Дендрологічний парк «Софіївка» — одне з улюблених та найбільш популярних місцин для прогулянок. Сюди варто їхати будь-якої пори року, щоб насолодитись тишею, сховатись від цікавих очей, зробити красиві фотографії та послухати історії про вічне кохання та потяг до прекрасного. Журналістка Гард.City вперше після зняття карантину вирушила до парку в подорож вихідного дня. Що з цього вийшло, читайте.
Востаннє в парку я була, здається, ще в школі (багато років тому) тож за всіма позитивними змінами в ньому спостерігала за фотографіями друзів. Та от, одного травневого ранку я відвела сина до садочка, відпросилась у редакторки (звісно, завчасно) і попри прогнози синоптиків (обіцяли грози на усій території країни) стрибнула до автобуса.
Фонтан Змія
Аби дістатись до Умані з Первомайська є декілька варіантів: знайти машину на сайті BlaBlaCar (ціна стартує від 50 грн), скористатись рейсовими автобусами (від 95 грн). Машин на потрібний час не виявилось, тож ми їхали рейсовим автобусом.
Ліпше в будні
Від центрального вокзалу до парку йти не так вже й далеко: взяли кави й пройшлись, паралельно вивчаючи настінну мудрість місцевих філософів.
- Дорослий квиток коштує 100 грн (придбати можна на місці або на сайті).
- Дитячий 50 грн.
Стільки ж коштують квитки до парку Нова Софіївка.
Не скажу, що знаю достеменно історію та романтичні легенди парку, але орієнтуюсь. Тож екскурсійний супровід ми не брали (бо приїхали не за цим). І з часом відвідин вгадали: в будні дні у парку мінімальна кількість людей (трохи місцевих з візочками, декілька груп дітей і ще трохи дружніх компаній) і загубитись десь між деревами дуже просто (те, що треба).
Що дивитись
Розповідати та описувати красоти Софіївського парку можна нескінченно. Тому я цього не робитиму. Просто нагадаю, що його визнано одним із Семи чудес України й додам, що там і справді варто побувати й не раз: в різні пори року, аби побачити усе різноманіття барв та змін, з екскурсійним супроводом чи просто вільно прогулюючись, усією родиною чи вдвох, вдень чи ввечері. Усі ці подорожі подарують абсолютно різні спогади і Софіївка точно стане вашим фаворитом.
Цікавинки
У 2019 році в парку відновили звіринець, заснований Станіславом Потоцьким у перший період будівництва парку. Тут живуть справжні «Бембі», а якщо серйозно, то п’ятнисті олені, декоративні мунтжаки та лані.
Побачити їх не складно, найбільш сміливі підходять просто до огорожі, але годувати їх заборонено, оскільки годують їх спеціальним кормом.
У парку багато різного птаства: воно літає, спить, купається, крякає, гуляє центральними алеями, позує на фотокамеру, співіснує з іншими видами (наприклад, песиками), їсть і почувається абсолютно захищеним. Нехай так і буде надалі.
Може це й не те, що ви очікували прочитати у розділі, але я мушу то розповісти. На території діє безкоштовний туалет (принаймні один точно). Чистий, з пандусом і котом, який за всім наглядає. Може це й не дуже цікаво, але мене приємно вразило.
Що їсти
Варіантів вдосталь: є ресторан, можна взяти бутерброди з собою (в парку легко знайти місцину, де можна спокійно поснідати), придбати щось з фастфуду. Але моя порада: знайдіть (орієнтир — Рожевий павільйон) та скуштуйте кримських чебуреків — вони просто фантастичні: тонке, прозоре тісто, не занадто жирні та смачнюча начинка. Є з м'ясом, сиром та зеленню.
Їх нам порадила дівчина, у якої ми купували каву й планували взяти ще й хот-доги:
— То що, може все ж чебуреки? Вони й справді смачні.
Ну, якщо конкуренти радять — треба брати. І ми не пошкодували.
Що привезти
Нічого, окрім красивих фотографій та приємних спогадів.
Ні, серйозно. Я передивилась усі варіанти сувенірів та подаруночків і не знайшла нічого такого, чого б не змогла знайти будь-де. Окрім магнітиків, звісно. Тому дітям ми взяли імбирне печиво, яке вирізнялось зі всього іншого (однак, виявилось також не «місцевим»).
Тому гуляйте, дихайте неймовірно ароматним повітрям, слухайте пташок і не заморочуйтесь з приводу сувенірів.
Фентезі-парк «Нова Софіївка»
Тут сподобається дітям. У парку велика кількість скульптур та фігур, дитячий майданчик з найзручнішою у світі гойдалкою (перевірено), багато місць для фотографій, є що порозглядати, до чого доторкнутись, де пробігтись.
Кажуть, увечері тут по-особливому красиво. Усі фонтани підсвічуються, працюють світломузичні арт-інсталяції та демонструється 3D мапінг-шоу. Та, щоб це побачити, слід приїжджати своїм транспортом, щоб вночі дістатись додому. Або ж зупинитись на ніч у готелі й нікуди не поспішати. А ми поспішали на один з останніх автобусів до Первомайська, тож цього всього не побачили.
***
Про це можна було б і не писати, але я краще попереджу. Якщо обиратимете автобус який їде з Польщі (як то зробили ми), будьте готові до того, що на кордоні його можуть затримати й він спізниться. Ми прочекали на вокзалі дві години й до Первомайська потрапили вже вночі.
Хоча це варто враховувати, не лише збираючись до Умані.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
