Бути донькою, жінкою, матір’ю і партнеркою. Бути досконалою у кожному втіленні — успішною та слухняною, чемною й правильною. Бути — чи відмовитися від упереджень та обрати інший шлях у пошуку власної ідентичності? Актуальна та різка художня проза Ґуаделупе Неттель: про вибори, перед якими жіноцтво стоїть щодня, і про силу, яку несе у своїх серцях.

Про страх материнства, втрату себе і спробу зберегти голос серед суспільних очікувань

Лаура — молода жінка, яка працює над дисертацією. Кілька років жінка живе із художником, допоки не відчуває потребу перев’язати маткові труби — Лаура ніколи не хотіла дітей, бо ж їхня поява незворотно впливає на життя батьків, особливо — на життя матері. Поява маляти, думки про яке все частіше почали з’являтися в голові оповідачки, може перекреслити все: кар’єру, подорожі — усе те, що жінка так любить і цінує. Усе те, що робить жінку собою. Відтак пара розходиться, а головна героїня повертається до рідної Мексики, аби продовжити працювати над науковою роботою.

Тепер у квартирі по сусідству з Лаурою живе дівчина з некерованою дитиною — спалахи гніву маленького Ніко жахають і пригнічують. Порозуміння із рідною матір’ю досягти все важче, позаяк вона не може прийняти небажання своєї доньки не народжувати. Краща подруга Лаури, Аліна, котра раніше ніколи не хотіла дітей, планує вагітність, проте і ця звістка обертається справжнім випробовуванням для жінки.

Саме про це розповідає нам ця історія. Про невідповідності.

Жінка під мікроскопом

Про те, що материнство не завжди ідеальне, як не бувають цілковито ідеальним шлюб або дружні взаємини. Що будь-який вибір, який робить жінка, все одно буде засуджений суспільством: коли вона обере кар’єру, або вирішить все життя присвятити родині, і навіть коли спробує поєднати обидва варіанти. Жінок засуджує світ — світ обурливий і небезпечний, допитливий і нетактовний, такий само неідеальний, як і все інше в нашому житті. «Єдина донька» дає чудову поживу для саморефлексій; підсвічує ту безвихідь, яка зачаїлася у, здавалося, найбільш буденних ролях — доньки, матері та дружини.

Про авторку: Ґуаделупе Неттель — мексиканська перекладачка та письменниця, її роман «Єдина донька» став фіналістом Букерівської премії в 2023 році.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися