Журналістка Наталія Клименко у своєму блозі розповідає про проєкт «Медіатори громад», що таке глибинні інтерв’ю, для чого вони потрібні та як редакція досліджує комунікацію.
Під час проєкту довелося працювати з різними людьми — від волонтерів до представників влади, від молоді до людей поважного вікуФото: Наталія Клименко
Як я опинилася в проєкті
Думаю, що для початку було б непогано нагадати, як ми опинилися в проєкті «Медіатори громад» та які завдання постали перед нами, коли уже розпочали реалізацію проєкту. Історія сягає в не такий вже й далекий 23-й рік, коли АБО — агенція медійного росту, яка уже на той момент співпрацювала з редакцією Гард.City, оголосила конкурс на посади журналістів-медіаторів. Вагань — іти чи не йти на конкурс — практично не було. Найперше, що спонукало, — це цікавість до нового, друге — з редакцією Гард.City ми від початку повномасштабного вже співпрацювали. І це стало вирішальним у моєму рішенні. Ось так я й опинилася в команді журналістів-медіаторів.
Коли в січні 2024 року робила перші кроки в проєкті, здавалося, що переді мною поставлені нереальні задачі: якісь глибинні інтерв’ю, давно позабуті вуличні опитування, інтерв’ю з експертами та ще й навчання. Ну, думаю, все, втрапила в халепу. Але коли почала розбиратися, то зрозуміла: не святі ж горщики ліплять. Окрім усього, це командна робота і ти не кинутий напризволяще. Як жартує наша редакторка Галина Давидова: «Ви ж не сироти». Ось так разом і досі.
Наразі маю завдання проаналізувати один із найскладніших, як на мене, процесів нашого проєкту — глибинні інтерв’ю. Для початку давайте розберемося, це таке, для чого вони потрібні і яку тему ми обрали для дослідження.
Фото: Наталія Клименко
Що таке глибинні інтерв’ю?
Якщо коротко, то глибинні інтерв’ю – це один із найефективніших способів дізнатися про реальні проблеми громади. Журналісти ставлять питання респондентам, щоб отримати відкриті відповіді, які допоможуть вирішити певну проблему. В нашому випадку мова йде про налагодження комунікації між владою та громадою. Тож ми взялися за дослідження проблеми взаємодії влади та громади.
Глибинне інтерв'ю береться не для публікації в медіа. Це, скоріше, метод соціологічного дослідження. Особливістю глибинних інтерв'ю є їх тривалість, детальність, врахування невербальних сигналів, як-от: інтонації, жести, пози, а також підвищена увага до особистості респондента. Метою такого інтерв'ю є глибоке розкриття досліджуваного питання, з'ясування деталей, відкриття нового, а не лише оцінка вже відомих фактів. Часом лише в ході такого інтерв'ю можна отримати певну інформацію, яку респондент за інших умов не скаже.
Фото: Наталія Клименко
Чому ми обрали тему комунікації?
Все дуже просто: відсутність якісної комунікації та малоефективні дії з боку влади щодо залучення громади до ухвалення рішень змусили нас взятися за цю доволі непросту тему.
На початку було дуже непросто, бо ж сама методика проведення глибинних інтерв’ю, особисто мені здалася дуже дивною. Ну як то, коли респондент не бачить інтерв’юєра? З часом зрозуміла: коли не видно моїх емоцій, респондент почувається вільніше, я би сказала — не комплексує, розкривається.
Фото: Наталія Клименко
Що ми досліджували і кого запрошували?
Як я уже сказала, ми намагалися з’ясувати, в чому причина відсутності комунікації влади та громади та шукали інструменти за допомогою яких можна налагодити цю комунікацію. Написали скрипт і взялися до роботи. Ось такі питання ми виносили на розгляд респондентів.
- Що для вас є комунікація?
- Розкажіть власну історію налагодження спілкування з громадою та гілками влади.
- Що найважливіше для вас у стосунках з людьми?
- Що на ваш погляд заважає вибудовувати плідну комунікацію між владою та громадою?
- Що ви відчуваєте, коли не можете вибудувати нормальну комунікацію? Якщо можна, детально.
- Як краще вирішувати питання інформування громади?
- Як краще донести до людей інструменти громадської участі в ухваленні рішень?
- Що в розумієте під прозорістю влади?
- Що б ви порадили громаді Первомайська, аби вибудувати плідну комунікацію з владою?
Серед запрошених у нас в гостях побували як лідери громад, так і студентська молодь. Це і політики, і директори навчальних закладів, і працівники музейних установ, педагоги, будівельники та громадські діячі. Нам важлива була думка кожного, бо ж мета дослідження — виявити причини комунікаційної кризи та дати можливість сторонам ознайомитися з інструментами для покращення комунікації.
Для прикладу, в одному з глибинних інтерв’ю прозвучало: «Люди отримують інформацію про дії влади із загальних джерел, тобто, із місцевих сайтів та ЗМІ, і менше отримують з офіційних джерел... Я не знаю, хто там зараз очолює комунікативне крило, але комунікація з жителями та ГО є недостатньою. Вони недопрацьовують. Можливо, в силу того, що не мають ресурсу, чи не знають, як це робити. На мій погляд, влада робить більше, аніж доходить до людей. І при цьому є й інше: люди не розуміють механізмів, через які повинна пройти влада перед тим, як щось зробити».
Фото: Наталія Клименко
Що радить респондент?
- Депутатам — налагодити взаємодію з громадянами. Правило звучить дуже просто: депутат повинен бути на відстані одного дзвінка до людини, бо часто від цього залежить людське життя. Особливо в нинішніх умовах.
- Відпрацьовувати усі звернення і нести відповідальність на виконання рішень.
- Інформація про дії влади має доноситися до громади в повному обсязі, щоб люди розуміли логіку дій влади.
- Влада має зрозуміти, що їй необхідна комунікація.
«Недостатньо, — каже респондент, — лише наявності пресслужби. Недостатньо сьогодні платити зарплатню прессекретарю і вважати, що він все зробить. Навіть якщо геніальний прессекретар буде, але в нього не буде допоміжних можливостей, як-от: комунікація та співпраця зі ЗМІ, які сьогодні також повинні жити за якийсь кошт. Тобто, повинні домовлятись з місцевими сайтами чи обласного рівня, або навіть платити якусь абонплату і так далі, щоб були можливості чи канали донесення інформації до людей. І, звісно, потрібно розуміти, що це за канали. Які найкраще працюють і з ким таким чином можна відпрацьовувати. Якщо сама пресслужба своїми публікаціями не вміє доносити інформацію та зацікавити, то людині не буде цікаво її читати, навіть якщо завалить цією інформацією. Людина повинна поглядом зачепитись, щоб їй було цікаво, і якщо з самого початку не цікаво подається інформація, то людина не буде читати. Тому має бути і якість, і можливість доносити інформацію. В даному випадку потрібно дві речі: не просто бажання влади, а обов'язок інформувати про свої дії і логіку своїх дій населенню. Це перше. Друге — це те, що потрібно проводити з людьми відповідні заходи для того, щоб їх заохочувати отримувати офіційну та неофіційну інформацію. Тобто, жити містом і жити тими рішеннями, які приймає місцева влада. І тут потрібно розуміти, що влада у місті — це не тільки мер та його заступник, а також депутати».
Фото: Наталія Клименко
Що нам вдалося з’ясувати і чи були відкритими наші респонденти?
Почну з останнього: непублічний формат проведення інтерв’ю дав можливість респондентам бути щирими. Вони говорили про проблеми відкрито, бо розуміли, що це дослідження і найголовніше – не буде ніяких непередбачуваних наслідків для них особисто. Окрім усього, для більшості із респондентів тема комунікації влади та громади життєво важлива, і їм би хотілося, аби цей процес у місті зрушився з мертвої точки.
Серед головних інсайтів
- У ході проведення глибинних інтерв’ю зрозуміла, що з людьми до цього ніхто так відверто на цю тему не розмовляв.
- Людям важливо, аби їхня думка була почутою. Іноді достатньо просто вислухати.
- Комунікація дає поштовх розвитку.
- З людьми треба частіше зустрічатися (канали комунікації різні) і давати їм можливість висловлюватися.
- Для громади неважливо, в якому форматі відбувається спілкування, головне, аби воно було.
- Громаду треба вчасно забезпечити інформацією, бо її відсутність породжує чутки, а відтак — неправильні рішення.
- Бути поінформованим під час війни — це значить на 50% відчувати себе у безпеці.
- Доступність влади, особливо під час війни, має бути 24 години на добу.
- Прозорість влади у простих речах: поінформуй, говори правду, виконуй обіцянки, і ти — герой для громади.
- Класика жанру: публікація рішень, збори громади, зустріч на кварталах, обговорення проблем — ніхто не відміняв.
Що маємо в результаті?
За результатами досліджень та виявлених проблем маємо кілька публікацій на теми, підняті під час глибинних інтерв’ю.
Всі матеріали проєкту об’єднані на сайті Гард.City у спеціальній темі: «Зробимо гучнішими голоси Первомайської громади! Проєкт «Медіатори»». Переглянути їх ви зможете за посиланням. Наразі у цьому розділі 126 матеріалів і робота триває.
Для прикладу, з останніх матеріалів — цей: «У Первомайську, в сквері Небесної Сотні, дружина загиблого виявила наслідки нічної розпусти». Про проблему неповаги та недостатньої роботи з вшанування пам’яті захисників у Первомайську йшла мова неодноразово. Тож коли виявили факти наруги, первомайчанки звернулися саме до журналістки-медіаторки. І це стало демонстрацією якісної комунікації журналістів з жінками та матерями, які втратили своїх рідних на війні. Нам разом вдалося привернути увагу суспільства до цинічного вчинку, викликати резонанс та задіяти правоохоронні органи для розслідування інциденту. Наразі правоохоронці на проводять пошукові роботи по з’ясуванню винних осіб.
Чи є користь?
Вважаю, що завдяки глибинними інтерв’ю ми зуміли не лише «розговорити» респондентів, а нам ще й вдалося з’ясувати ряд проблемних моментів, на які варто звернути увагу. Йдеться про інструменти взаємодії влади та громади. Зокрема, про громадські слухання, місцеві ініціативи, петиції, консультації, громадський бюджет, молодіжну раду тощо.
Наше завдання — популяризувати усі форми та інструменти залучення жителів, розповідати у своїх матеріалах про перші успіхи в комунікації між владою та громадою.
Моя подяка
Я вдячна проєкту за можливість навчитися новому та за можливість бути корисною своїй власні громаді. Це цінно, коли ти знаєш, умієш, можеш. Респект усьому колективу АБО — Агенція медійного росту та щира подяка редакції Гард.City за командну роботу, підтримку й єдність духу. На перспективу мрію ще разом попрацювати.
