Разом із чарівною консультанткою-мікологом ми проаналізуємо: як відбувається, що з року в рік статистика з отруєння грибами в Україні залишається невтішною.
Волога прохолодна весна порадувала грибників неочікуваним подарунком: у лісі з'явилися гриби. І одразу ж всі шанувальники тихого полювання щодуху помчали із кошиками по таку бажану здобич. Все б нічого, якщо знатися на грибах. Бо ж менталітет деяких особистостей дарує щорічну практику лікарям, які змушені з'ясовувати: чого саме наївся пацієнт, який прийняв на груди та ліг помирати у палаті, згадуючи наостанок: смачно було, та перчику б додати.
Випадки отруєнь уже цього року склали сумну офіційну статистику:
Тож цього разу поговоримо про те, як саме збирати гриби, аби не потрапити на вечерю до нашої чарівної консультантки-міколога. Пані Ядвіга Іванівна. Вітаємо!
Невеличкий монолог від нашої експертки. Вмикаємо, слухаємо та читаємо!
Можливо, то генетична пам'ять така уперта річ, або щось інше. Але щороку голодні українці мчать до лісу та хапають все, що стирчить із землі. Потім тягнуть додому та починають з'ясовувати, чи можна це з'їсти. Виявляється, що їсти можна все, але дещо лише раз. А його уже посмажили та, як то кажуть, спожили під стопочку. А тим часом кількість отруєнь не зменшується. Щороку любителі гриб'ятинки потрапляють до лікарень, а потім багато років змушені сидіти на медикаментах, аби не померти після дуже смачної грибної смаженини.
Певно, питання таки стоїть гостро, адже у сезон і МОЗ, і ЦГЗ б'ють на сполох, розповідаючи про симптоми та, як вижити у разі отруєння. Однак чи це гальмує любителів лісової фугу? Аж ніскілечки!
А може, вони їстівні? Як це не беремо?
Кілька років тому мене зацікавила спільнота у мережі Facebook, спрямована на вивчення грибів та зон їх розповсюдження. І зацікавила закономірність: деякі учасники розглядають групу лише як моживість з'ясувати, чи можна їсти їхню чергову знахідку.
Чомусь жадібність притаманна саме грибникам із невисоким рівнем обізнаності. І я від всієї душі співчуваю модераторам групи, які змушені чи не масово видаляти нестримані коментарі під постами на кшалт: «Ось ми тут зібрали три відерця грибів. Притягли додому. Можна їх їсти?» Звісно, фахівці пояснюють, розповідають, сварять. Не допомагає.
Та і це ще не найстрашніше. Іноді, переглядаючи форуми та фахові групи, натикаєшься на такі повідомлення, що волосся стає дибки.
«Це ми вчора зібрали грибочки. Ось на тарілці вони помиті та порізані. Що то воно таке, бо ми вже їмо?»
От, шановноє спільното,
Є грибочки на тарілці.
Ми зібрали їх у лісі, було більше раза в три.
Ми їх трішечки зварили, потім смажили в пательні,
Додали туди сметанки, з'їли потім майже всі.
А тепер сидим в інеті, у грибній спільноті вашій,
На годинник дивимося — чи писати заповіт?..
Отже, щоб нам врятувати наші шлунки, наші нерви
Ви скажіть нам: що ж тут саме
Ми увечері їмо?
Що це значить – ми не знаєм?
Ви мікологи, чи як там?
Ви ж їх маєте всі знати, щоб сказати нам тепер!
От я вам відколупаю. Певно, це шматок шапинки,
Чи то може просто ніжка від олії розповзлась.
То скажіть нам дуже швидко, бо чогось дружину нудить,
Теща гика без упину, і мені живіт бурчить!
Панове, якщо ви такі голодні, чи не краще просто дати мессендж до спільноти на кшталт: «Monsieur, je ne mange pas six jours». Повірте, вам би допомогли. І дали поїсти чогось безпечнішого.
Ми гриби відварюємо, а ще додаємо цибулю!
Знаєте, є така чудова речовина. Мускарин. Отруйний алкалоїд, що міститься в деяких грибах: мухоморах, говорушках, плютках та інших. Механізм дії цієї речовини майже той же самий, як у бойових отруйних речовин, наприклад, заріну.
Симптоми: підвищене слиновиділення, потовиділення, блювота, пронос, брадикардія, легке звуження зіниць, порушення зору, посилення перистальтики. У важких випадках наступають колапс, порушення дихання, набряк легенів. Симптоми отруєння виникають через 30 хвилин — 2 години після прийому мускарину або мускариномістких грибів. Адже речовина не руйнується при термообробці. Навіть кількагодинне відварювання не допоможе.
Вважаєте, що ви жодного разу не візьмете отруйний гриб? Ну ось, вирішуйте, кого з'їсте. Ліворуч цілком придатний до їжі мухомор рожевіючий, праворуч страшний близнюк, мухомор пантерний, що майже не дає своїм жертвам шансу. І варіть собі хоч із цибулею, хоч одразу із перцем, різниці жодної.
Та чи не найбільшу небезпеку створюють ті, хто скидає гриби докупи, не перевіривши кожний. Адже серед ніжок (які взагалі важко ідентифікувати без шапинки та гіменофору (нижня частина шапинки) може потрапити добрячий шматок блідої погані.
Мій дідусь їх їв, і нічого! Живий. Був. Колись.
Улюблений грибочок для тих, хто шанує гру у рулетку. Російську. Вона безпечніша, бо там завжди є один шанс.
Що ж нам розповість про цей грибочок Вікі? Гриб довгий час вважався умовно-їстівним, але зараз його отруйність доведено. Організм людини акумулює отруту, тому тривале вживання гриба в їжу призводить до тяжких отруєнь, особливо у людей із хворими нирками.
В чому підступність свинушки, яку один троюрідний дід колишньої вашого кума їв, а помер від цирозу печінки? При регулярному споживанні свинухи в організмі накопичуються токсини, що руйнують еритроцити у крові. В результаті, окрім отруєння, можуть подарувати своєму шанувальнику ниркову та печінкову недостатність. Ви вже їли? Вітаю. Наступна свинуха може запустити цей механізм. Готові ризикнути?
Свинуха готова допомогти тим, хто колекціонує метали. Накопичує в собі радіоактивні ізотопи цезію та міді. Вміст важких металів і радіоактивних ізотопів в цих грибах може в десятки або навіть в сотні разів перевищувати вміст цих же елементів у грунті.
Невеличка ремарка. Протиотрути, якщо уже розпочалися симптоми зловживання свинухою, не існує. Для зниження гостроти аутоімунної реакції застосовуються антигістамінні засоби. Терапія підтримки передбачає моніторинг показників крові, функції нирок, артеріального тиску, водно-електролітного балансу та корекцію відхилень. Агов, не лікування. Підтримка.
А ми беремо тільки гриби із товстою ніжкою! Вони безпечні!
Так-так. Найкращій вибір! Написали заповіт, та й по гриби! Беріть собі, смажте, буде смачно. Але недовго. Але смачно.
Повірте, найбільша підступність грибів у тому, що зовнішній вигляд аж ніяк не впливає на отруйність та їстівні якості. Найотруйніші гриби виглядають зовсім не жахливо, вони досить пристойні на вигляд, так і просяться до кошика.
Можливо, замість ножа краще взяти із собою телефон та вполювати собі фото для душі? Якщо ви розглядаєте гриби не лише для того, аби спожити, раджу відвідати спільноту Гриби України. Ось які створіннячка фотографують її учасники:
То що, не такі ми вже й голодні, аби хапати все, що бачимо, та тягнути до рота? Адже такими дивами лише милуватися та дивуватися: яка фантазія могла б створити подібне!
Тож не ризикуйте задарма, адже
