5, спочатку вона мешкала у квартирі №19, а після смерті сестер обмінялася із сусідами на квартиру №18, де прожила до 1987 року. Після смерті сестер, у 1988 році, родичі забрали Бебюш Юфудівну до Одеси, там вона й похована. Прожила Бебюш Капон 93 роки, її найближчі рідні теж були довгожителями. Мати Бебюш Капон — Мурат Яківна Бурче, народилася в 1861 році, померла у 1955 році в Первомайську і похована на кладовищі по вул. Одеській.
Бебюш Капон перша ліворуч
Чому зберігається пам'ять про Бебюш Капон? Вона багатьом нашим землякам врятувала зір, була фахівцем своєї справи, ніколи не відмовляла людям у допомозі, за свою роботу не брала грошей, віддячували люди продуктами або допомогою. До неї їхали на операції з усіх куточків країни, тоді не скрізь були такі спеціалісти.
Бебюш Капон була однією з кращих учениць академіка Філатова, а він майже щороку після війни відвідував наше місто на запрошення Бебюш Юфудівни, зупинявся у їхній родині.
У рамках проєкту «Відомі невідомі жінки Первомайщини», організованого ГО «Ольвія», серед інших було написано портрет Бебюш Капон. На виставку, яка відкрилася в січні 2019 року, приїжджали її родичі із США, перед присутніми виступила онучка лікарки.
Бебюш Капон була нагороджена Орденом Трудового Червоного Прапора. У радянські часи про неї було знято документальний фільм «Серце віддаю людям», сама назва якого є свідченням унікального таланту лікаря-офтальмолога, її великої і щедрої на добро душі. Лікар від Бога, так казали про неї люди.
Це дійсно наша видатна землячка, яку пам’ятають старожили міста, ця людина всім своїм життям заслуговує на те, щоб про неї не забували і вшановували пам’ять, щоб молодь знала, які видатні люди з великим серцем жили і працювали у нашому місті».
Поділіться спогадами і матеріалами про Бебюш Капон!
Редакція Гард.City звертається до мешканців міста, які пам'ятають Бебюш Юфудівну Капон чи обізнані із сторінками її біографії, з проханням відгукнутися та поділитися спогадами і матеріалами. Наша адреса: [email protected].
Фото 1984 року з 90-річчя Бебюш Капон люб’язно надала Анна Михайлівна Красняча-Стрельникова.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
