Кав’ярня «ТОК» у самісінькому центрі Первомайська, та зазирнула туди вперше. Заінтригована була рекомендацією колежанки: «Там дуже смачна кава на піску. А ще спробуй лате на арахісі». Оскільки я давня кавоманка, то мені це стало інструкцією до дій: наступного дня уже була в кав’ярні. І як ви думаєте, кого я там зустріла? Так, своїх колег-журналістів. Думаєте, випадковість? Скоріше — закономірність. Бо творчих людей об’єднують не лише інфоприводи, а й одні і ті ж самі думки, локації. Там, де затишно, де аромат кави та дружня атмосфера, словом, де можна надихнутися.
Що підкупило: господиня, яка в прямому сенсі слова відразу взяла в кавовий полон. І це так було просто, невимушено, неначе ми давні знайомі: «Вам яку каву? Ось ірландська кава з віскі та вершками, а це кава більш коктейльного варіанту. Використовую багато шоколаду. Вона збивається і більш густа. А це раф, який робиться на вершках. До речі, цукрову пудру з квітками лаванди сама перебивала. Сюди іде справжній банан, а сюди — малиновий мед. Тут із халви, гарбуза та дині — лате. А ще я варю каву на піску».
Дивуюся, захоплююся і запитую: а де ви вчилися?
— Ніде, просто кавоманка, — відповідає господарка. — Просто шукаю цікаві, незвичайні рецепти і сама їх випробовую. Хочу, щоб наше місто теж мало можливість смакувати смачною кавою, а не просто лате з сиропом, як скрізь.
Кажу їй, що прийшла спеціально в цю кав’ярню, бо начувана. Вона мило посміхається. Тоді зізнаюся, що журналістка. Роззнайомилися. Звати господиню Тетяна. Та, власне, наші читачі уже знайомі, бо ж неодноразово уже писати про «ТОК» на Гард.City. Останнє — про книжковий проєкт.
Цікавлюся, як просувається проєкт? Каже: «Потихеньку. Ще не так багато, як би хотілося, але уже люди цікавляться».
Поки розмовляли, я таки визначилася з кавою і попросила горіхове лате — таке, як рекомендувала колежанка. Тетяна почала готувати. А я — скоріш шукати поличку з книгами. Знайшла в сусідній залі. До речі, інтер’єр в залах Тетяна теж сама робить і час від часу змінює його під ситуацію. Повертаюся до книг: їх поки небагато, але радує, що проєкт первомайці підтримали і час від часу і приносять сюди книжки, і беруть читати. До речі, я теж свої зберу. Маю чимало української класики. Тож наступного разу — не з пустими руками.
Поки чекала на каву, зустріла колег-журналістів. Зраділа, бо ж виходить — єдиним миром мазані!
Хлопці сміються: тепер буде наше журналістське місце зустрічі
Тетяна приносить каву. Я смакую і пропоную спільне фото. Тож отака невипадкова випадковість сталася. Приємно, душевно і головне — разом. А ще тут багато молоді останнім часом «зависає». Тож варто подумати про цікаві нові проєкти для молодих. Тетяна каже, що відкрита до усіх пропозицій.
І наостанок: вже після відвідин «ТОКу» кинулася шукати гаманець. Пригадала, що останній раз був в руках в кав’ярні. І що ви думаєте! Таки так — забула. Дякувати людям, які його знайшли і залишили господарям. Це ще один пунктик, який характеризує і нас, первомайців, і заклад. Тож смачної усім кави! І обов’язково скуштуйте горіхове лате! Це неймовірний смак!
Матеріал підготовлений безкоштовно в рамках програми підтримки місцевого бізнесу виданням Гард.City.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
