Картини можна любити. Також їх можна не розуміти, розмовляти з ними, проходити повз або стояти навпроти годинами. Ця історія про молоду дівчину, яку мистецтво не втримало на світі. Ця історія про чоловіка, якого мистецтво зробило знову живим. Яка таємниця змусила головного героя книги покинути все та почати життя з нуля, та чи здатен він собі пробачити страшні помилки минулого? Дізнайтеся у романі «До краси».
Ця історія холодна, важка, болісна — і ніжна, інтригуюча та щемка
Антуан звільняється із роботи, чим дивує директора — чоловік довго працював викладачем в Академії мистецтв та любив свою справу. До нього неможливо додзвонитися, листи друзів і рідних залишаються без відповідей. Орендодавець незадоволений швидким переїздом — Антуан покидає свою затишну квартиру в Ліоні, аби переїхати в маленьку паризьку студію. Нова робота чоловіка музейним доглядачем в Орсе здається значним пониженням у кар’єрі, цього не розуміє ані його сестра, ані завідувачка відділу кадрів, хіба лише сам Антуан. Йому достатньо мовчки дивитися на улюблену картину, зрідка скеровуючи людей до вбиральні та слідкуючи за тим, аби вони не підходили надто близько до витворів мистецтва з напоями.
Що з ним сталося? Моторошний вчинок — можливо, він вбивця, і боїться, що його наздожене покарання? Банальне спустошення після завершення довготривалих стосунків? З моєї розповіді може скластися враження, ніби книга лише про чоловіка, який раптово все покидає, аби сидіти собі на стільці в паризькому музеї та споглядати прекрасне, але відповідь на антуанову рішучість все покинути полягає в іншій історії. У житті юної дівчини, яка жила мистецтвом і для мистецтва — художниці, працьовитої й обдарованої. Перспективної Камілли, яку чекало велике минуле, допоки її не зламали.
Ця історія холодна, важка й болісна – і водночас ніжна, інтригуюча та щемка. Така, від якої лишається осад і нестримне бажання обійняти близьких людей, спитати: «Як ти почуваєшся? Що тебе турбує, де тобі болить?» Вона про нашу людяність, і силу, яку ми можемо обернути в мистецтво — і яку дехто здатен обернути в насилля й біль.
«До краси» — однозначно вартий до прочитання роман, безумовно гарний, а краса дає полегшення, якщо вірити одній перспективній та обдарованій художниці.
Давід ФоенкіносФото: Видавництво Старого Лева
Про автора: Давід Фоенкінос — французький, сценарист, драматург, режисер і письменник, твори якого були перекладені понад 40 мовами.
