Ми звикли до того, що завжди тримаємо контакт із усеньким світом. Відеозустрічі в режимі реального часу, голосові повідомлення з усіх частин світу, чіткі фотографії на телефон, нескінченна стрічка новин. Але що ви відчуєте, коли опинитеся геть без зв’язку? Без примарної позначки сигналу, без можливості подзвонити комусь або хоча б надіслати текстове повідомлення? А як ви вчините, коли залишитеся без зв’язку далеко від цивілізації з незнайомою родиною, яка починає дуже дивно поводитися? Про те, як головний герой книги опинився не в тому місці і не в той час, та як із цим пов’язані його атоми і паралельні реальності — читайте в «Сніданок з Борджіа».
Однозначно моя вам рекомендація, товариство!
Ця історія нагадує сон людини з високою температурою: гарячковий, невловимий за своєю суттю. Марення хворого, здавалося б. А втім це ілюзія, товариство: подивіться на крихту глибше, і отримаєте усі відповіді на питання.
Наш головний герой не пам’ятає як опинився у таксі, котре прямує крізь непроглядний туман у застарілий готель, і чому він узагалі прямує туди – теж не згадає. Аріель не може додзвонитися дівчині, яка його чекає в іншій країні, як і не може дістатися на важливу конференцію, на яку поспішає. Погода — жахлива, і чоловіку не вибратися звідти, як би йому не хотілося, а втім у готелі він не сам.
Діловий Леонард безмежно заклопотаний своїми труднощами із відкриттям музею, а попри це чоловік любить пореготати і підлити гостю смачної випивки. Марго задає настрій усій компанії, хоча найбільше її цікавлять розмови про квантову механіку й паралельні реальності. Можливо, вона хоче цим щось сказати Аріелю, але про це ми дізнаємося лише наприкінці. У готелі є дивакуваті працівники та не менш дивні гості, і все ж, попри всю приязність товариства, головного героя турбують ці люди. Вони не піддаються законам нормальності, їхня взаємодія радше нагадує емоційні американські гірки, їхній настрій мінливий, а наміри — темні й незрозумілі. Куди потрапив головний герой? Чи справді він потрапив у минуле, або в паралельну реальність, та найголовніше: де б він не був та ким би не були ці люди — чи вдасться йому вибратися звідти?
Заплутано, напружено, і водночас легко й цікаво написано. Однозначно моя вам рекомендація, товариство!
ДіБіСі П’єр (Пітер Воррен Фінлей)Фото: chytomo.com
Про автора: ДіБіСі П’єр (справжнє ім’я — Пітер Воррен Фінлей) — сучасний австралійський письменник. У 2003 році став лавреатом Букерівської премії за роман «Вернон Господь Літтл».
