Тест на знання районів Первомайська

Цей мікрорайон знаходиться в найстаршій історичній частині міста. І для немісцевих жителів або молодого покоління його назва звучить доволі дивно. Однак вона має в собі цілком практичне підґрунтя. І пов'язана з відповідним підприємством, розташованим тут.

Грензавод
Так, абсолютно правильно! І грінки тут ні до чого. Річ у тім, що раніше тут дійсно був розташований завод з вирощування тутового шовкопряда. Яйця цього шовкопряда звалися грени. Звідси і назва підприємства, а відтак, і мікрорайону.
Цегельний завод
Неправда! Таке підприємство дійсно було в Первомайську, але воно розташовувалось в іншій частині міста — на Богополі! А правильний варіант — Грензавод, розташований колись на околицях Ольвіополя.

Річ у тім, що раніше тут дійсно був розташований завод з вирощування тутового шовкопряда. Яйця цього шовкопряда звалися грени. Звідси і назва підприємства, а відтак, і мікрорайону.
Чавунний завод
Невже? Вперше чуємо, аби таке підприємство в нашому місті було. Може, колись і буде. Але поки нема. А правильна відповідь — Грензавод.

Річ у тім, що раніше тут дійсно був розташований завод з вирощування тутового шовкопряда. Яйця цього шовкопряда звалися грени. Звідси і назва підприємства, а відтак, і мікрорайону.

Як у народі зветься мікрорайон, крізь який прямує маршрут №103? Назва доволі дивна та цікава, і довкола її етимології досі точаться дискусії серед краєзнавців.

Жовква
Не вгадали. Це назва міста поблизу Львова. До нашого міста, а тим більше мікрорайонів, стосунку не має.
Морква
Смішно! Але ні. Звучить, звісно, епатажно: «Поїхали на Моркву!», але тут ми мали на увазі інше.
Блоква
Так! Правильна відповідь! Цікаве слово, не менш цікаве походження, про яке варто розповісти окремо. І ми неодмінно розповімо.

Пішли до більш сучасних назв. Дамо шанс молоді. Це один із наймолодших мікрорайонів міста, також названий на честь однойменного підприємства, навколо якого, власне, і виник. Шкода, що ми бачимо нині лише його невелику частину, бо якби підприємство це продовжувало працювати на повну, цей мікрорайон цілком міг би стати в один ряд з великими спальними масивами великих індустріальних міст. Отже, назва?

Корабел
Майже, але ні. Напрямок вірний, кораблебудування в місті справді розвивалось. Принаймні, завод «Фрегат» мав цю галузь однією з головних, хоча виробляв ще багато чого цікавого і секретного.

В 1969 році стартував на повну потужність промисловий гігант нашого міста, завод «Фрегат». Виробляли тут палубне обладнання, дощувальні установки, були і секретні цехи, які працювали на оборонну промисловість. Тоді без цього було ніяк. Відтак, навколо заводу виник і став інтенсивно розростатись спальний район. Великі сучасні багатоповерхівки, школи, дитсадки, лікарня, навіть озеро! Якби «Фрегат» продовжив працювати з набуттям Україною незалежності, то це цілком могла бути наша місцева Троєщина. Але маємо те, що маємо. Озеро, до речі, процвітає, завітайте, там гарно!
Бриг
Є таке підприємство. Ба більше, воно навіть розташоване в тому мікрорайоні, про який йдеться. Але навіть в найкращі свої роки воно не було настільки великим, аби дати назву мікрорайону. Не вгадали.

В 1969 році стартував на повну потужність промисловий гігант нашого міста, завод «Фрегат». Виробляли тут палубне обладнання, дощувальні установки, були і секретні цехи, які працювали на оборонну промисловість. Тоді без цього було ніяк. Відтак, навколо заводу виник і став інтенсивно розростатись спальний район. Великі сучасні багатоповерхівки, школи, дитсадки, лікарня, навіть озеро! Якби «Фрегат» продовжив працювати з набуттям Україною незалежності, то це цілком могла бути наша місцева Троєщина. Але маємо те, що маємо. Озеро, до речі, процвітає, завітайте, там гарно!
Фрегат
Бінго! Саме так! В 1969 році стартував на повну потужність промисловий гігант нашого міста, завод «Фрегат». Виробляли тут палубне обладнання, дощувальні установки, були і секретні цехи, які працювали на оборонну промисловість. Тоді без цього було ніяк. Відтак, навколо заводу виник і став інтенсивно розростатись спальний район. Великі сучасні багатоповерхівки, школи, дитсадки, лікарня, навіть озеро! Якби «Фрегат» продовжив працювати з набуттям Україною незалежності, то це цілком могла бути наша місцева Троєщина. Але маємо те, що маємо. Озеро, до речі, процвітає, завітайте, там гарно!

Наше місто розташоване на трьох річках, але довкола цих річок є цілком собі повноцінні …гори і каньйони. Спуски до берегів порізані численними балками, ярами та кручами. Навіть назву одному з районів цей рельєф дав! Яку?

Скала
Так, правильно! Знаємо, знаємо, що українською правильно «скеля». Але історично склалося називати цю місцину саме так: «Скала». І взагалі, наша південноукраїнська говірка з «гоїрками», «дайте оте стуло», «обрекосами» тощо, посідає своє заслужене місце з-поміж решти діалектів. Тому все ок!
Круча
Могло би бути. Але ні. Бо тоді таких мікрорайонів у нас було би кільканадцять. Ну, дуже вже багацько в нас тих круч. А треба було би вибрати «Скала».

Знаємо, знаємо, що українською правильно «скеля». Але історично склалося називати цю місцину саме так: «Скала». І взагалі, наша південноукраїнська говірка з «гоїрками», «дайте оте стуло», «обрекосами» тощо, посідає своє заслужене місце з-поміж решти діалектів. Тому все ок!
Скеля
Якби назву цьому району давав би Котляревський, то так би і назвав. Але південь України завжди був строкатим у культурному та етнічному плані, того й мова наша має свої специфічні особливості. Відтак, у нас «Скала»!

Знаємо, знаємо, що українською правильно «скеля». Але історично склалося називати цю місцину саме так: «Скала». І взагалі, наша південноукраїнська говірка з «гоїрками», «дайте оте стуло», «обрекосами» тощо, посідає своє заслужене місце з-поміж решти діалектів. Тому все ок!

Тепер максимально коротко і вичерпно. Це наймолодший мікрорайон міста.

Фазенди
Гарно! Навіть ні, прям дуже гарно! Але неправильно. Бо маємо Котеджі. Але цілком ймовірно, що хтось з їхніх власників зве свої маєтки саме так, як ви вважаєте — фазендою. Чом би й ні. Але офіційна назва є офіційна назва.

Кілька рядів акуратних і спершу навіть однакових зовнішньо будиночків, які з висоти пташиного польоту мали вигляд прапора, виросли в південній частині міста в середині 90-х років минулого століття. Такою була плата США нам за роззброєння і знищення ядерної зброї 46-ї ракетної дивізії, дислокованої навколо Первомайська. Зараз бачимо, що, на жаль, правильніше було би тоді відмовитись від котеджів і залишити ракети. Але хто ж знав…
Котеджі
Правильно! Кілька рядів акуратних і спершу навіть однакових зовнішньо будиночків, які з висоти пташиного польоту мали вигляд прапора, виросли в південній частині міста в середині 90-х років минулого століття. Такою була плата США нам за роззброєння і знищення ядерної зброї 46-ї ракетної дивізії, дислокованої навколо Первомайська. Зараз бачимо, що, на жаль, правильніше було би тоді відмовитись від котеджів і залишити ракети. Але хто ж знав…
Халупи
Таких районів у різних куточках міста і не тільки нашого, сьогодні, на жаль чимало. Але тут ми мали на увазі Котеджі.

Кілька рядів акуратних і спершу навіть однакових зовнішньо будиночків, які з висоти пташиного польоту мали вигляд прапора, виросли в південній частині міста в середині 90-х років минулого століття. Такою була плата США нам за роззброєння і знищення ядерної зброї 46-ї ракетної дивізії, дислокованої навколо Первомайська. Зараз бачимо, що, на жаль, правильніше було би тоді відмовитись від котеджів і залишити ракети. Але хто ж знав…

Назва цього мікрорайону цілком могла би фігурувати в якомусь серіалі про лихі 90-ті. І, до речі, зараз вже майже не зустрічається. Мабуть, саме з тієї причини. Але свого часу мікрорайон Коротченка називали саме так.

10 квартал
Ніколи не чули такого. 95-й чули, і навіть бачили. В якомусь сенсі, продовжуємо спостерігати і зараз. Але то окрема довга тема. Але в даному випадку йдеться про Сотки!

Така назва була широко вживана на зорі Незалежності для мікрорайону вулиць Коротченка та новозбудованих номерів вулиці Одеської: 113,115, 117,119, 127,129 і так далі. А оскільки вони перевищували сотню, звідси пішла й назва.
Доска
Майже, от зовсім поряд. Бо так називали невеличкий мікрорайон вулиці Достоєвського. Нині ця історична «вулична» назва теж лунає все менше й менше. А після перейменування вулиці, яке закономірно, мало би статися в найближчому майбутньому, зникне і зовсім.

Сотки — така назва була широко вживана на зорі Незалежності для мікрорайону вулиць Коротченка та новозбудованих номерів вулиці Одеської: 113,115, 117,119, 127,129 і так далі. А оскільки вони перевищували сотню, звідси пішла й назва.
Сотки
В десятку! Дійсно, така назва була широко вживана на зорі Незалежності для мікрорайону вулиць Коротченка та новозбудованих номерів вулиці Одеської: 113,115, 117,119, 127,129 і так далі. А оскільки вони перевищували сотню, звідси пішла й назва.

Така назва мікрорайону може здатися, без перебільшення, пташиною Але має дещо інше, хоч і схоже походження.

Дроздовка
Правильно! Свого часу це було окреме село, яке отримало назву від прізвища людини, яка тут колись мешкала і заснувала млин на Бузі. Чоловік мав прізвище Дрозд. Ми навіть чудову історію маємо про це з перших вуст. Почитайте! А згодом, коли з'явився цукровий завод з мікрорайоном довкола, то територія міста розширилась і поглинула Дроздовку. Тепер це однойменний мікрорайон. Серед молоді іноді можна почути осучаснену його назву «Дрезден».
Воронівка
Це не до нас. Село із такою назвою є біля Вознесенська. Власне, й не тільки там. А в нас Дроздовка.

Свого часу це було окреме село, яке отримало назву від прізвища людини, яка тут колись мешкала і заснувала млин на Бузі. Чоловік мав прізвище Дрозд. Ми навіть чудову історію маємо про це з перших вуст. Почитайте! А згодом, коли з'явився цукровий завод з мікрорайоном довкола, то територія міста розширилась і поглинула Дроздовку. Тепер це однойменний мікрорайон. Серед молоді іноді можна почути осучаснену його назву «Дрезден».
Дятлівка
Дятлів маємо, навіть кілька видів. Очільник Нацпарку «Бузький Гард» особисто розповідав. Але от Дятлівки — на жаль, ні. Натомість маємо Дроздовку!

Свого часу це було окреме село, яке отримало назву від прізвища людини, яка тут колись мешкала і заснувала млин на Бузі. Чоловік мав прізвище Дрозд. Ми навіть чудову історію маємо про це з перших вуст. Почитайте! А згодом, коли з'явився цукровий завод з мікрорайоном довкола, то територія міста розширилась і поглинула Дроздовку. Тепер це однойменний мікрорайон. Серед молоді іноді можна почути осучаснену його назву «Дрезден».

Подібна до попереднього питання доля спіткала ще одне село на околицях міста. Про що мова?

Кінецьпіль
Не зовсім. Після реформи місцевого самоврядування Кінецьпіль увійшов до Первомайської громади. Але попри це залишився окремою адміністративно-територіальною одиницею зі своїм старостою.

Колись село Поронівка, а нині віддалений мікрорайон міста розташувався на мальовничих схилах Південного Бугу акурат навпроти Дроздовки та мікрорайону цукрового заводу.
Поронівка
Ви праві! Це колись село, а нині віддалений мікрорайон міста розташувався на мальовничих схилах Південного Бугу акурат навпроти Дроздовки та мікрорайону цукрового заводу.
Болеславчик
Не вгадали. Це село справді розташовне впритул до мікрорайну цегельного заводу, що на Богополі. Але воно є окремим і після реформи місцевого самоврядування увійшло до Синюхинобрідської громади.

Колись село Поронівка, а нині віддалений мікрорайон міста розташувався на мальовничих схилах Південного Бугу акурат навпроти Дроздовки та мікрорайону цукрового заводу.

У 90-ті нашу ракетну дивізію роззброїли. А за кількадесят років до того навпаки — її дислокували в місті, активно розширювали і у зв'язку із цим розросталось і місто. Бо ж людям треба було десь жити. Цей мікрорайон виник якраз коло військової частини та однієї культової споруди. Як його називали і називають і досі?

22 містечко
Майже, але ні. Справді, цей мікрорайон також розташований біля військової частини, навіть його головна вулиця цілком тематично названа — Гвардійська. Але нині мова не про нього. Якби ви уважніше прочитали питання, то збагнули б, що маємо на увазі інше містечеко, 72-ге, розташоване біля кладовища.

Коли дивізія активно розширювалась, і потрібно було житло для родин військових та будівельників — виник цей мікрорайон. А під культовою спорудою мали на увазі кладовище. Як так сталось? Та ж бо на момент появи 72 містечка військова частина фактично розташовувалась вже за містом, а отже, як і годиться, на околицях було кладовище. А там, де зараз ТЦ «Магніт» — було ще кільканадцять років чисте поле.
52 містечко
З назвами дійсно не заморочувались, коли мова йшла про швидку побудову бодай тимчасового житла. Яке потім стало постійним. Але ні, в нашому місті 52 містечка не було. А було 72-ге.

Коли дивізія активно розширювалась, і потрібно було житло для родин військових та будівельників — виник цей мікрорайон. А під культовою спорудою мали на увазі кладовище. Як так сталось? Та ж бо на момент появи 72 містечка військова частина фактично розташовувалась вже за містом, а отже, як і годиться, на околицях було кладовище. А там, де зараз ТЦ «Магніт» — було ще кільканадцять років чисте поле.
72 містечко
Саме так! Дійсно, коли дивізія активно розширювалась, і потрібно було житло для родин військових та будівельників — виник цей мікрорайон. А під культовою спорудою мали на увазі кладовище. Як так сталось? Та ж бо на момент появи 72 містечка військова частина фактично розташовувалась вже за містом, а отже, як і годиться, на околицях було кладовище. А там, де зараз ТЦ «Магніт» — було ще кільканадцять років чисте поле.

У Нью-Йорку є Бронкс, а в Києві ДВРЗ. Свого часу сумна слава кримінального району за цією місциною міцно закріпилась і в одному з районів Первомайська. В якому?

Фрегат
Можливо, в якомусь сенсі, в цьому районі в певний час криміногенна обстановка теж була не вельми сприятливою. Але мова не про нього. Не вгадали.

Колись цей район виник також в рамках розширення ракетної дивізії, тут зводили для будівельників тимчасові бараки. З часом їх стали вважати не такими вже й тимчасовими, а Кам'янку (названу скорочено від однойменної вулиці Кам'яномостівської) населили асоціальні верстви населення. Нині все змінилось і там мешкають переважно пенсіонери.
Кам'янка
Точно! Колись цей район виник також в рамках розширення ракетної дивізії, тут зводили для будівельників тимчасові бараки. З часом їх стали вважати не такими вже й тимчасовими, а Кам'янку (названу скорочено від однойменної вулиці Кам'яномостівської) населили асоціальні верстви населення. Нині все змінилось і там мешкають переважно пенсіонери.
Биківня
Ой, а нема в нас такого мікрорайону. То в Києві. Вибачте, не вгадали. Мова про Кам'янку.

Колись цей район виник також в рамках розширення ракетної дивізії, тут зводили для будівельників тимчасові бараки. З часом їх стали вважати не такими вже й тимчасовими, а Кам'янку (названу скорочено від однойменної вулиці Кам'яномостівської) населили асоціальні верстви населення. Нині все змінилось і там мешкають переважно пенсіонери.