Іноді справжня музика народжується не на великих сценах, а у звичайному сільському гаражі. Саме там кілька друзів із Грушівки почали збиратися, щоб грати й співати для душі. Сьогодні їхній ансамбль «Гараж» знають у соцмережах: одне з відео музикантів уже набрало понад пів мільйона переглядів. Їх слухають, бо це жива, щира музика. Журналістка поспілкувалася з учасниками гурту.
З чого почалася музична історія
Ідея створити ансамбль народилася ще у 2019 році. Тоді Леонід Козаков, Василь Драганов та їхній товариш В’ячеслав Котик зібралися пограти на День села. Формат був простий — троїсті музики: гармошка, бубон, сопілка. Народні мелодії.
— Ми просто хотіли пограти для людей, подивитися, що вийде. Тоді це була гра заради радості, — згадує Василь Драганов. — Ми грали на гармошках, у нас бубон був. Спочатку втрьох, потім у чотирьох.
Василь Драганов
Поступово до компанії приєднувалися інші музиканти: Володимир Свіріпа, Олександр Акатов та Володимир Смоляк (Помідор), який, до речі, пише пісні про Грушівку та Первомайськ. З’явилася ще одна гармошка, нові інструменти та нові голоси.
Справжнім відкриттям для колективу став Олександр Яровий, який одного разу просто заспівав під час репетиції. Єдиний у колективі музикант із музичною освітою, Леонід Козаков, одразу звернув увагу на його голос:
— Стоп, давайте спробуємо, щоб він заспівав, — згадують музиканти.
Леонід Козаков
Співав просто під час рейсів
Олександр Яровий музичної освіти не має. Все життя він працював водієм автобуса і співав просто під час рейсів.
— Їду і співаю. Мама співала дуже гарно, бабуся теж — може, це від них, — усміхається він.
Олександр Яровий
Колись у Києві до його автобуса підбігла жінка, яка спізнювалася на рейс. Виявилося, що вона співала у хорі імені Верьовки. Вони разом виконали пісню просто в кабіні водія. А пасажири в цей час із задоволенням слухали незапланований концерт.
Була й інша історія, але вже у Первомайську. Пасажирка, почувши його спів, запросила виступати у місцевому самодіяльному ансамблі. Та тоді він відмовився:
— Я тоді працював, мав роботу і не дуже про це думав, — згадує, усміхаючись, пан Яровий.
Сьогодні його голос став однією з головних родзинок ансамблю.
Чому «Гараж»
Назва колективу народилася випадково. Узимку музиканти не мали можливості проводити репетиції в клубі, бо там було холодно через відключення електрики. Тож вони зібралися у гаражі одного з друзів, де стояла буржуйка.
Там і записали перше відео, яке виклали в TikTok. Перегляди почали стрімко зростати: спочатку 300 тисяч, потім — понад пів мільйона. Глядачі в коментарях почали писати:
— О, це ж той гаражний ансамбль. Так і закріпилася назва «Гараж».
Грають, бо душа просить
У колективі шестеро музикантів і майже всі вони самородки, люди без професійної музичної освіти. Троє учасників родом із Кіровоградської області, але життя привело їх до Грушівського краю, де вони й зібралися разом.
Василь Драганов родом із Малої Мазниці, до речі, болгарин за національністю — один із найстарших у колективі. Він грає на кількох інструментах: гітарі, гармошці, баяні, а при потребі може підхопити й інші партії.
— Граю стільки, скільки живу. Інструменти мені завжди давали відчуття свободи, — каже Василь. — Спеціальної освіти не маю. Граю, бо душа просить.
Музиканти згадують, як у дев’яностих роках тут у Грушівці існував гурт «Медовий май», у складі якого були Володимир Смоляк, Олександр Акатов і Леонід Козаков.
— Популярність була шаленою, — пригадують чоловіки. — Ми молоді, гарні, грали на весіллях та дискотеках. Нас знали по всій окрузі. Що то молодість.
Майстер, який робить гітари
Олександр Акатов
Особлива історія у Олександра Акатова. Він не лише гітарист, а й справжній майстер. Ще змалку захоплювався технікою, був радіолюбителем, паяв різні схеми. Коли навчився грати на гітарі, почав виготовляти інструменти сам.
— За все життя зробив близько 50 гітар. Колонки теж робив сам. Хотілося, щоб звучало, — ділиться Олександр.
Інструмент, на якому зараз грає в ансамблі, теж його робота. В планах — створити ще нові гітари для майбутніх композицій.
Трубач, який повернувся до музики
Володимир Свіріпа
Володимир Свіріпа у дитинстві грав на альті у шкільному оркестрі, але згодом музика відійшла на другий план. Тепер він знову повернувся до захоплення і освоює трубу, спеціально придбану для ансамблю.
— П’ятий місяць учуся. Музика для мене — це передусім радість і можливість зібратися з друзями, — каже Володимир.
Він пише про рідний край та пісні на замовлення
Ще один особливий талановитий учасник — Володимир Смоляк, якого знають під псевдонімом Помідор. Він пише пісні на замовлення та має чимало композицій про рідну Грушівку і Первомайськ.
Репетиції, жарти і пісні
Репетиції «Гаража» — це не лише музика, а й сміх та жарти. Часто жартують про те, чому жінок у колективі немає:
— Питають, чому у нас лише чоловіки. А ми кажемо: «Бо відповідальність велика. Жінка — це робота серця, а у нас тут пісня та музика».
Спільна музика, сміх і пісня допомагають створювати настрій і відчуття єдності навіть у складні часи.
«Талановиті люди самі тягнуться до культури»: Віра Мигда
Віра Мигда
Ключову підтримку колективу сьогодні забезпечує директорка місцевого клубу Віра Мигда.
Поки її чоловіки служать на фронті, вона продовжує працювати в громаді і підтримувати культурне життя.
— Талановитих людей не потрібно затягувати, вони самі тягнуться до творчості, — каже Віра. — Тож із задоволенням відкриваю двері для усіх талановитих. Хлопці останнім часом до нас приходять, щоб провести репетицію. Ось і зараз готуються до концерту (матеріал готувався до 6 березня — на цю дату був запланований концерт гурту — ред.).
Попри складний час, у клубі працюють дитячі гуртки, танцювальний колектив «Фантазія», вокальний гурт «Грушівські дзвіночки» та дорослий вокальний колектив «Грушівчанки».
«Ми хочемо, щоб люди відчули радість і драйв»
Того дня, коли журналістка відвідала колектив, хлопці саме проводили репетицію у клубі, готуючись до концерту з нагоди 8 Березня.
— Ми хочемо, щоб люди відчули радість і драйв, який народжується, коли граємо разом, — кажуть музиканти. — Це ж сьогодні в диковинку, коли жива музика. Нам подобається, сподіваємося, що і людям теж зайде. До речі, це наш перший концерт в такому складі. Віримо, що не останній.
Сподіваємося, що історія, яка почалася у маленькому гаражі, продовжить свою дорогу — уже на сцені і в серцях людей.
